Конституційна аргументація: теоретико-правовий аспект

Меленко О. В., Гриндей Л. М. Конституційна аргументація: теоретико-правовий аспект. Amparo. 2021. № 4. С. 3-15. 

У статті на підставі застосування поелементного та діяльнісного підходів, а також наукових положень нідерландської школи аргументації запропоновано авторське тлумачення терміна «конституційна аргументація». Проаналізовано різні типи аргументації, використовувані в сучасній правовій науці, та визначено місце конституційної аргументації в системі правової аргументації. Запропоновано схему реалізації конституційної аргументації та поняття «схема конституційної аргументації», яку слід розглядати як своєрідну матрицю (топос, патерн), що визначає контур взаємозв’язків між учасниками процесу, їх комунікативні функції, а також використовує в процесі переконання коректне логічне міркування. Коректне логічне міркування в схемі конституційної аргументації, пов’язане з дотриманням норм і законів логіки, передбачає застосування вичерпного кола вихідних посилок і чіткі правила їх обробки. Саме такий спосіб міркування в процесі конституційного судочинства є універсальним, адже він дозволяє тому, хто засумнівався в справедливості винесеного рішення, самостійно відтворити весь процес міркування (ланцюг умовиводів) і дійти до єдиного можливого висновку. У статті наведено схему коректного логічного міркування в конституційному судочинстві, де показано структурні взаємозв’язки між посилками, тезами, винятками, основними та другорядними гарантіями. Запропоновано визначення категорії «структура конституційної аргументації», яка становить множину тез та аргументів, що висуваються суб’єктом конституційного звернення (суб’єктами) до Конституційного суду з надією, що останній прийме положення тези внаслідок прийняття ним аргументу (аргументів), які підтверджують її істинність. На відміну від схеми (теоретичний вимір) структура конституційної аргументації становить конкретну візуалізацію процесу аргументації (практичний вимір). Аналіз сучасних структур конституційної аргументації в Україні дозволив виявити чимало проблем у цій сфері. Найбільш вагомою з них є проблема фреймінгу, під якою розуміється специфічне подання інформації в рішенні конституційного суду, коли «за межі» (ігноруються) конституційного провадження у справі виносять інші важливі аспекти проблеми, до уваги взято не всі релевантні конституційні норми-принципи. Крім того, не завжди і не в повній мірі застосовується універсальний у практиці ЄСПЛ трискладовий тест на пропорційність, який дозволяє нівелювати наявні недоліки процесу конституційної аргументації, зокрема, притаманні методу псевдосилогічної аргументації, підвищити рівень суспільної довіри до Конституційного Суду загалом.  

Переглянути текст