З нагоди 25-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду України організовано проведення I Маріупольського конституційного форуму

Версія для друку

 

I Маріупольський конституційний форум на тему «Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій» відбувся 13-14 вересня в місті Маріуполь. Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні за підтримки Донецької обласної державної адміністрації та Маріупольської міської ради з нагоди 25-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду України. 

Від Конституційного Суду України участь взяли заступник Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді КСУ Віктор Городовенко, Василь Лемак, Галина Юровська, керівник Секретаріату КСУ Віктор Бесчастний та працівники Секретаріату Суду. Доповідачами на форумі були також представники Верховного Суду, наукових кіл, органів місцевого самоврядування, вітчизняні та міжнародні експерти з конституційної юстиції.

Зі вступним словом до учасників міжнародного форуму звернувся заступник Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, який наголосив, що предмет обговорення є надзвичайно важливим і актуальним.

За його словами, Україна проходить суспільні трансформації від тоді як проголошено її незалежність. Він нагадав, що нещодавно в Україні відсвяткували 30-ту річницю Незалежності Української держави, яка вибрала орієнтацію свого розвитку в напрямі Західної цивілізації і Західних цінностей, передусім – додержання людської гідності та людських прав.

У своїй доповіді Сергій Головатий зазначив, що на сьогодні Україна поступово долає брак знань і досвіду в державному будівництві, в утвердженні ідеалів Західних цінностей, оскільки, як наголосив суддя, радянська система не давала знань ні про людські права, ні про ліберальну демократію, ні про верховенство права. Пан Головатий зауважив, що приходячи в світ, людина вже володіє гідністю, бо вона їй притаманна від Природи. «Людина володіє природженими правами, які ніхто не може забрати», – переконаний він.

На завершення заступник Голови Конституційного Суду України побажав присутнім плідної дискусії та глибокого осмислення тематики форуму.

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, Посол Генрік Вілладсен привітав Конституційній Суд України з 25-ю річницею з дня його заснування. У своєму виступі він відзначив, що верховенство права і права людини є універсальними принципами, вартими щоденної сумлінної боротьби.

Пан Вілладсен зазначив, що місце проведення І Конституційного форуму – місто Маріуполь – обрано невипадково: саме це місто є форпостом, що межує з зонами, де наразі відбувається російсько-український збройний конфлікт, відтак, знаковим є проведення заходу, спрямованого на зміцнення конституційного ладу України та відстоювання прав і свобод людини і громадянина, саме в цьому місті.

Координатор проектів ОБСЄ в Україні також поділився міркуваннями про те, що конституційний порядок не є ідеальним у жодній з країн світу, однак він є перевіреною роками формою суспільного договору, і саме міцність суспільного договору в Україні є основною метою діяльності ОБСЄ в Україні.

Зі вступним словом також виступили заступник Голови Донецької обласної державної адміністрації Вадим Філашкін та секретар Маріупольської міської ради Ксенія Сухова.

Перша панель „Конституційний принцип рівності: гендерний вимір“ розпочалася з виступу cудді Конституційного Суду України Галини Юровської.

Доповідачка акцентувала увагу на питаннях гендерної рівності чоловіків і жінок. У своєму виступі, вона зупинилася на таких важливих принципах, що визначають конституційну цінність, як рівність та справедливість. Суддя відзначила, що Конституція України визначає рівність громадян перед законом, рівність людей у своїй гідності та правах, а також окреслила низку рішень Конституційного Суду України, в яких Суд, зокрема, визначав рівність та недопущення дискримінації як конституційний принцип національної юридичної системи України.

Вона зауважила, що питання гендерної рівності це не питання про жінок, а про права людини, рівні можливості, засоби до їх реалізації.

Галина Юровська зазначила, що закони за своїм змістом мають бути проникнуті ідеями соціальної справедливості, свободи та рівності і держава повинна забезпечити механізми реалізації рівних можливостей. Водночас акцент у питанні гендерної рівності має ставитися не на тому, що жінці треба надати права чоловіка або навпаки, а на можливості вільно обирати чоловіком та жінкою свою соціальну роль у суспільстві.

„Конституційний Суд України, виходячи з наукової, юридичної доктрини конституційного права, положень Конституції України та міжнародних зобов’язань, впроваджує конституційні цінності в різні сфери суспільних відносин, сприяє утвердженню гендерної рівності як складника загального принципу рівності“, – наголосила Галина Юровська.

У своєму виступі Національний радник із юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков окреслив питання, як-от: гендерний аналіз, гендерні виміри Конституції, теорія рівності та методологічний апарат аналізу за гендерною рівністю. Він навів приклади юриспруденції іноземних конституційних органів, які застосували гендерний аналіз виключно для розв’язання багатьох питань, зокрема місцевого самоврядування.

