№№ 5-уп/98, 35-у/2000, 2-уп/2000, 1-уп/2001, 18-у/04, 12-у/05, 32-у/05, 14-у/07, 6-у/08, 47-у/08, 53-y/16
Стаття 147 Конституції України офіційне тлумачення Конституції і законів України покладає на Конституційний Суд України як єдиний у державі орган, наділений такими повноваженнями, і висновки Комісій (Комітетів) Верховної Ради України щодо застосування норм Конституції та законів України не можуть бути актами тлумачення.
(абзац другий пункту 5 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статей 20, 21, 31 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" і статей 124, 147 Конституції України та про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Коряка Василя Васильовича щодо офіційного тлумачення статей 21, 22, 24, 28, 29, 30, 34, 38, 43, 61 Конституції України від 29 квітня 1998 року № 5-уп/98
Рекомендації Президентові України, викладені в Постанові Верховної Ради України від 1 липня 1999 року, щодо звільнення з посад Міністра внутрішніх справ України та Голови Служби безпеки України не належать до компетенції Верховної Ради України, оскільки згідно з пунктом 10 статті 106 Конституції України призначення членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади та припинення їхніх повноважень на цих посадах є прерогативою Президента України, який вирішує ці питання за поданням Прем’єр-міністра України.
Із наведеного випливає, що Постанова Верховної Ради України від 1 липня 1999 року не є правовим актом, який породжує певні наслідки.
(абзац перший, речення перше абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Верховної Ради України „Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України“ та „Про інформацію Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України“ від 13 квітня 2000 року № 35-у/2000
Конституційний Суд України констатує, що коригування окремих регламентних норм не може бути самодостатнім для того, щоб змінити конституційний статус парламенту.
(абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 та 69 народних депутатів України щодо „визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини народних депутатів України у приміщенні „Українського дому“ 21 січня та 1 лютого 2000 року від 27 червня 2000 року № 2-уп/2000
Таким чином, поняття більшості у Верховній Раді України як способу прийняття рішень визначено в Основному Законі України. Питання створення більшості у парламенті на основі об'єднання депутатських фракцій і груп перебуває поза сферою повноважень Конституційного Суду України.
Проблему створення працюючої парламентської коаліції, здатної ефективно втілювати в життя сформовані політичні програми, має вирішувати Верховна Рада України політичними та регламентними заходами.
(абзаци третій, четвертий пункту 5 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 та 69 народних депутатів України щодо „визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини народних депутатів України у приміщенні „Українського дому“ 21 січня та 1 лютого 2000 року від 27 червня 2000 року № 2-уп/2000
В Україні питання організації та порядку роботи Верховної Ради України віднесені до сфери конституційно-правової регламентації. Виходячи з того, що функціональний аспект законодавчого процесу чітко регламентований процедурами, дотримання яких є умовою визнання рішень парламенту безспірно прийнятими, Конституція України поставила регламент Верховної Ради України на рівень закону.
(абзац третій пункту 6 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 та 69 народних депутатів України щодо „визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини народних депутатів України у приміщенні „Українського дому“ 21 січня та 1 лютого 2000 року від 27 червня 2000 року № 2-уп/2000
Автори подання звертають увагу й на те, що проект Постанови не розглядався комітетами Верховної Ради України, вбачаючи в цьому порушення частини другої статті 89 Конституції України. Однак зазначене конституційне положення, визначаючи повноваження комітетів, не встановлює порядку розгляду та ухвалення проектів законів чи постанов Верховної Ради України.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Відповідно до Конституції України Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав представляє Голова Верховної Ради України (пункт 4 частини другої статті 88). Але в якому порядку і яким актом Верховна Рада України приєднується до організацій міжпарламентського співробітництва, що діють не на основі норм міжнародного права (так званих міжнародних неурядових організацій), ні в Конституції України, ні в чинному Законі України "Про міжнародні договори України", ні в Регламенті Верховної Ради України не вирішено.
(речення третє, четверте абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про приєднання Верховної Ради України до Угоди про Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" від 25 січня 2001 року № 1-уп/2001
Згідно з Конституцією України (стаття 152) правовий акт визнається неконституційним повністю чи в окремій частині, якщо була порушена встановлена Конституцією України зокрема процедура його ухвалення. Такими конституційними положеннями є: рішення парламенту приймаються виключно на його пленарних засіданнях шляхом голосування, яке здійснюється народним депутатом України особисто; визначена кількість голосів народних депутатів України від конституційного складу парламенту, яка необхідна для прийняття того чи іншого рішення. Інші питання процедури голосування вирішуються законом про регламент Верховної Ради України.
(абзац другий підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)“ від 25 лютого 2004 року №18-у/2004
Положення підпункту „а“ пункту 5 Постанови, яким відповідному комітету передбачено забезпечити підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України „Про вибори Президента України“, відповідає Конституції України, оскільки згідно з Конституцією України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75), прийняття законів належить до її повноважень (пункт 3 частини першої статті 85), а комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України (частина друга статті 89).
(абзац шостий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 1, 2, 3, підпункту „а“ пункту 5 Постанови Верховної Ради України „Про політичну кризу у державі, що виникла у зв’язку з виборами Президента України“ від 01 лютого 2005 року №12-у/2005
Наявність чи відсутність у законі окремих підстав для проведення органами державної контрольно-ревізійної служби позапланових виїзних ревізій або перевірок є питанням доцільності.
(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців девʼятнадцятого – двадцять шостого пункту 5 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)“ від 12 жовтня 2005 року №32-у/2005
Стаття 3 Кодексу дає визначення термінів, які вживаються у ньому, і таке унормування є одним із способів інтерпретації правової норми самим законодавчим органом. Зокрема у пункті 1 розкривається зміст термінів „справа адміністративної юрисдикції“ та „публічно-правовий спір“, а у пункті 14 – терміна „адміністративний договір“.
(речення друге, третє абзацу третього пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищого господарського суду України про офіційне тлумачення положень пунктів 1, 14 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України від 15 лютого 2007 року № 14-у/2007
Положення закону про внесення змін до Конституції України після набрання ним чинності стають невід’ємною складовою Конституції України – окремими її положеннями, а сам закон вичерпує свою функцію.
(абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 102 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про внесення змін до Конституції України“, Закону України „Про внесення зміни до розділу IV „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 05 лютого 2008 року № 6-у/2008
Що стосується роз’яснення словосполучення „і на основі узгодження політичних позицій“, то воно не підлягає офіційному роз’ясненню, оскільки це питання є внутріпартійним і повинно вирішуватися відповідно до статутних документів політичних партій (виборчих блоків політичних партій).
(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин шостої, сьомої, десятої статті 83 Конституції України від 30 вересня 2008 року №47-у/2008
Однак згідно з практикою Конституційного Суду України, ухвалюючи закони, Верховна Рада України здійснює не правозастосовну, а законотворчу діяльність, яку не можна розглядати як неоднозначне застосування положень Конституції України або законів України (ухвали від 14 грудня 2006 року № 24-у/2006, від 20 липня 2010 року № 41-уп/2010).
(речення друге абзацу четвертого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Ваца Олексія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 10, частини другої статті 35 Закону України „Про місцеві вибори“ у взаємозв’язку з положеннями статті 38 Конституції України, статті 10 Закону України „Про вибори народних депутатів України“, частини першої статті 10 Закону України „Про вибори Президента України“ від 13 липня 2016 року № 53-у/2016
