1.2. Відмова від підпису, доповнення новими підписами

№№ 45-з/97, 4-зп/97, 1-у/98

У процесі підготовки матеріалів справи до розгляду від народних депутатів України Б.Олійника, С.Ніколаєнка, В.Верхогляда, А.Головка, підписи яких зазначені під конституційним поданням, надійшли листи на адресу Конституційного Суду України. Зокрема, Б.Олійник повідомив, що з текстом конституційного подання від 17 березня 1997 року він не знайомий і це подання не підписував. С.Ніколаєнко зазначає, що його підпис під конституційним поданням від 17 березня 1997 року використаний під текстом, який не відповідає початковому (первинному) значенню. В.Верхогляд і А.Головко довели до відома Конституційного Суду України, що підписали лише конституційне подання від 24 лютого 1997 року і просять вважати недійсними їхні підписи під іншими конституційними поданнями щодо питань, порушених у зазначеному конституційному поданні.
      Конституційний Суд України такі дії народних депутатів України не визнає як відкликання ними своїх підписів і вважає, що під конституційним поданням від 17 березня 1997 року підписались лише 42 народні депутати України, тоді як відповідно до статті 150 Конституції України та статті 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" суб'єктом права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України є не менш як 45 народних депутатів України.

(абзаци перший, другий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням групи народних депутатів України про визнання неконституційними Постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", Постанови Верховної Ради України від 1 листопада 1996 року "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" та Розпорядження Президента України від 24 травня 1996 року № 123 "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 14 жовтня 1997 року № 45-з/97

 

Що стосується індивідуальних заяв народних депутатів України, то вони мають бути розглянуті в контексті статті 40 Закону України "Про Конституційний Суд України". Положення цієї статті, за яким підпис депутата не відкликається, означає невмотивовану відмову народного депутата України від підпису під конституційним поданням. Мотивована відмова народного депутата України кожного разу має бути оцінена Конституційним Судом України на предмет допустимості такої відмови.

(абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" від 24 грудня 1997 року № 4-зп/97

 

Конституційний Суд України вважає, що індивідуальні заяви народних депутатів України мають бути розглянуті відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про Конституційний Суд України". Згідно з цією статтею неможливість відкликання підпису депутата означає невмотивовану відмову народного депутата України від свого підпису під конституційним поданням. Мотивована відмова народного депутата України має бути оцінена Конституційним Судом України в кожному конкретному випадку на предмет її допустимості.

(речення третє, четверте, п’яте абзацу першого пункту 5 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 11 Закону України "Про зв'язок" та статті 4 Закону України "Про підприємництво" від 15 січня 1998 року 1-у/98

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України