№№ 30-з/97, 62-з/97, 41-у/98, 45-у/98, 49-у/98, 16-у/99, 20-у/99, 29-у/99, 36-у/99, 24-у/2001, 2-уп/2001, 12-уп/2001, 7-у/2002, 8-у/2002, 31-у/2002, 1-у/04, 17-у/04, 18-у/04, 19-у/04, 25-y/07, 49-уп/11, 99-у/14
Пункт 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" сформульований чітко і зрозуміло. Тому підстав для його офіційного тлумачення немає.
(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним подання Державного комітету у справах охорони державного кордону України щодо офіційного тлумачення пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 11 липня 1997 року № 30-з/97
Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України відповідно до статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України. Тобто, ця стаття Закону пов'язує потребу у офіційному тлумаченні з практичною необхідністю правильного застосування Конституції та законів України у процесі регулювання певних правовідносин.
…
Такої ж підстави для офіційного тлумачення, як "необхідність врахування досвіду застосування закону при прийнятті Верховною Радою України нового Закону України "Про вибори народних депутатів України", зазначеної у конституційному поданні, Законом України "Про Конституційний Суд України" не передбачено.
(абзаци перший, третій пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статей 42 і 43 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 18 листопада 1993 року N 3623-12 від 4 грудня 1997 року № 62-з/97
Конституційний Суд України Рішенням у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про вибори народних депутатів України" (справа про вибори народних депутатів України) від 26 лютого 1998 року визнав неконституційною частину сьому статті 3 цього Закону, у зв'язку з чим відпала практична необхідність офіційного роз'яснення її положень із зазначеного в поданні приводу.
(пункт 2 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" від 10 липня 1998 року № 41-у/98
Згідно з частиною першою статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України.
У конституційному поданні Одеської міської ради така підстава не викладена. Натомість суб'єкт права на конституційне подання висловлює свої пропозиції щодо вдосконалення окремих положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також законодавства про адміністративно-територіальний устрій України.
(абзаци перший, другий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Одеської міської ради щодо офіційного тлумачення пункту 30 статті 85 Конституції України, статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини п'ятої статті 5 Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 4 листопада 1998 року № 45-у/98
Посилання ж на відсутність механізму застосування Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо міста Києва не може бути підставою для конституційного подання, оскільки встановлення такого механізму не належить до компетенції Конституційного Суду України.
(речення третє пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України щодо офіційного тлумачення статей 118, 120, 140-146 та пункту 10 Перехідних положень Конституції України, статей 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 11 листопада 1998 року № 49-у/98
Посилання ж на те, що практична необхідність в офіційній інтерпретації положень Конституції України зумовлена зверненням Тимчасової слідчої комісії до голови Київської міської державної адміністрації щодо зустрічі для узгодження графіка роботи з відповідними службами Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, не можна визнати за таку підставу.
(речення друге абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Київської міської державної адміністрації щодо офіційного тлумачення пункту 33 частини першої статті 85, статті 89 Конституції України та статті 38 Закону України "Про бюджетну систему України" від 20 травня 1999 року №16-у/99
Конституційний Суд України, погоджуючись з ухвалою Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) про відмову у відкритті провадження, виходить з того, що частина перша статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" як підставу для звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України передбачає практичну необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції та законі України, тобто необхідність, яка виникає у практиці правозастосування.
Така необхідність у з'ясуванні норми права виникає щоразу при застосуванні нормативно-правового акта судом загальної юрисдикції, іншим органом державної влади, органом місцевого самоврядування. Але така необхідність не є потребою для офіційного тлумачення закону Конституційним Судом України.
Складнощі у трактуванні законодавства не можуть бути підставою для ухилення суду або уповноваженого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування від прийняття рішення по суті справи.
(абзаци перший, другий, речення перше абзацу третього пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за зверненням Голови Вищого арбітражного суду України щодо офіційного тлумачення частини другої статті 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 01 червня 1999 року № 20-у/99
Посилання на те, що практична необхідність в офіційному тлумаченні положень статті 35 Конституції України зумовлена внесенням Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", з окремими положеннями якого суб'єкт права на конституційне подання не погоджується, не є підставою, яку передбачає стаття 93 Закону України "Про Конституційний Суд України".
(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 35 Конституції України та відповідності Конституції України (конституційності) статті 30 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 08 липня 1999 року №29-у/99
Посилання на те, що практична необхідність в офіційній інтерпретації вказаних положень Конституції України "виникла у зв'язку з необхідністю забезпечення нормального функціонування місцевого самоврядування та подальшого ухвалення відповідних законів України" не можна визнати такою підставою.
(речення друге абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 140-143 Конституції України від 13 липня 1999 року №36-у/99
Скасовані судові рішення не можуть братися до уваги для вирішення питання про наявність підстав щодо практичної необхідності у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України. Врахування таких рішень фактично призвело б до перевірки правильності та законності прийнятих рішень у конкретній справі.
(абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Фастівської районної ради Київської області щодо офіційного тлумачення положень статті 67 Конституції України, статті 13 Закону України "Про державну службу", статей 6, 9 Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 16 травня 2001 року № 24-у/2001
Таким чином, не лише за формою, а й за змістом суттєво змінюється предмет офіційного тлумачення, з приводу якого було відкрито конституційне провадження. Суб'єкт права на конституційне подання після припинення дії статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" з додатковими клопотаннями до Конституційного Суду України не звертався. У зв'язку з втратою чинності названої статті відпадає практична необхідність офіційної інтерпретації терміна "право", оскільки потреба його роз'яснення обґрунтовувалась суб'єктом права на конституційне подання тільки у співвідношенні з терміном "пільги і компенсації".
