4.1.2. Неврегульованість правовідносин, прогалини у законодавстві

Що ж до питання про розбіжність визначених Конституцією України обов'язків і повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, то конкретизація цих питань – прерогатива законодавця , яку він здійснює шляхом прийняття відповідних актів. Таким чином, у справі немає підстав для відкриття конституційного провадження.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Кіровоградської міської ради щодо офіційного тлумачення частини 7 статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 5 червня 1997 року № 8-з/97

Обґрунтовуючи свою позицію, суб'єкт конституційного подання не враховує той факт, що вирішення питань про неспівпадання повноважень відповідних рад стосовно установлення пільг по податках та їх виконавчих комітетів щодо надання за рішенням ради пільг по податках і платежах, які надходять до бюджету місцевого самоврядування, є прерогативою законодавця.

(абзац перший пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Луганської міської ради щодо офіційного тлумачення пункту 19 частини 2 статті 19 та пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" від 5 червня 1997 року № 9-з/97

З огляду на те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України), Конституційний Суд України не може втручатися у діяльність законодавчого органу державної влади та заповнювати прогалини у законах.
      Таким чином, відсутність законодавчого регулювання не може бути підставою для розгляду Конституційним Судом України даного конституційного подання народних депутатів України, оскільки врегулювання порушених у ньому питань є прерогативою органів законодавчої влади України.

(абзаци третій, четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) указів Президента України про призначення перших заступників, заступників міністрів та заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади України, виданих протягом липня-грудня 1996 року та січня 1997 року від 10 березня 1998 року № 1-уп/98

Порядок забезпечення суддів житлом у населених пунктах, де владу здійснюють лише органи місцевого самоврядування, законодавчо не врегульовано. Зокрема, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачає делегування органам місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади щодо забезпечення суддів житлом.
      Ці прогалини законодавства не можуть бути усунуті Конституційним Судом України, оскільки до його компетенції належить лише вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

(абзаци третій, четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо офіційного тлумачення положень статті 44 Закону України «Про статус суддів» та статей 140, 143 Конституції України від 20 квітня 1999 року № 7-у/99

Наведене дає підстави зробити висновок, що питання правового статусу профспілок, структури та організаційної діяльності, визначення поняття "профспілкові об'єднання", їх повноважень має вирішуватися у спеціальному законі України про професійні спілки, який впорядкував би усі питання, пов'язані з їх функціонуванням.
      Оскільки заповнення прогалин у законах України не належить до повноважень Конституційного Суду України, є підстави, передбачені пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", для відмови у відкритті конституційного провадження у даній справі.

(абзаци десятий, одинадцятий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини другої статті 3 Закону України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування» від 20 квітня 1999 року №8-у/99

Порівнюючи положення наведених норм, можна дійти висновку, що має місце колізія.
      Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийнято під час дії нової Конституції України, а Земельний кодекс України - ще у 1991 році.
      Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування діють в межах повноважень, визначених законом. Їх повноваження щодо вирішення питань земельних правовідносин визначаються чинним Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

(речення перше абзацу четвертого, абзаци п’ятий, шостий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Миколаївської обласної державної адміністрації щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 10, пункту 34 статті 26, пункту 21 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", а також частини третьої статті 3 Земельного кодексу України від 01 червня 1999 року №23-у/99

Перевірка фактичних обставин, пов'язаних із дослідженням конкретної справи судами загальної юрисдикції та органами соціального захисту населення, усунення помилок у їх рішеннях не належить до компетенції Конституційного Суду України.

(речення друге абзацу третього пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Сафронова Володимира Романовича щодо офіційного тлумачення пункту "а" статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту "б" статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 08 липня 1999 року №31-у/99

Оскільки порушене суб'єктом права на конституційне звернення питання щодо офіційного тлумачення терміна "необхідна кількість підписних листів" не врегульоване нормою закону, то воно потребує законодавчого визначення. Заповнення такої прогалини шляхом тлумачення призведе до створення норми, що не належить до повноважень Конституційного Суду України і є підставою, передбаченою пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", для відмови у відкритті конституційного провадження.

