Загальнодозвільний тип юридичного регулювання в Україні: суб’єктна характеристика

Раданович Н. М. Загальнодозвільний тип юридичного регулювання в Україні: суб’єктна характеристика. Прикарпатський юридичний вісник. 2023. № 2 (49). С. 16-22.

У статті досліджується загальнодозвільний тип юридичного регулювання під кутом зору особливостей його сфери. Встановлено, що така сфера характеризується за суб’єктною ознакою, тобто колом суб’єктів, поведінка яких може регулюватися на основі принципу: «Дозволено те, що прямо не заборонено законом». Відповідно наведено усталені доктринальні позиції, згідно з якими загальний дозвіл як основа відповідного регулювання поширюється на поведінку особи, що є підставним і справедливим з огляду на втілення ідеалу вільної людської особистості, проголошеного міжнародними праволюдинними актами ХХ століття. Також обґрунтовано можливості розширення суб’єктного складу загальнодозвільного типу юридичного регулювання насамперед на основі аналізу окремих приписів Конституції України, якими безпосередньо формалізовано це регулювання. Встановлено, що конституційне декларування принципів політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності як засад суспільного життя в Україні проєктує широкий спектр «загальнодозвільної правосуб’єктності». Будучи гарантованою Розділом І Конституції України «Загальні засади» (частиною 1 статті 15), така багатоманітність презюмує різних адресатів загального дозволу, а не лише людину і громадянина. Відповідно запропоновано зарахувати до носіїв «загально-дозвільної правосуб’єктності» політичні партії, інші громадські об’єднання як інститути громадянського суспільства (молодіжні, профспілкові, релігійні, благодійні організації), народ, територіальні громади тощо. Оскільки на конституційному рівні окремо задекларована свобода політичної діяльності як важливий прояв політичного плюралізму, охарактеризовано специфіку «загальнодозвільної правосуб’єктності» на прикладі політичних партій в Україні. Така правосуб’єктність визначається: а) низкою юридичних заборон, зобов’язувань, дозволів, що виконують різні функції для формування і забезпечення максимального обсягу свободи, відображуваної загальним дозволом; б) співвідношеннями різних прав, як-от, прав громадян на об’єднання і прав політичних партій; прав політичних партій і прав народних депутатів, прав народу як єдиного джерела влади в Україні, що дозволяє простежити багаторівневі зв’язки, а відтак – і фундаментальне для всього дослідження питання – обумовленості загальнодозвільного типу юридичного регулювання.

Переглянути текст