№№ 15-у/98, 2-уп/2000, 1-уп/2001, 2-у/05, 12-y/05
Встановлюючи державні свята, законодавець керується, насамперед, політичними міркуваннями, зокрема тими, які наведено у конституційному поданні народних депутатів України: необхідністю зміцнення громадянської злагоди на землі України, забезпечення політичної та ідеологічної багатоманітності тощо. Оцінка відповідності цих міркувань сучасному реальному стану суспільного життя в Україні – це питання політичне, а не юридичне. Вирішення ж політичних питань суперечить призначенню Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції (частина перша статті 147 Конституції України), оскільки будь-яка політична діяльність є несумісною з діяльністю як суддів судів загальної юрисдикції, так і суддів Конституційного Суду України (частина друга статті 127, стаття 149 Конституції України).
Отже, зважаючи на викладене, питання, порушене у конституційному поданні народних депутатів України, має вирішуватись Верховною Радою України відповідно до встановленої законодавчої процедури.
(абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого частини першої статті 73 Кодексу законів про працю України від 5 березня 1998 року № 15-у/98
Таким чином, проведене Конституційним Судом України дослідження свідчить, що предмет оскарження виник з факту партійно-фракційного розмежування у парламенті, має регламентне, процедурне, політико-моральне значення, а рішення, прийняті в "Українському домі", є, по суті, елементом політичного процесу.
До повноважень Конституційного Суду України не належить оцінка адекватності цих рішень суспільно-політичним реаліям та груповим і особистим інтересам народних депутатів України. Хоч би якими дискусійними були ці проблеми, вони є проблемами самої Верховної Ради України.
З огляду на викладене правомірно зробити висновок, що Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції не наділений повноваженнями вирішувати цю справу по суті, оскільки не має права втручатися у політичні та внутрішньоорганізаційні питання діяльності Верховної Ради України, вдосконалювати чинні нормативні акти, заповнюючи наявні в них прогалини.
(пункт 7 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 та 69 народних депутатів України щодо „визнання неконституційними актів, прийнятих на засіданні частини народних депутатів України у приміщенні „Українського дому“ 21 січня та 1 лютого 2000 року від 27 червня 2000 року № 2-уп/2000
З викладеного випливає, що Постанова Верховної Ради України "Про приєднання Верховної Ради України до Угоди про Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" від 3 березня 1999 року, коли ця Угода вичерпала свою дію, є по суті політичним актом і не породжує для України та самої Верховної Ради України жодних юридичних наслідків, а тому не може розглядатися як правовий акт у розумінні статті 150 Конституції України.
(абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про приєднання Верховної Ради України до Угоди про Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" від 25 січня 2001 року № 1-уп/2001
Конституційний Суд України в Рішенні від 7 травня 2002 року № 8-рп у справі щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб висловив правову позицію, котра полягає в тому, що до юрисдикції Конституційного Суду України належить вирішення питань, які мають правовий (а не політичний) характер.
У зв’язку з цим згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 Конституції України ці питання не можуть бути предметом розгляду Конституційним Судом України, оскільки мають політичний, а не правовий характер.
(абзаци другий, третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2004 року № 1706-ІV „Про інформацію Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України про хід розслідування обставин, що мали місце під час виборів міського голови м.Мукачевого Закарпатської області“ від 12 січня 2005 року №2-у/2005
Крім того, в пунктах 1, 2, 3 Постанови Верховна Рада України, як орган народного представництва, дає політичну оцінку ситуації в державі, що склалася у зв’язку з виборами Президента України, тому їх не можна розглядати як правові норми, що підпадають під дію положення пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України.
(абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 1, 2, 3, підпункту „а“ пункту 5 Постанови Верховної Ради України „Про політичну кризу у державі, що виникла у зв’язку з виборами Президента України“ від 01 лютого 2005 року №12-у/2005
