25 червня 2024 року
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Ольга Совгиря 25 червня 2024 року взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції „Правове забезпечення трансформації діяльності органів публічної влади для відновлення України“.
Захід, що його організував Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України з нагоди 28-ї річниці ухвалення Конституції України, об’єднав широке коло науковців, суддів, представників органів публічної влади.
Відкрив конференцію директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, професор Олексій Кот. У своїй промові він зазначив, що умови сьогодення потребують коригування функціональної спрямованості діяльності органів публічної влади відповідно до особливостей правового режиму воєнного стану. Він наголосив на тому, що підготовка і внесення змін до Конституції України та інших актів законодавства потребує наукової та професійної думки, комплексного підходу з фаховим обговоренням громадського та наукового, що, власне, і є предметом цієї конференції.
Про застосування принципу „добропорядного врядування“ у практиці Конституційного Суду України розповів суддя Суду Віктор Городовенко.
Він звернув увагу, що Конституційний Суд України в 2022 та 2023 роках, підсумовуючи застосування в конституційній доктрині принципу „добропорядного врядування“ (good governance), вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати в своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов’язаний із ним принцип „добропорядного врядування“.
Під час виступу Віктор Городовенко зазначив, що Конституційний Суд України наповнює принцип „добропорядного врядування“ власним конституційно-правовим баченням і конституційним духом. Суддя також розповів про практику застосування цього принципу Конституційним Судом України, зокрема звернув увагу на Рішення Суду від 5 червня 2019 року № 3-р(I)/2019. У цьому Рішенні Суд підкреслив важливе значення принципу „добропорядного врядування“, зазначивши, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Крім того, у Рішенні Суду від 16 листопада 2022 року № 9-р(II)/2022 зазначається, що реалізація принципу „добропорядного врядування“ полягає в обов’язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Віктор Городовенко підсумував, що однією із сутнісних ознак принципу „добропорядного врядування“, що сформована конституційно-правовою доктриною, є обов’язок держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.
Суддя Суду Ольга Совгиря розповіла про діяльність Конституційного Суду України в умовах воєнного стану.
Вона підкреслила, що після 24 лютого 2022 року кожен державний орган зіткнувся зі специфікою діяльності в умовах воєнного стану. Однак, попри всі складнощі війни, публічна влада змогла акумулювати всі зусилля на відсічі ворогу. Суддя наголосила, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Конституційний Суд України відчув на собі специфіку діяльності в умовах воєнного стану: це стосується як організаційних змін, зокрема розгляду справ переважно в порядку письмових проваджень, так і вимушеної тенденції відтермінування втрати чинності визнаних неконституційними положень правових актів.
Суддя зазначила, що у своїх рішеннях Суд напрацював чимало позицій, безпосередньо або опосередковано спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
У своєму виступі Ольга Совгиря детально проаналізувала низку рішень Суду, що були ухвалені ще до початку повномасштабного вторгнення, але вже були дотичні до збройної агресії російської федерації проти України, а також ті рішення Суду, які були ухвалені після 24 лютого 2022 року. Вона акцентувала увагу на ключових юридичних позиціях Суду, які тією чи іншою мірою стосуються збройної агресії росії проти України: рішення Конституційного Суду України: від 16 липня 2019 року № 9-р/2019, від 21 грудня 2021 року № 3-р/2021, від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022, від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, від 20 грудня 2023 року № 11-р(II)/2023.
У заході також взяв участь суддя Конституційного Суду України у відставці, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, професор Михайло Костицький, який виступив із доповіддю „Публічна влада в Україні та її інституційна спроможність у період воєнного стану та повоєнному відновленні країни“.
У своїй промові він зосередився на теоретичних аспектах поняття „публічна влада“ в юриспруденції, політології, філософії та його особливостях. Доповідач окреслив види публічної влади як влади народу, що реалізується при утвердженні соціальних змін, на референдумах, виборах до органів державної влади тощо.
Михайло Костицький також закцентував увагу на такому понятті як „інституціоналізація“, яка в своїй початковій формі виникає в громадянському суспільстві, а з розвитком призводить до формування інститутів у громадянському суспільстві та державі. Він наголосив на тому, що будь-яка публічна влада має бути легітимізована, саме через легітимність органи влади мають можливість діяти. Окремо професор висловив свої міркування щодо принципу „верховенство права“.
Модерував захід заступник директора з наукової роботи Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Андрій Гриняк.
Матеріали конференції можна переглянути за посиланням: тези доповідей учасників
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
