Суд перевірить конституційність законодавчого припису, який встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі

Версія для друку

19 червня 2024 року

Другий сенат 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці. Зокрема, суддя зазначив, що Оксана Бухтоярова звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 61

Конституції України частину першу статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).

Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі <…>, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки <…>, несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб <…>.

Оксана Бухтоярова стверджує, що з огляду на частину другу статті 61 Конституції України „юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер“, а частина перша статті 14-2 Кодексу „дає можливість притягувати до адміністративної відповідальності не винних осіб, а формальних власників“.

Також вона вважає, що внаслідок застосування судами в її справі частини першої статті 14-2 Кодексу порушено її право, визначене частиною першою статті 62 Конституції України, за якою особу вважають невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддано кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке. Оксану Бухтоярову було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 122 Кодексу, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

У зв’язку з цим вона звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати винесену щодо неї постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, указавши, зокрема, що „вона автомобілем не керувала і знаходилась вдома за адресою свого місця проживання, так як <…> хворіла на ковід“. Цей суд у задоволенні вказаного позову відмовив.

Суд апеляційної інстанції скаргу Оксани Бухтоярової залишив без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни. Посилаючись на частину першу статті 14-2 Кодексу, суд зазначив, що „позивач, як фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб несе відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки“; „передача позивачем <…> автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки, оскільки <…> звільнення можливе лише після вчинення тих обов’язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП“.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Оксани Бухтоярової.

Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

На відкритій частині пленарного засідання була присутня суб’єкт права на конституційну скаргу, адвокат Оксана Бухтоярова.

Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України