Совгиря О. Конституційні плебісцити 2022 та 2023 років як складова новітнього конституційного процесу в Чилі. Український часопис конституційного права. 2024. № 1. С. 3-14.
У статті проаналізовано особливості розробки, змісту та процедур ухвалення новітніх конституцій у Республіці Чилі на конституційних плебісцитах 2022 та 2023 рр. Таке дослідження становить значний науковий інтерес із позицій розуміння сучасних тенденцій розвитку конституціоналізму в країнах Латинської Америки, а отже, має важливе компаративне значення. Звертається увага на те, що в 2019 р. в Чилі відбулися масові протести, однією з вимог яких було ухвалення нової Конституції. У зв’язку з цим було проведено конституційні плебісцити в 2022 та 2023 рр., які, незважаючи на відхилення проєктів Конституції за наслідками голосування, дають можливість стверджувати про вектор політичних процесів у країні, зокрема взаємодію влади з суспільством, а також про суспільний запит на внормування у Конституції соціальних прав і нової моделі системи органів державної влади. У статті детально проаналізована структура політичної системи, а також висвітлені повноваження Національного Конгресу (Палати депутаток і депутатів і Сенату), Президента та Конституційного Трибуналу за проєктом Конституції Чилі 2023 р. Серед особливостей проєкту автор звертає увагу на включення положень про боротьбу з корупцією та засудження тероризму, а також про захист прав індіанців і механізми їх політичної участі у діяльності Національного Конгресу. Окрему увагу приділено проявам ідей партисипаторної та деліберативної демократії у цьому проєкті. На думку автора, досвід проведення конституційних плебісцитів у Чилі в 2022 та 2023 рр. засвідчив, що в політичному дискурсі референдуми (плебісцити) можуть відігравати як позитивну, так і негативну роль.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 завантажити файл у форматі PDF | 328.91 КБ |
