5 травня 2026 року відбулося четверте засідання Керівного комітету з реалізації Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“. До участі долучилися представники Ради Європи, українських державних інституцій та організацій громадянського суспільства, залучених до реалізації проєктів у межах Плану дій. Захід був присвячений підбиттю підсумків реалізації Плану дій, оцінці досягнутих результатів та визначенню пріоритетних напрямів подальшої співпраці відповідно до його цілей і завдань
У межах засідання було розглянуто основні результати та перспективи співпраці за трьома ключовими напрямами: захист прав людини, правовладдя та демократія. Зокрема, йшлося про: забезпечення рівності та людської гідності, захист прав ветеранів і військовослужбовців, права внутрішньо переміщених осіб та ефективне виконання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський під час другої сесії засідання „Правовладдя: результати та подальші кроки“ зазначив, що План дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“ є не лише програмним документом співпраці, а й дієвим інструментом зміцнення демократичних інституцій, верховенства права та захисту прав людини в умовах війни й післявоєнного відновлення. Його головною метою, за словами судді, визначено сприяння стабільності, безпеці та добробуту України через реагування на нагальні та середньострокові потреби держави у сферах компетенції Ради Європи.
Олег Первомайський наголосив, що для Конституційного Суду України участь у реалізації цього Плану, зокрема в межах реалізації проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, має особливе значення, оскільки вона сприяє послідовному наближенню діяльності органу конституційної юрисдикції до європейських стандартів конституційного правосуддя та посиленню його інституційної спроможності в умовах безпрецедентних викликів, спричинених війною.
„Наше партнерство ґрунтується на взаємній довірі, оперативному реагуванні на потреби Суду, високому професіоналізмі і глибокому розумінні українського контексту, що дає практичний результат і створює відчутну додану вартість для національних інституцій“, – додав він.
Учасники також розглянули питання протидії корупції, економічним злочинам і кіберзлочинності, окремі аспекти функціонування системи виконання покарань та пробації, а також напрями належного врядування, реформування державного управління, виборів і референдумів.
Співпраця України з Радою Європи в межах Плану дій „Стійкість, відновлення та відбудова“ має важливе значення для посилення інституційної стійкості держави, утвердження верховенства права, захисту прав людини та розвитку демократичних інституцій. У нинішніх умовах підтримка Ради Європи є вагомим внеском у збереження правової спроможності України, її європейську інтеграцію та подальше відновлення.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
