Стефанчук М. О. Зміст права людини на охорону здоров’я. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 144-148.
Дана стаття розкриває зміст права людини на охорону здоров’я. Досліджується відмінність понять право на здоров’я та право на охорону здоров’я та надається визначення вказаних понять. У статті проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, які закріплюють право на здоров’я та досліджено систему національного законодавства у сфері захисту права на охорону здоров’я. Аналізується законодавство Польщі, Португалії, Угорщини, Італії Чехії та Естонії та визначаються відмінності у їх правовому регулюванні цього питання. Визначено три ключових зобов’язання держави з права на охорону здоров’я поділяються на три категорії, а саме зобов’язання поважати, захищати та виконувати покладені на неї обов’язки. Наголошено на необхідності прийняття розробленого проєкту стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, який вже оприлюднений для публічного обговорення та готується до прийняття, з метою розвитку медичної системи держави, сприяння здоров’ю та добробуту громадян через забезпечення справедливого доступу до якісних медичних послуг, побудови стійких систем охорони здоров’я. Зроблено висновок, що зміст права на охорону здоров’я полягає в тому, що держава забезпечує різноманітні сприятливі умови та доступні високоякісні товари та послуги, необхідні для найвищого досяжного рівня здоров’я. Визначено пріоритетні напрямки розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я. Встановлено, що зміст права на охорону здоров’я полягає в забезпеченні державою розмаїття сприятливих умов, доступних та якісних товарів та послуг, необхідних для найвищого досяжного рівня здоров’я, через забезпечення доступу до закладів охорони здоров’я, якісних товарів і послуг на недискримінаційній основі, безпечного навколишнього середовища, а також встановлення відповідальності за порушення прав людини у сфері охорони здоров’я.
