2 жовтня 2024 року
Перший сенат 2 жовтня ц.р. на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Васильєвої Ірини Михайлівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря повідомила, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окреме положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс) в частині формулювання „якщо рішення суду ще не виконане“.
Згідно з пунктом 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що в 2019 році Васильєву І.М. було звільнено з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“, згідно з яким „прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
Протягом 2019–2022 років заявниця оскаржувала своє звільнення в судах системи судоустрою.
Конституційний Суд України Рішенням № 1-р(II)/2023 від 1 березня 2023 року визнав неконституційним положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ, яким було визначено, що «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“».
У зв’язку з ухваленням цього Рішення Васильєва І.М. звернулася до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами судового рішення у своїй справі.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 25 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, відмовив Васильєвій І.М. у задоволенні її позовних вимог.
Верховний Суд ухвалою від 2 травня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Васильєвої І.М., вказавши, що судове рішення в її справі не підлягає примусовому виконанню, а тому – у розумінні пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу – не може бути переглянуте за виключними обставинами.
На переконання заявниці, окреме положення пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу має дискримінаційний характер, позбавляє права на перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Суддя також повідомила, що на розгляді Другого сенату та Великої палати Суду перебувають справи, що стосуються того самого питання.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
