Тупицький О. Конституційний Суд України: між Конституцією й суспільством: [Доповідь, представлена на міжнародній конференції «Конституційне правосуддя та реакція суспільства: коли рішення конституційних судів суперечать думці більшості суспільства» (м. Кишинеу, Республіка Молдова, 19–20 лютого 2020 р.)]. Вісник Конституційного Суду України. 2020. № 3. С. 143-148.
Анотація:
У публікації наголошено, що вирішення публічних конфліктів і, як наслідок, запобігання їх негативним наслідкам є однією з цілей створення конституційних судів. Зазначено, що на сьогодні чи не кожне рішення Конституційного Суду України супроводжується критикою, і завжди знаходяться опоненти, які регулярно ставлять під сумнів не тільки правильність його рішень, а й доцільність існування самого органу конституційної юрисдикції. Виокремлено кілька основних груп таких опонентів: 1) професійний політикум; 2) громадяни, на інтереси яких впливають акти КСУ; 3) деякі інститути громадянського суспільства, особливо ті, які позиціонують себе як суспільні контролери держави; 4) судді загальної юрисдикції, особливо суді вищих інстанцій. Підкреслено, що через свою роль у правовій системі України КСУ завжди залишатиметься під зацікавленим контролем з боку постійних опонентів, але професійна критика на його адресу повинна сприйматися позитивно, оскільки сприяє підвищенню якості його актів і роботи в цілому. Резюмовано, що діяльність Конституційного Суду України спрямована не тільки на конституціоналізацію правової системи держави, а й правової свідомості суспільства. Тому, усвідомлюючи свою місію й роблячи вибір між суспільною думкою та конституцією, суддя-конституціоналіст не повинен боятися бути непопулярним. Зауважено, що ухвалюючи кожне рішення, КСУ легітимує позицію лише певної частини суспільства, тоді як позиція іншої, іноді значно більшої його частини, фактично визнається неконституційною [ТЕКСТ].
