Довгань О. О. Реалізація права на свободу думки і слова у професійній діяльності журналістів : дис. … д-ра філософії [081 - Право] / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2024. 251 с.
Дисертація присвячена розкриттю особливостей конституційно-правового регулювання і реалізації права на свободу думки і слова в професійній діяльності журналістів, на основі цього сформульовано нові наукові положення, а також пропозиції і рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства України і правозастосовної практики у даній сфері. На основі мультидисциплінарного методологічного інструментарію дослідження проаналізовано існуючі доктринальні джерела з питань права на свободу думки і слова в професійній діяльності журналістів. З’ясовано, що переважно у теорії і філософії права, кримінальному праві підготовлено наукові роботи, присвячені окремим аспектам даної проблематики, проте недостатніми є наукові напрацювання власне у конституційному праві у даному напрямі. Обґрунтовано визначення права на свободу думки і слова у суб’єктивному значенні як природного права людини, що включає сукупність можливостей людини формувати і розвивати, виражати і відстоювати у словесній або інших формах чи способах власні думки і ставлення до різноманітних явищ і процесів, фактів і подій, що відображають її погляди, переконання і світогляд, а також збирати, шукати, отримувати, фіксувати, зберігати, поширювати й використовувати інформацію та ідеї усно, письмово чи в інший спосіб, у тому числі за допомогою медіа, за винятком обмежень, встановлених законодавством. В об’єктивному сенсі право на свободу думки і слова доцільно розглядати як сукупність правових норм, закріплених у Конституції України і загалом національному законодавстві з урахуванням міжнародно-правових зобов’язань, що визначають гарантовані державою можливості людини формувати і розвивати, виражати і відстоювати у словесній або інших формах чи способах власні думки і ставлення до різноманітних явищ і процесів, фактів і подій, що відображають її погляди, переконання і світогляд, а також збирати, шукати, отримувати, фіксувати, зберігати, поширювати й використовувати інформацію та ідеї усно, письмово чи в інший спосіб, у тому числі за допомогою медіа, за винятком обмежень, встановлених законодавством.