(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Фастівської районної ради Київської області щодо офіційного тлумачення положень статті 67 Конституції України, статті 13 Закону України "Про державну службу", статей 6, 9 Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 6 березня 2001 року № 2-уп/2001
Після прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 18 червня 1999 року та Указів Президента України стосовно військових формувань спір між суб'єктом конституційного подання і Верховною Радою України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 11 Закону на цей час вичерпано. Таким чином, у цій частині підстава для відкриття конституційного провадження у цій справі і розгляду її по суті відпала.
(речення друге, третє пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 11, статті 25 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" від 12 липня 2001 року № 12-уп/2001
Отже, підстави для розгляду даної справи Конституційним Судом України відпали. Проте це не виключає можливості звернення народних депутатів України до Конституційного Суду України з клопотанням на предмет відповідності Конституції України названих статей у новій редакції.
(речення друге, третє абзацу першого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 4, 8 частини першої статті 6, статей 7, 97, 246, 281, 254, 264, 276, 277, 278, 430, частини третьої статті 214, статей 34 - 42, 234 - 236-6, 384 - 395-1 Кримінально-процесуального кодексу України від 14 березня 2002 року № 7-у/2002
У зв'язку зі зміною правової ситуації стосовно предмета тлумачення відпали і правові підстави, які відповідно до статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" є необхідною умовою для відкриття конституційного провадження у справі.
(абзац одинадцятий пункту 5 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень пункту "а" статті 2, пункту "а" частини першої статті 3 та частин третьої, четвертої статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 21 березня 2002 року № 8-у/2002
Аналіз матеріалів справи свідчить, що в конституційному поданні Прокуратури України фактично йдеться про офіційне тлумачення положень статті 29, а не статей 111-17, 111-18, 111-19 ГПК України. Проте у зв'язку з внесенням до цієї статті змін Законом України від 7 березня 2002 року практична необхідність в офіційному тлумаченні положень статті 29 ГПК України з питань, поставлених у конституційному поданні, відпала.
(абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статей 111-17, 111-18, 111-19 Господарського процесуального кодексу України від 5 червня 2002 року № 31-у/2002
Посилання авторів конституційного подання на відсутність законодавчого реґулювання правовідносин, пов'язаних з набуттям права власності на земельні ділянки спільними підприємствами, заснованими за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі. Адже законодавче вреґулювання цього питання є прерогативою Верховної Ради України.
(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 2 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)“ та про офіційне тлумачення частини третьої статті 82 Земельного кодексу України від 15 січня 2003 року № 1-у/2004
Наведена в конституційному поданні інтерпретація Рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року № 8-рп/98 не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі.
(абзац п’ятий підпункту 4.4 пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)“ від 25 лютого 2004 року № 17-у/2004
Автори конституційного подання стверджують також, що предметом законодавчої ініціативи є текст законопроекту і що Верховна Рада України може вносити до нього поправки, однак ініціювати їх не може. А прийняття поправок можливе лише після прийняття проекту за основу (у першому читанні або, іншими словами, після попереднього схвалення).
(абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України(реєстр. № 4105)“ від 25 лютого 2004 року № 18-у/2004
Наведена в конституційному поданні інтерпретація його авторами Рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року № 8-рп/98 не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі.
(абзац п’ятий підпункту 3.4 пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України(реєстр. № 4105)“ від 25 лютого 2004 року № 18-у/2004
Наведена в конституційному поданні інтерпретація Рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі.
(абзац шостий пункту 6 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу другого пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 11 липня 2003 року Та Постанови Верховної Ради України від 24 грудня 2003 року від 25 лютого 2004 року № 19-у/2004
Звернення до суду Голови Верховної Ради України із заявами про дострокове припинення повноважень народних депутатів України, що мають статус судді, не могло призвести до проблем у практичній реалізації зазначених положень Конституції України, Закону, на яких акцентується в конституційному поданні, оскільки Голова Верховної Ради України діяв відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України і на підставі статей 2, 17, 104 Кодексу адміністративного судочинства України.
(абзац другий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 30 травня 2007 року № 25-у/2007
За таких обставин та виходячи з правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Ухвалі від 25 жовтня 2007 року № 45-уп/2007, у разі прийняття закону, де „містяться відповіді на порушені в конституційному поданні питання“, відпадає практична необхідність в офіційному тлумаченні окремих положень Закону, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 3 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 40, другого речення частини першої статті 45, частини четвертої статті 53 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 08 грудня 2011 року № 49-уп/2011
Конституційний Суд України вважає, що судові рішення не можуть розглядатися як такі, що підтверджують практичну необхідність в офіційному тлумаченні положень Конституції України та законів України, якщо вони не застосовувалися у вказаних рішеннях.
(абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства доходів і зборів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 3 Митного кодексу України у системному зв’язку з положеннями статті 14, частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 37.3 статті 37 Податкового кодексу України від 10 грудня 2014 року № 99-у/2014
