№№ 10-з/97, 20-у/2000, 39-у/2000, 19-у/2001, 47-у/2001, 14-у/04, 17-у/04, 40-у/04, 14-у/05, 28-y/05, 38-у/05, 39-y/05, 14-у/06, 16-у/06, 14-y/07, 43-y/08, 12-у/09
Але усунення розбіжностей у законодавстві до повноважень Конституційного Суду України не віднесено, а розв'язання колізії, тобто визначення норми, яка повинна бути застосована до конкретних правовідносин, може стати предметом конституційного провадження лише у порядку, визначеному статтею 84 Закону У країни "Про Конституційний Суд України".
(абзац другий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Доленка Івана Петровича щодо офіційного тлумачення положень окремих законів України та деяких інших актів стосовно оподаткування доходів ветеранів війни від 8 травня 1997 року № 10-з/97
Згідно зі статтею 14 Закону України „Про Конституційний Суд України“ до повноважень Конституційного Суду України не належить питання щодо неузгодженості актів органів виконавчої влади з нормами чинного законодавства.
(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 23 Закону України „Про міліцію“ та пункту 3 Постанови Верховної Ради Української РСР „Про порядок введення в дію Закону Української РСР „Про міліцію“ від 27 січня 2000 року № 20-у/2000
Непорозуміння щодо компетенції місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування в контексті конституційного подання зумовлені недосконалою редакцією правової норми, що може бути усунуто в законодавчому порядку, а не шляхом офіційного тлумачення.
(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Одеської обласної державної адміністрації щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 8 Закону України „Про підприємництво“ від 06 червня 2000 року № 39-у/2000
Проте, якби така неузгодженість і була, до повноважень Конституційного Суду України не належить розгляд питань щодо неузгодженості законів України між собою чи з іншими нормативно-правовими актами.
(речення друге абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 61 народного депутата України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" від 15 травня 2001 року № 19-у/2001
Обґрунтовуючи неконституційність положень Закону, суб'єкт права на конституційне подання також посилається на його невідповідність положенням чинних міжнародних договорів та законодавства України, дію яких він обмежує. Однак усунення суперечностей та колізій між законами та іншими нормативно-правовими актами не є компетенцією Конституційного Суду України.
(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності)Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 27 грудня 2001 року № 47-у/2001
Таким чином, між нормами Закону України „Про плату за землю“, що стосуються звільнення від земельного податку закладів охорони здоров’я (пункти 3, 4 частини першої статті 12), існує неузгодженість, яку не можна усунути шляхом тлумачення зазначених положень Закону. Усунення розбіжностей між нормами закону до повноважень Конституційного Суду України не належить. Це питання вирішується в законодавчому порядку.
(абзац восьмий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Євпаторійської міської ради про офіційне тлумачення положень пунктів 3, 4 частини першої статті 12 Закону України „Про плату за землю“ від 19 лютого 2004 року № 14-у/2004
Відповідно до статті 159 Конституції України Конституційний Суд України дає висновки лише щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України її статтям 157 і 158. Вирішення питань стосовно узгодженості чи неузгодженості пропозицій, внесених Тимчасовою спеціальною комісією до Законопроекту № 4105, з тими чи іншими положеннями його первинного тексту, які не зазнали змін у процесі доопрацювання законопроекту, не належить до повноважень Конституційного Суду України і не може розглядатися як обґрунтування неконституційності Постанови в частині схвалення Законопроекту № 4105.
(абзац четвертий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)“ від 25 лютого 2004 року № 17-у/2004
Усунення існуючої неузгодженості норм законодавства, про яку стверджує суб’єкт права на конституційне подання, належить до виключної компетенції Верховної Ради України.
(абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України про офіційне тлумачення положень пункту 2 розділу I Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” та пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування підакцизних та деяких інших товарів“ від 28 квітня 2004 року № 40-у/2004
Фактично йдеться про конкуренцію норм, що визначають форму посвідчення угод про відчуження нерухомого майна, яку, зокрема, суди загальної юрисдикції і нотаріуси врегульовують шляхом відповідного застосування норм чинного законодавства. Щодо усунення неузгодженості зазначених правових норм, то це має здійснювати в законодавчому порядку Верховна Рада України.
(речення друге, третє абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кошарного Василя Родіоновича щодо офіційного тлумачення положень статті 657 Цивільного кодексу України, частини другої статті 15 Закону України „Про товарну біржу“ та їх відповідності статтям 3, 41 Конституції України від 17 лютого 2005 року № 14-у/2005
Тим самим чинні на цей час редакції двох законів неоднаково регулюють правовідносини, що виникають зі сплати податку, зокрема військовими установами. Оскільки два аналізованих вище закони є нормативно-правовими актами одного рівня правового регулювання, то такий їх стан породжує правову колізію у правозастосуванні, тому що дві норми законів суперечать одна одній.