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 25 Закону України "Про вибори Президента України" від 08 липня 1999 року №33-у/99

Ці повноваження мають певні відмінності, які не можуть бути усунуті шляхом розширеного тлумачення положень частини першої статті 26 Закону України „Про вибори народних депутатів України“. В таких випадках потрібно встановлювати нову правову норму, а це є повноваженням органу законодавчої влади ‒ Верховної Ради України.
      Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а тому Конституційний Суд України не може виходити за межі повноважень, які встановлені Конституцією України (частина друга статті 19, пункт 28 статті 85, частина шоста статті 111, статті 150, 151, 159).

(речення друге, третє абзацу третього, абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 26 Закону України „Про вибори народних депутатів України“ від 11 січня 2000 року № 7-у/2000

Визначення Конституційним Судом України категорій пенсіонерів Служби безпеки України з позицій власного праворозуміння було б порушенням припису частини першої статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Окреслення кола осіб, які охоплюються поняттям „пенсіонери Служби безпеки України“, як і усунення інших прогалин у законах, виходить за межі повноважень Конституційного Суду України.

(абзац шостий мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням Служби безпеки України та конституційним зверненням громадянина Савіська Тараса Трохимовича щодо офіційного тлумачення терміна „пенсіонери Служби безпеки України“, який вживається у статті 29 Закону України „Про Службу безпеки України“ від 27 квітня 2000 року № 1-уп/2000

Сформульовані у конституційному зверненні питання свідчать про наявність правових проблем, що виникають з приводу застосування статті 11 Закону взагалі та обчислення сум втраченого заробітку у випадках відшкодування працівникові шкоди, заподіяної йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків зокрема. Але такі питання вирішуються не шляхом з'ясування чи роз'яснення, офіційної інтерпретації поняття "втрачений заробіток", а через заповнення прогалин і усунення суперечностей в інших нормативно-правових актах, переважно підзаконного характеру, що виходить за межі компетенції Конституційного Суду України.

(абзац перший пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства палива та енергетики України про офіційне тлумачення терміна "втрачений заробіток", застосованого у статті 11 Закону України "Про охорону праці" від 1 березня 2001 року № 9-у/2001

<…> Звертаючись до Конституційного Суду України з питанням щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 5 Закону, Хмельницький обласний радіотелевізійний передавальний центр фактично просить шляхом офіційного тлумачення доповнити перелік суб'єктів, які звільняються від земельного податку. Вирішення порушеного автором звернення питання можливе шляхом внесення відповідної зміни до Закону України "Про плату за землю", що не належить до повноважень Конституційного Суду України.

(абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Хмельницького обласного радіотелевізійного передавального центру щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 5 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та відповідності Конституції України (конституційності) дій Вищого арбітражного суду України щодо направлення окремим арбітражним судам інформаційного листа від 26 червня 2000 року № 05-2/275 від 16 травня 2001 року № 22-у/2001

В Законі України "Про Вищу раду юстиції" відсутня правова норма про термін перебування на посаді заступника Голови Вищої ради юстиції і має місце відповідна прогалина в нормативно-правовому регулюванні діяльності Вищої ради юстиції.
      До повноважень Конституційного Суду України не належить заповнення прогалин у законодавстві.

(пункт 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 22 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 27 грудня 2001 року № 50-у/2001

З огляду на те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України), Конституційний Суд України не може втручатися у діяльність законодавчого органу державної влади та заповнювати прогалини у законах.
      Таким чином, відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для розгляду цього конституційного подання народних депутатів України, оскільки врегулювання порушених у ньому питань є прерогативою Верховної Ради України.

(абзаци шостий, сьомий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" від 21 березня 2002 року № 9-у/2002

До того ж сформульовані у зверненні питання і листи-відповіді голів Верховного Суду України та Вищого господарського суду України Конституційному Суду України свідчать про наявність прогалин у названому розділі ГПК України, що ускладнює процес перегляду судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України. Але заповнення прогалин у законах є прерогативою Верховної Ради України.

