13 грудня, 2023
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Василь Лемак, Олександр Петришин, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний взяли участь у X Національному судовому форумі на тему „Актуальні питання розгляду справ про захист прав громадян в умовах воєнного стану в Україні‟. Захід, що його організували Представництво Норвезької ради у справах біженців (NRC) в Україні спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України, відбувся 11-12 грудня 2023 року.
Відкриваючи захід, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська звернулася до учасників із вітальним словом. Під час другого дня роботи форуму в режимі онлайн судді Конституційного Суду України виступили з доповідями. Модерував сесію суддя КАС Верховного Суду Володимир Кравчук.
У своєму виступі Олександр Петришин акцентував увагу на питанні тлумачення (інтерпретації) норм права, зокрема розповів про його зміст та витоки.
Суддя наголосив на двох аспектах тлумачення, перше – це усвідомлення, а друге – це розкриття значення норм для розуміння широкого кола осіб. За його словами, в процесі тлумачення завжди є дві сторони: об’єктивна – те, що записано та суб’єктивна – це психологічна інтерпретація. „Право – це не щось об’єктивне, що існує без волі і свідомості людини. Його потрібно сприймати, усвідомлювати, розуміти та застосовувати. У цьому сенсі Конституція, закони і правозастосовні акти – це завжди результат усвідомлення соціальних ситуацій, в результаті певного тлумачення‟, – наголосив Олександр Петришин.
Також суддя розповів про тлумачення норм права Конституційним Судом України. Орган конституційного контролю України, наголосив він, тлумачить основоположні норми, які є змістом акта установчої влади. У цьому аспекті Олександр Петришин назвав головні застереження при тлумаченні конституційних приписів, зокрема, йшлося про підстави тлумачення норм, пріоритетність буквального тлумачення, неможливість зміни змісту норми.
Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук у виступі зосередила увагу на такому конституційному принципі як „верховенство права“ або „правовладдя“ у рішеннях Конституційного Суду України.
Вона зазначила, що серед правових цінностей, які є основою комплексного тлумачення законів і Конституції, важливим є принцип верховенства права (правовладдя). Суддя розповіла про рішення Конституційного Суду України, в яких він розвиває концепцію верховенства права, і висловила переконання, що ці рішення стануть важливими для суддів системи судоустрою.
Зокрема, промовиця зазначила, що в Рішенні № 15-рп/2004 у справі щодо призначення судом більш м’якого покарання Конституційний Суд вказав, що верховенство права – це панування права в суспільстві. Одним з його проявів є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї, які легітимовані і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
Суддя зазначила, що подальший розвиток змісту цього принципу засвідчує перехід від інтегрального підходу до поелементного підходу в його інтерпретації, що реалізується через визначення основних складових верховенства права і простежується у низці рішень.
Так, у Рішенні № 5-рп/2005 про постійне користування земельними ділянками Конституційний Суд України визнав елементами верховенства права: рівність і справедливість, правову визначеність, ясність і недвозначність правової норми, які забезпечують її однакове застосування та запобігають неминучій сваволі. У рішенні № 6-р/2019 Суд визначає верховенство права як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади та ін.
У Рішенні № 1-р/2010 Суд виділив такі складники верховенства права: законність, поділ державної влади, народний суверенітет, демократія, юридична визначеність, справедливий суд. Вона також акцентувала увагу на складниках, визначених Венеційською Комісією, які є обов’язковими елементами поняття „верховенства права“.
Окрему увагу суддя зосередила на особливостях української формули верховенства права, яка є двоскладовою: відповідно до першого складника „верховенство права в Україні визнається“, відповідно до другого – „верховенство права в Україні діє“, а також нагадала рішення Суду, в якому Суд визначив, що людська гідність як джерело всіх прав і свобод людини та їх основа є однією із засадничих цінностей українського конституційного ладу.
Про додержання фундаментальних прав під час подолання криз розповіла суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Вона зазначила, що в умовах криз актуальним є питання дотримання балансу між додержанням фундаментальних прав людини і тими парадигмами національної безпеки, які держава має забезпечити. На її переконання, кризові ситуації створюють загрозу існування самої державності й існування самих прав у державі, а також створюють політичну, соціальну й економічну нестабільність, яка впливає на існування самих прав. На думку судді, в кризових ситуаціях важливим пріоритетом є здатність Уряду, Парламенту та інших органів державної влади здійснити всі необідні заходи для подолання криз із додержанням фундаментальних прав людини. Вона також зазначила, що важливу роль у цьому відіграє й Конституційний Суд України.
Галина Юровська закцентувала на питанні додержання конституційних прав і свобод під час протидії пандемії, в умовах воєнного або надзвичайного стану, в тому числі під час виникнення катастрофи техногенного чи воєнного походження.
Вона зазначила, що Конституційний Суд України розглядав питання допустимості обмежень певних конституційних прав в умовах пандемії. У Рішенні № 10-р/2020 Суд наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, установлених Конституцією України. Таке обмеження може визначати лише закон – акт, ухвалений Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні; установлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.
Суддя розповіла про рішення Конституційного Суду України, які мають важливе суспільне значення для України під час дії воєнного стану, зокрема це рішення у справах про посилений соціальний захист військовослужбовців та щодо повної назви релігійних організацій.
