Продан В. І. Конституційно-правове регулювання права на освіту: вітчизняний досвід та зарубіжна практика : дис. … д-ра філософії [спец. 081 - Право] / Ужгородський національний університет. Ужгород, 2023. 319 с. Дата захисту: 16.02.2024.
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подано нове науково-обґрунтоване вирішення проблематики конституційно-правового регулювання освіти в умовах кризових ситуацій в Україні та зарубіжних державах. Встановлено, що термін «освіта» може бути застосований до первісних культур лише в значенні інкультурації, яка є процесом із передачі культури. Наведено авторське розуміння освіти як ціннісної парадигми, зокрема, як процесу розвитку особистості, що передбачає навчання та виховання, містить в собі передачу знань, розвиток моральних цінностей, стимулювання креативності та самовираження, а також формування глибокого розуміння себе, суспільства та навколишнього середовища. Сформульовано розуміння дефініції «освіти як основоположного права», а саме як універсального та невід'ємного права кожної людини на здобуття знань, навичок та компетентностей, розвиток власної особистості у відповідності до індивідуальних потреб та можливостей у дусі доступної, якісної, справедливої та рівної освіти на всіх ступенях з метою сприяння особистому, громадянському та державному розвитку, культурній різноманітності та соціальній інтеграції. Проаналізовано зарубіжний досвід конституційно-правового регулювання права на освіту, а саме: Італії, Німеччини, США, Франції Швейцарії та Японії. Запропоновано під правомірним обмеженням прав та свобод осіб розуміти допустиму, законно передбачену та обґрунтовану діяльність держави або інших органів, спрямовану на обмеження або обґрунтування використання конкретного права або свободи особи в інтересах загального блага, при умові дотримання законодавчих процедур і визначених критеріїв, таких як наявність закону, легітимність мети обмеження та необхідність його застосування в демократичному суспільстві. Встановлено, що під кореляцією нормативно-правових гарантій та обмежень права на освіту слід розуміти взаємозв'язок та взаємодію між законодавчими та іншими правовими нормами, які забезпечують право на освіту, і нормами, які встановлюють обмеження або умови для здійснення цього права. Окреслено ключові аспекти гендерної інклюзії у праві на освіту, зокрема: забезпечення рівних можливостей для навчання та розвитку для всіх, незалежно від їх статі чи гендерної ідентичності; усунення гендерних стереотипів та практик дискримінації у навчальних закладах і навчальних процесах; впровадження гендерного аналізу у планування та розвиток освітніх програм, у контент навчальних матеріалів та методи навчання; реалізація політики, законодавства та програм, спрямованих на захист прав осіб у галузі освіти від будь-якої форми гендерної дискримінації.