З доповідями також виступили професор кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, доцент Олена Бориславська, доцент кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Олена Харитонова, Секретар Маріупольської міської ради Ксенія Сухова та помічниця ректора з гендерних питань Донецького державного університету внутрішніх справ Ольга Світлична. Ці доповідачі проаналізували аспекти гендерного виміру, гіднітарний вимір, теорії рівності. Водночас ішлося про законодавче регулювання гендерної рівності, напрями роботи з гендерних питань закладів вищої освіти та наводилося приклади гендерного балансу в окремих органах державної влади тощо.

Питання захисту конституційних прав у сучасних умовах обговорювалося під час другої панелі форуму.

Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Віктор Городовенко представив доповідь на тему „Конституційне судочинство як засіб юридичного захисту прав і свобод“.

У своєму виступі суддя проаналізував юридичний статус Конституційного Суду України, його місце та роль серед органів державної влади. Віктор Городовенко зауважив, що переважна більшість конституціоналістів сприймає Конституційний Суд України як самостійного арбітра в системі стримувань і противаг, кінцевого в межах національної юридичної системи захисника конституційного правопорядку та його цінностей. Він зазначив, що від 2016 року унесенням змін до Конституції України юридичний статус Конституційного Суду України суттєво змінився. Зокрема, Суд було вилучено із системи судоустрою України та винесено в автономний конституційний розділ XII, який отримав закономірну назву „Конституційний Суд України“. Водночас було розширено межі його конституційного контролю, а саме ініціаціювання такого контролю стало можливо не лише відповідними органами державної влади, а й за конституційною скаргою особи.

Віктор Городовенко також проаналізував засоби юридичного захисту прав і свобод людини, реалізація яких здійснюється як в прямій формі – конституційна скарга, так і в опосередкованій – це конституційні подання, звернення.

На переконання судді, обидва способи є важливими для захисту прав і свобод людини та доповнюють один одного. Водночас саме конституційна скарга є «тригером», який неодмінно посилює ефективність національного конституційного судочинства як засобу юридичного захисту прав і свобод людини, підкріплюючи конституційний рівень їх захищеності та тим самим піднімаючи планку забезпечення таких прав і свобод людини та дотримання їх державою.

З доповідями також виступили головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії публічної безпеки громад Донецького державного університету внутрішніх справ, академік НАПрН України Антоніна Бобкова; доцент кафедри адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України Олена Овчаренко; керівник Департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду Расім Бабанли; cтарший інспектор з особливих доручень Управління дотримання прав людини Національної поліції України Сергій Сидоров, а також заступник завідувача відділу попередніх висновків Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України Олександра Спінчевська.

Доповідачі акцентували увагу на проблемних питаннях реалізації окремих положень національного законодавства у сфері дотримання прав людини в кримінальному процесі, а також на важливих аспектах конституційного забезпечення захисту права на підприємницьку діяльність. Крім того, обговорили стан розгляду звернень судів загальних судів до Пленуму Верховного Суду щодо неконституційності окремих положень законів України.

 

Учасники третьої і четвертої панелей форуму обговорили стан та перспективи конституційної реформи в частині децентралізації, особливості децентралізації в районах, прилеглих до тимчасово окупованих територій та захист конституційних прав мешканців територіальної громади. Увагу було приділено функціонуванню інституту конституційної скарги та юридично значущим наслідкам розгляду конституційних скарг Конституційним Судом України.

Звернувшись до учасників форуму, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний відзначив його важливість, адже він відбувається в рамках відзначення 25-річчя від дня заснування Конституційного Суду України.

Він нагадав, що у вересні 2016 року набрали чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя, якими законодавець наділив Конституційний Суд України новими повноваження з розгляду конституційних скарг, а 13 липня 2017 року парламент ухвалив нову редакцію Закону України „Про Конституційний Суд України“. Відтоді перед органом конституційного контролю постали нові завдання у напрямі практичної реалізації цих положень.

Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак представив доповідь „Конституційна скарга: три роки досвіду впровадження в Україні та перспективи“. За словами судді Конституційного Суду України, конституційна скарга дозволяє сприймати об’єктивне конституційне право, а саме ті положення, які визначають каталог прав, як реальні суб’єктивні права людини.

Він  проаналізував досвід становлення інституту конституційної скарги в Україні, зазначивши, що боротьба за конституційну скаргу не була простою. «У 2016 році її було запроваджено, але реально Суд приступив до розгляду конституційних скарг лише весною 2018 року», – розповів Василь Лемак.

Доповідач розкрив питання моделі конституційної скарги в Україні, призначення і роль конституційної скарги як інституту. У цьому контексті він наголосив, що в нашій країні конституційна скарга не тільки нормативна, вона зосереджена виключно на положеннях закону. Через конституційну скаргу особа не може оскаржити акти президента, уряду тощо, вона може це зробити лише щодо того закону, який застосований в остаточному судовому рішенні в її справі. Все це, наголосив суддя КСУ, надто звужує предмет оскарження.