(абзац другий пункту 5 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням уповноваженого за дорученням відкритого акціонерного товариства "Чернівецький хлібокомбінат" Рафальського Радислава Івановича про офіційне тлумачення положень статей розділу XII-2 Господарського процесуального кодексу України та їх відповідність Конституції України, а також про відповідність частини другої статті 111-7 цього Кодексу положенням Закону України "Про судоустрій України" від 13 лютого 2003 року № 11-у/2003

Таке питання, як об'єднання адміністративно-територіальних одиниць у разі об'єднання жителів кількох сіл у сільську громаду або об'єднання територіальних громад чинним законодавством не врегульовано.
      Відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для розгляду конституційного подання, оскільки врегулювання порушеного у ньому питання є прерогативою Верховної Ради України.
      Крім того, поставлене народними депутатами України питання стосовно об'єднання адміністративно-територіальних одиниць у разі об'єднання жителів кількох сіл в сільську громаду або об'єднання територіальних громад не може бути вирішене шляхом тлумачення положення частини першої статті 133 Конституції України, в якій визначено лише систему адміністративно - територіального устрою України. Тобто конституційне подання не містить належного правового обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні зазначеного положення Конституції України.

(абзаци сьомий–дев’ятий пункту 3 мотивувальної частини))
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положення частини першої статті 133 Конституції України від 26 грудня 2003 року № 60-у/2003

До того ж сформульовані у зверненні питання і листи-відповіді голів Верховного Суду України та Вищого господарського суду України Конституційному Суду України свідчать про наявність прогалин у названому розділі ГПК України, що ускладнює процес перегляду судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України. Але заповнення прогалин у законах є прерогативою Верховної Ради України.

(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 2 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)“ та про офіційне тлумачення частини третьої статті 82 Земельного кодексу України від 15 січня 2004 року № 1-у/2004

У конституційному поданні стверджується, що заборгованість з виплати надбавок і винагород педагогічним працівникам є державним боргом. Конституційний Суд України зазначає, що це питання є предметом законодавчого регулювання, оскільки відповідно до Конституції України порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу встановлюється виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92).

(абзац перший підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статті 56, частини третьої статті 142, частини третьої статті 143 Конституції України, абзаців восьмого, дев’ятого, десятого частини першої статті 57 Закону України „Про освіту“ від 24 березня 2004 року № 21-у/2004

Проте визначення порядку поновлення (призначення чи обрання) на попередню суддівську посаду громадянина після припинення ним повноважень народного депутата України не може бути вирішене шляхом офіційного тлумачення зазначеного положення Закону, а є предметом законодавчого регулювання (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).

(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 02 листопада 2004 року від № 68-у/2004

Конституційний Суд України у своїх ухвалах неодноразово наголошував про непідвідомчість Суду питань, які потребують не офіційного тлумачення, а законодавчого врегулювання (Ухвала від 14 жовтня 2004 року № 11-уп/2004 у справі за конституційним поданням Президента України щодо конституційності положення частини третьої статті 371 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік“, Ухвала від 2 листопада 2004 року № 68-у/2004 у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ та інші).

(абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищого господарського суду України про офіційне тлумачення положень пунктів 1, 14 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України від 15 лютого 2007 року № 14-у/2007

Проте визначення порядку поновлення (призначення чи обрання) на попередню суддівську посаду громадянина після припинення ним повноважень народного депутата України не може бути вирішене шляхом офіційного тлумачення зазначеного положення Закону, а є предметом законодавчого регулювання (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
      Конституційний Суд України у своїх ухвалах неодноразово наголошував на непідвідомчості Суду питань, які потребують не офіційного тлумачення, а законодавчого врегулювання (Ухвала від 2 листопада2004 року № 68-у/2004 у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“, Ухвала від 15 лютого 2007 року № 14-у/2007 у справі за конституційним поданням Вищого господарського суду України про офіційне тлумачення положень пунктів 1, 14 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України та інші).

