№№ 223-2(ІІ)/18, 266-2(ІІ)/19, 294-2(ІІ)/19, 315-3(ІІ)/19, 63-2(І)/2020, 111-2(І)/20, 159-3(ІІ)/20
Принцип презумпції невинуватості є галузевим принципом кримінального судочинства, який встановлює право особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, вважатися невинною доти, доки її винуватість не буде встановлено судом у законному порядку.
(речення друге абзацу четвертого пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 19 липня 2018 року № 223-2(ІІ)/2018
Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України зазначає, що сама лише наявність в оспорюваних положеннях Кодексу оціночних понять, як елементів законодавчої техніки, не може бути достатньою підставою для визнання цих положень такими, що не відповідають принципу юридичної визначеності. Євстіфеєв М.І. у конституційній скарзі не обґрунтував того, що законодавче регулювання права на касаційне оскарження є свавільним. Зокрема, йдеться про такий ступінь нечіткості оспорюваних положень, який в сукупності з практикою їх застосування судами та використанням за потреби правничої допомоги не надав суб’єктові права на конституційну скаргу можливості достатньою мірою передбачити юридичні наслідки своїх дій.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Другого Сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 8 жовтня 2019 року № 266-2(ІІ)/2019
Проте незгода із судовими рішеннями не є обґрунтуванням неконституційності оспорюваних положень Закону у розумінні пункту 6 частини другої статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“ (Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України від 3 квітня 2019 року № 21-у(ІІ)/2019).
(речення друге абзацу п’ятого пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Солоненка Дмитра Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення статті 90 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII від 14 листопада 2019 року № 294-2(ІІ)/2019
<…> фактично висловлює незгоду із законодавчим регулюванням права на касаційне оскарження судових рішень. Однак це не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу у розумінні пункту 6 частини другої статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
(абзац третій пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України від 10 грудня 2019 року № 315-3(ІІ)/2019
<…> конституційна скарга насамперед є засобом захисту конституційних прав і свобод людини, порушених унаслідок застосування закону України, який суперечить Конституції України. Тобто обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) вважаються аргументи суб’єкта права на конституційну скаргу про те, що оспорюваний закон чи його окремі положення суперечать нормам розділу II „Права, свободи та обов’язки людини і громадянина“ Конституції України. Така суперечність може проявлятися у випадках, коли закон встановлює обмеження змісту чи обсягу конституційних прав і свобод або унеможливлює їх реалізацію.
(абзац третій пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янченка Володимира Веніаміновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України від 18 березня 2020 року № 63-2(І)/2020
У розумінні приписів пункту 6 частини другої статті 55, частини першої статті 56 Закону України „Про Конституційний Суд України“ належним обґрунтуванням конституційної скарги вважаються наведені в ній аргументи про те, що оспорюваний закон (його окремі положення) суперечить нормам розділу II Конституції України. Така суперечність може проявлятися у випадках, коли оспорюваний закон (його окремі положення) встановлює обмеження змісту чи обсягу конституційних прав і свобод або унеможливлює їх реалізацію.
(абзац перший підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Круховського Романа Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу шостого частини другої статті 58 Закону України „Про запобігання корупції“ від 28 травня 2020 року № 111-2(І)/2020
<…> заповнення прогалин у законодавстві не належить до повноважень Конституційного Суду України (стаття 7 Закону України „Про Конституційний Суд України“).
(абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Колодій Любові Іванівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої статті 3 Закону України „Про місцеві вибори“, частини другої статті 8 Закону України „Про Державний реєстр виборців“ від 22 липня 2020 року № 159-3(ІІ)/2020