Окремо Василь Лемак зосередив увагу потенційних суб’єктів звернення з конституційною скаргою на вимозі щодо обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини зазнало порушення. Зокрема, він наголосив, що може ітися й про права, які не обов’язково закріплені в конституційному тексті, але, маючи індивідуальний інтерес щодо захисту від сваволі, особа повинна обґрунтувати це так, щоб Суд погодився з тим, що цей інтерес гідний бути захищеним на найвищому конституційному рівні.

Також суддя Конституційного Суду України розповів про наслідки розгляду конституційних скарг. По-перше, наголосив він, особа, долає остаточність судового рішення і через механізми перегляду заново ініціює процес у своїй справі. По-друге, її справа буде переглядатися в новій правовій ситуації, уже за відсутності норми закону, яка визнана неконституційною. Саме ці два моменти, вважає Василь Лемак, відображають роль і значення конституційної скарги.

Завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг Секретаріату Конституційного Суду України Віталій Запорожець детально проаналізував вимоги до конституційної скарги та суб’єктів права на конституційну скаргу. У своєму виступі він наголосив, сутнісне осмислення умов прийнятності конституційної скарги як науковою спільнотою, так і практикуючими юристами, безумовно, сприятиме більш ефективному використанню конституційної скарги як національного засобу юридичного захисту прав людини.

Водночас, зауважив він, саме розгляд конституційних скарг Судом та ухвалення ним рішень стануть ефективним „каталізатором“ утвердження справжньої суспільної довіри з боку громадськості до Конституційного Суду як незалежної та авторитетної інституції.

Доповідачами цих панелей також були заступник Голови Маріупольської міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради – керуючий справами виконкому Аркадій Мєшков, професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАПрН України Михайло Буроменський, експерт Центру політико-правових реформ, гостьовий лектор Українського католицького університету, кандидат юридичних наук Олександр Марусяк, завідувач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету "Києво-Могилянська академія", член-кореспондент Національної академії правових наук України Анатолій Заєць, завідувач кафедри конституційного права Національного юридичного університету „Одеська юридична академія“ Дмитро Терлецький, доцент кафедри права та правоохоронної діяльності Хмельницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом, головний консультант Відділу юридичного супроводження розгляду конституційних скарг Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України Лариса Жданкіна, а також завідувач кафедри державно-правових дисциплін та публічного управління Донецького державного університету внутрішніх справ Ольга Пересада.

 

Під час заключної п’ятої панелі ішлося про соціальні права у конституційному правопорядку України, реалізацію основоположного конституційного права на освіту, застосування принципу міжнародного права, як-от „Намібійських винятків“ у судовому захисті соціальних прав в Україні.

Зокрема, акцентувалася увага на підтримці Координаційного центру переміщених ЗВО, спрощеній процедурі вступу абітурієнтів з непідконтрольних територій до вишів, професійній підготовці кадрів вищої освіти, а саме юристів і правоохоронців, а також гарантіях забезпечення соціального захисту прав людини.

З доповідями виступили суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Альберт Єзеров, директор Координаційного центру переміщених закладів вищої освіти Олександр Кульга, завідувач кафедри конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ України Богдан Калиновський, професор кафедри трудового, цивільного права та права соціального забезпечення Донецького державного університету внутрішніх справ Микола Клемпарський, завідувач кафедри державно-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка Володимир Нестерович.

На завершення дводенного форуму керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний подякував співорганізаторам форуму та всім його учасникам. Він зазначив, що робота заходу була плідною і змістовною, а обговорення проблемних питань і шляхів їх вирішення є своєчасним та корисним.

Слова вдячності Конституційному Суду України, уряду ФРН, учасникам заходу також висловила національний спеціаліст проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Романова. Вона зазначила, що цей форум є прикладом синергії роботи всіх партнерів, адже важливим є те, що участь у ньому взяли представники місцевих органів влади, місцевого самоврядування, навчальних закладів освіти, експерти та науковці. Питання, визначені тематикою форуму, зазначила Наталія Романова, були розглянуті всебічно і враховували інтереси всіх сторін, а дана дискусія заклала підґрунтя для нових зустрічей.

 

Упродовж дводенного форуму відбулося п’ять панельних дискусій. 

Модераторами заходу були: суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, національний менеджер проектів ОБСЄ в Україні Віталій Гацелюк, директор Координаційного центру переміщених закладів вищої освіти, перший проректор Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Олександр Кульга.

I Маріупольський конституційний форум: День 1

I Маріупольський конституційний форум: День 2

       

 

13.09.2021

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2021 Конституційний Суд України