4.4.13. Свобода творчості

№№ 3/21, 2(І)/26

Отже, обмеження законом зазначених прав і свобод (зокрема, гарантованої громадянам частиною першою статті 54 Основного Закону України свободи літературної, художньої, наукової і технічної творчості) є допустимим у випадках і за критеріями, що визначені частиною другою статті 32, частиною третьою статті 34 Конституції України.

(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
     Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 21 грудня 2021 року № 3-р/2021 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 6 Закону України „Про телебачення і радіомовлення“, статей 15, 151, 26 Закону України „Про кінематографію“

У конституційному вимірі автономія закладу вищої освіти співвідноситься зі свободою наукової творчості, передбаченою статтею 54 Конституції України.

Автономія закладу вищої освіти зумовлює потребу такої самоорганізації та саморегулювання, які є відкритими до критики, служать громадському інтересові, установленню істини стосовно викликів, що постають перед державою і суспільством, здійснюються прозоро та публічно. Університет має академічну автономію, а студент – академічні свободи, і жодна з цих категорій не є абсолютною.

(абзаци третій, п’ятий пункту 4 мотивувальної частини)

Законодавець у межах своєї дискреції має визначати систему заходів академічної відповідальності. Ця система повинна мати ступеневий характер та враховувати вид порушень, а також шкідливість наслідків таких порушень для функціонування академічного середовища.

(абзац другий пункту 8 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2026 року  № 2-р(I)/2026 у справі за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“