Вовк В. М., Олійник У. М. Право бути забутим як «нове право» людини у діджиталізованому суспільстві. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького. Серія Право. 2020. № 10 (22). С. 16-22.
У статті осмислено та виділено ключові моменти явища «нових прав» людини, зокрема права бути забутим. Показано, що ХХ і ХХІ століття мають багатий дослідницький досвід в розумінні феномену прав людини, але це не дає підстав для твердження про те, що людство має кінцеву і завершену концепцію прав людини. Зазначено, що перелік прав людини є незамкненою системою, яка поповнюється новими правами, поява яких детермінована актуальними соціокультурними чинниками. Такими чинниками «нових прав» людини на сучасному етапі розвитку людства є швидкий розвиток інформаційних технологій (ІТ), мережі Інтернет, наслідки четвертої промислової революції та специфіка постіндустріального суспільства. Особливу увагу приділено «праву бути забутим», яке сьогодні є неоднозначним за змістовним наповненням та не має чіткого механізму забезпечення і захисту, попри те, що є дієвим на території ЄС. Доведено, що «право бути забутим» за своїм змістом є близьким до права захисту особистого і приватного життя людини, а за своїми ідейно-ціннісними засновками – з толерантністю.
Долучення | Розмір |
---|---|
завантажити файл в форматі PDF | 382.6 КБ |