Бадида А. Механізм пріоритетного питання конституційності у Французькій Республіці. Право України. 2023. № 7. С. 152-158.
Еволюція органу конституційної юрисдикції у Французькій Республіці пройшла складний шлях: від діяльності Охоронного сенату відповідно до норм Конституції Франції 1795 р. аж до нині діючої Конституційної Ради, положення щодо функціонування якої містяться у Конституції 1958 р. Ба більше, якщо коментувати правовий статус Конституційної Ради, то і тут можемо спостерігати значні трансформації. З самого початку Конституційна Рада повинна була здійснювати виключно попередній конституційний контроль (a priori), тобто перевірку законів на предмет відповідності нормам Конституції до їх оприлюднення. Після судової реформи 2008 р., а саме з ухваленням Закону від 23 липня 2008 р., було введено контроль a posteriorі. Найважливішим у контексті цієї реформи є введення процедури пріоритетного питання конституційності (QPC), сутність якої зводиться до того, що будь-яка особа, яка бере участь у судовому процесі, має право заявити перед судом про те, що законодавче положення порушує гарантовані Конституцією права та свободи. Метою статті є дослідження спицифіки здійснення пріоритетного питання конституційності у Французькій Республіці, аналіз нормативної бази, яка передбачає цю процедуру, а також виявлення переваг і недоліків цього феномену. Зроблено висновок про те, що попри розширення компетенції Конституційної Ради та можливості для французів скаржитися на норми закону, все ж таки доступ до розгляду є обмеженим для громадян, адже напряму звернутися до Констиутційної Ради особа не може. Ця процедура ускладнена двома так званими “фільтрами”: спочатку суддя першої інстанції (le juge a quo) розглядає питання про подання заяви до Державної Ради чи Касаційного суду, а останні уже вирішують остаточно, чи слід передавати заяву на розгляд до Конституційної Ради Французької Республіки.
Долучення | Розмір |
---|---|
завантажити файл у форматі PDF | 265.77 КБ |