(абзаци другий, третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 30 травня 2007 року № 25-у/2007

Конституційний Суд України у своїх ухвалах неодноразово наголошував на непідвідомчості Суду питань, які потребують не офіційного тлумачення, а законодавчого врегулювання (ухвали від 2 листопада 2004 року № 68-у/2004, від 15 лютого 2007 року № 14-у/2007, від 30 травня 2007 року № 25-у/2007).

(абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 17 Закону України „Про Вищу раду юстиції“ від 11 листопада 2008 року № 56-у/2008

На думку автора клопотання, у статті 500 ЦК України не розкрито зміст словосполучень „в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні“ та „значна і серйозна підготовка для використання торговельної марки“, а тому він вважає, що цю прогалину необхідно заповнити через їх роз’яснення. Проте, заповнення прогалин у законах має здійснювати законодавець внесенням до них змін і доповнень, а не Конституційний Суд України шляхом офіційного тлумачення їх правових норм (окремих положень) або застосуванням загальнотеоретичних засобів їх подолання – аналогії закону й аналогії права.

(абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю „Амальгама Люкс“ щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 500 Цивільного кодексу України та статті 34 Господарського процесуального кодексу України у їх співвідношенні від 24 червня 2009 року № 34-у/2009

Посилання на відсутність законодавчо закріпленого механізму реалізації права на забезпечення судді службовим житлом не може бути підставою для конституційного звернення, оскільки встановлення такого механізму не належить до компетенції Конституційного Суду України (Ухвала від 11 листопада 1998 року № 49-у/98), що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

(речення друге абзацу другого пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Галінської Вікторії Валеріївни щодо офіційного тлумачення положень статей 126, 130 Конституції України, статті 132 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“, частини першої статті 118, частини першої статті 119, частини першої статті 121, частини першої статті 122 Житлового кодексу Української РСР від 17 квітня 2013 року № 14-у/2013

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для конституційного подання (ухвали від 21 березня 2002 року № 9-у/2002, від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013), а заповнення прогалин у законах має здійснюватись законодавцем шляхом внесення до них змін і доповнень (ухвали від 10 липня 1998 року № 36-у/98, від 8 липня 1999 року № 33-у/99, від 15 січня 2004 року № 1-у/2004, від 19 травня 2009 року № 27-у/2009, від 24 червня 2009 року № 34-у/2009).

(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 15, частини п’ятої статті 16, пункту 13 частини другої статті 30, частини другої статті 104 Закону України „Про вибори народних депутатів України“ від 23 квітня 2013 року № 16-у/2013

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що заповнення прогалин у законах має здійснювати Верховна Рада України, а не Конституційний Суд України шляхом офіційного тлумачення законів України або їх окремих положень (ухвали від 24 червня 2009 року № 34-у/2009, від 18 травня 2010 року № 33-у/2010).

(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням компанії „Vuldi (UK) Limited“ щодо офіційного тлумачення положення підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 03 жовтня 2013 року № 45-у/2013

Отже, вирішення питання, порушеного Уповноваженим, можливе лише шляхом нормотворення та потребує законодавчого удосконалення, що не належить до повноважень Конституційного Суду України (Ухвала Конституційного Суду України від 11 січня 2000 року № 6-у/2000).

(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положень статті 294 Цивільного кодексу України у системному зв’язку з його положеннями статей 269, 271, 272, 273, 274 від 27 березня 2014 року № 42-у/2014

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що неналежне законодавче врегулювання або його відсутність не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням (зверненням), що містить такі недоліки (ухвали від 21 березня 2002 року № 9-у/2002, від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013), а також наголошував щодо його неповноважності заповнювати прогалини у нормативно-правових актах (ухвали від 19 травня 2009 року № 27-у/2009, від 24 червня 2009 року № 34-у/2009).

(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кошеровського Аркадія Євсейовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 49 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ у взаємозв’язку з положеннями частини другої статті 46 цього закону, частини другої статті 22, частин першої, другої статті 24, частини третьої статті 25, частини першої статті 46 Конституції України, частин другої, третьої статті 67, статті 69 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 08 липня 2014 року № 74-у/2014