ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Олег Олексійович
суддя Конституційного Суду України
Народився 31 січня 1972 року в м. Полтаві.
Після закінчення середньої школи працював на різних підприємствах м. Полтави, перебував на строковій військовій службі.
У 1994‒1999 роках здобував вищу освіту в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), яку закінчив із відзнакою за спеціальністю «правознавство». У 1999‒2002 роках – аспірант Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю 12.00.03 (цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право).
З 2000 по 2006 роки – молодший та старший науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України (за сумісництвом). У 2002‒2006 роках – асистент та доцент кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
У період 2006‒2008 років – доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
У 2008‒2011 роках – старший науковий співробітник НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України.
Із 2011 по 2018 роки – доцент кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (за основним місцем роботи) і старший науковий співробітник НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України (за сумісництвом).
З 2011 року – член Всеукраїнської громадської організації «Асоціація цивілістів України».
У 2015‒2016 роках – член Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції.
У 2016‒2017 роках – експерт проекту Офісу Ради Європи в Україні «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні».
20 вересня 2018 року Постановою Верховної Ради України за результатами конкурсу призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 24 вересня 2018 року.
Кандидат юридичних наук, доцент.
Автор понад 200 наукових і науково-практичних публікацій, зокрема 15 монографій (2 – одноособові, 13 – колективні), 12-томного коментаря до Цивільного кодексу України.
