Фулей Т. І. «Право на довідку»: погляд крізь призму суті «прав і свобод». Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 1. С. 70-76.
У статті авторка привертає увагу до феномена успішного захисту своїх прав суб’єктами, що мають спеціальний статус, зумовлений їхнім перебуванням на публічній службі («спецсуб’єктами») та пропонує серйозно поглянути (відсилаючи до назви відомої книги Р. Дворкіна) на «права», за захистом яких вони звертаються до суду. Аналіз рішень Верховного Суду у зразкових справах, зокрема мовних зворотів, які у них використовуються (таких як «право на перерахунок», «право на отримання довідки відповідної форми та змісту» та подібних), актуалізує питання, чи є вимоги «спецсуб’єктів» щодо розміру конкретних виплат (пільг, компенсацій та под. складових їх «соцпакету»), «правами», зокрема, «правами людини», та наскільки формулювання, які позивачі та суд використовують для їх позначення, є доречними та відповідають суті таких вимог. Ґрунтуючись на юридичних позиціях Конституційного Суду України щодо зумовленості особливості статусу спеціальних суб’єктів виконанням ними конституційно значущих функцій, а потреби в додаткових гарантіях їхнього соціального захисту – особливостями роботи та підвищеними вимогами до професійної придатності, фахових та інших якостей, у статті обґрунтовується думка про безпідставність та недоречність іменування таких вимог «правами». Ураховуючи, що однією з основних ознак «прав» є рівність – права є рівними для усіх, щодо них не може бути привілеїв та обмежень – у статті продемонстровано, що про право на соціальний захист йдеться лише коли це стосується усіх громадян/кожного громадянина, а стосовно додаткових складових соціального захисту «спецсуб’єктів» йдеться не про права, а про пільги, привілеї та компенсації, і на їх позначення необхідно використовувати іншу термінологію, яка б адекватно відображала суть таких вимог. Наголошується, що іменування «правами» вимог на кшталт перерахунку розмірів виплат або видати довідку знецінює концепцію «прав і свобод» як таку. Звертається увага, що мова впливає на формування світогляду, а мовні звороти, які використовує ВС у своїх рішеннях, є взірцями для наслідування іншими суддями, тиражуються медіа та формують суспільну правосвідомість про суть прав.