Вирішення таких питань не віднесено до повноважень Конституційного Суду України, оскільки усунення суперечностей у законодавчому регулюванні може бути здійснене не шляхом тлумачення терміна „власні транспортні засоби“, який застосовується у статті 1 Закону, а лише на законодавчому рівні шляхом внесення відповідних змін до законів.
(абзаци одинадцятий, дванадцятий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства оборони України про офіційне тлумачення терміна „власні транспортні засоби“, що застосовується у статті 1 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів“ від 27 вересня 2005 року № 28-у/2005
Проте розгляд питань про відповідність положень одних законів положенням інших законів не належить до повноважень Конституційного Суду України (статті 147, 150 Конституції України, статті 13, 14 Закону України „Про Конституційний Суд України“).
(речення друге абзацу четвертого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 38 Конституції України, частини сьомої статті 15 Закону України „Про вибори народних депутатів України“ від 13 жовтня 2005 року № 38-у/2005
Проте відповідно до статей 147, 150 Конституції України та статті 13 Закону України „Про Конституційний Суд України“ усунення колізій законодавства не належить до повноважень Конституційного Суду України.
(речення друге абзацу четвертого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 243-5, частин третьої, четвертої статті 243-15 Цивільного процесуального кодексу України від 13 жовтня 2005 року № 39-y/2005
Проте відповідно до вимог статей 147, 150 Конституції України, статті 13 Закону України „Про Конституційний Суд України“ усунення колізій у законодавстві не належить до повноважень Конституційного Суду України.
(речення друге абзацу шостого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень підпункту „г“ пункту 12 розділу 2, підпункту 3 пункту 7 розділу 3, пунктів „б“, „в“ розділу 8, пунктів 1, 2 розділу 11, розділу 19, розділу 61 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік“ та деяких інших законодавчих актів України“, статей 2, 4 Закону України „Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні“ від 30 листопада 2006 року № 14-у/2006
Проте відповідно до статті 150 Конституції України, статті 13 Закону України „Про Конституційний Суд України“ розгляд питання щодо наявності правових колізій (суперечностей) у законах України не належить до повноважень Конституційного Суду України. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України), а тому Конституційний Суд України не може втручатися у діяльність законодавчого органу державної влади та ухвалювати рішення про наявність колізій у законах України.
(речення друге, третє абзацу першого пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786, та щодо інших питань цього подання від 30 листопада 2006 року № 16-у/2006
Також не належить до повноважень Конституційного Суду України усунення неузгодженості правових норм Кодексу та інших законів, які наводяться субʼєктом права на конституційне подання, шляхом їх офіційного тлумачення. Це теж має здійснювати в законодавчому порядку Верховна Рада України.
(абзац перший пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищого господарського суду України про офіційне тлумачення положень пунктів 1, 14 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України від 15 лютого 2007 року № 14-у/2007
Проте відповідно до вимог статей 147, 150 Конституції України, статті 13 Закону України „Про Конституційний Суд України“ усунення колізій у законодавстві не належить до повноважень Конституційного Суду України, про що Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх ухвалах.
(речення друге абзацу першого пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень пункту „б“ частини п’ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України „Про господарські товариства“, абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п’ятої статті 159 Цивільного кодексу України від 23 вересня 2008 року № 43-у/2008
Наводячи тексти окремих положень Закону про товариства, Закону про банкрутство і Кодексу, автори клопотання звертають увагу на суперечливе регулювання ними одного й того ж питання (щодо органів управління боржника, стосовно якого застосована судова процедура санації) і фактично просять роз’яснити, який із названих правових актів повинен застосовуватися при вирішенні зазначеного питання. Тобто у конституційному зверненні йдеться про усунення протиріч між колізійними положеннями вказаних правових актів.
Проте вирішення питань правозастосування та усунення колізій у законодавстві не належить до повноважень Конституційного Суду України.
(речення друге, третє абзацу третього, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними зверненнями Відкритих акціонерних товариств „Павлоградвугілля“ та „Шахта „Комсомолець Донбасу“ щодо офіційного тлумачення положень пункту „б“ частини п’ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України „Про господарські товариства“, абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п’ятої статті 159 Цивільного кодексу України від 03 березня 2009 року № 12-у/2009