У своєму виступі доповідачка також зосередила увагу на додержанні та забезпеченні прав під час запровадження надзвичайного стану, який теж є кризовою ситуацією. Суддя зазначила, що Україна вже переживала наслідки Чорнобильської катастрофи і Конституційний Суд України, зокрема у рішеннях № 6-р/2018, № 1-р(ІІ)/2021 відновив соціальні гарантії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суддя також акцентувала увагу на катастрофі, що сталася 6 червня 2023 року, а саме – підрив окупантами Каховської гідроелектростанції. На її переконання, доцільно було б напрацювати певні зміни у законодавстві та прирівняти наслідки цієї катастрофи в конституційному аспекті до Чорнобильської катастрофи, посилити захист прав власності постраждалих осіб, розробити механізми компенсації, правового захисту та відшкодування збитків.
У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Василь Лемак розповів про аспекти захисту конституційної демократії, важливість пошуку балансу між публічними інтересами та захистом індивідуальних прав людини.
Він наголосив, що війни перемагають саме конституційні демократії, коли демократія опирається на Конституцію і там де є дотримання Конституції – влада є сильною. Суддя зауважив, що під час війни це є ще більш важливим, ніж у спокійні та мирні часи.
Василь Лемак зазначив, що під час війни ключова проблема – це знайти баланс між публічним інтересом, який сьогодні ми чітко розуміємо, адже це захист і оборона нашої країни від зовнішньої агресії, та захистом індивідуальних прав людини. Водночас, за його словами, зовнішня агресія не закінчується діяльністю збройних сил російської федерації, вона проявляється також у підривній діяльності проти нашої демократії, проти України всередині нашої держави. Суддя наголосив, що не слід протиставляти публічний інтерес індивідуальним правам людини, які треба захистити. Потрібно шукати баланс.
Василь Лемак також проаналізував ключові проблеми, як-от: інформаційна політика і свобода слова; заборона політичних партій, передусім тих, які мають зв’язок з російською федерацією; питання проведення виборів; кримінально-правова політика держави в умовах війни, зокрема акцентував на тому, що посилено відповідальність за низку злочинів у сфері національної безпеки, з’явилися нові склади злочинів тощо. Суддя додав, що згідно з Конституцією нашої держави кожна людина має право на життя, право на гідне поводження тощо, однак на тимчасово окупованих територіях, на жаль, вже немає жодних механізмів захисту прав людини, оскільки після деокупації ми бачимо тисячі вбитих та закатованих людей.
У цьому контексті доповідач зазначив про важливість повноцінної діяльності судів, які мають вказати наскільки певні обмеження індивідуальних прав людини в умовах воєнного стану є виправданими.
Наше головне завдання, наголосив Василь Лемак, – це захистити конституційну демократію, та додав, що лише будучи повноцінною конституційною демократією ми можемо здобути членство в Європейському Союзі.
У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський розповів про окремі аспекти гарантування права на судовий захист, зокрема проаналізував ухвалене Конституційним Судом 22 листопада цього року Рішення №10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах, у якій він був суддею-доповідачем.
Олег Первомайський зазначив, що внормовуючи інститут малозначних спорів законодавець застосував засоби, які мають вади домірності та дотримання рівності прав учасників процесуальних відносин. При цьому, він наголосив, що Конституцією України уконституйовано поняття „малозначні спори‟ і тому намагання зафіксувати особливості розгляду малозначних справ в Цивільному процесуальному кодексі України, окремі приписи якого й були предметом конституційного провадження, відповідає Конституції.
Враховуючи це, Конституційний Суд України надав Верховній Раді України шість місяців для унормування процесуальних відносин.
Водночас, обмірковуючи питання застосування цього Рішення суддями судів системи судоустрою до приведення законодавцем приписів у відповідність до Рішення Суду, Олег Первомайський вказав на доцільність враховувати Рішення Конституційного Суду та міжнародні акти, які врегульовують схожі процесуальні відносини і визначають нижчий поріг зарахування справи до малозначної.
Суддя Конституційного Суду України Петро Філюк свій виступ приділив питанню захисту прав громадян в умовах воєнного стану в Україні.
Суддя зосередив увагу на рішенні Конституційного Суду України № 4-р/2020, у якому Суд наголосив, що реалізація принципу верховенства права, права кожного на судовий захист можлива лише при реальному дотриманні конституційних приписів щодо незалежності суддів, які містять юридичні гарантії, спрямовані на запобігання будь-якому впливу на суддю та судову владу.
Він підкреслив, що у цьому рішенні Суд дійшов до висновку, що зміна кількісного складу та суб’єктів призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без запровадження відповідного перехідного періоду призвела до зупинення виконання конституційних функцій щодо добору та оцінювання суддів.
За його словами, носієм судової влади є суддя, проте за останні 4 роки в Україні стосовно кваліфікаційного оцінювання суддів майже нічого не змінилося, і, як наслідок, стан кадрового забезпечення судів критичний, що, звичайно, впливає на доступ громадян до суду. Суддя навів статистику, яка свідчить про недостатність суддів у судах. Крім того, поінформував, що у 2023 році вже звільнено 303 судді, з яких 276 – у зв’язку з поданням заяв про відставку. „Суди без суддів, це стало вже нормою, а це в умовах війни“, – зазначив Петро Філюк.
Завершуючи свій виступ, суддя Конституційного Суду України висловив переконання, що тільки ми самі можемо навести лад у своєму домі. „Ми повинні будувати Україну там, де народились, де живемо і де працюємо. Україна починається з кожного з нас, а тому кожен має працювати на своєму фронті і неодмінно буде перемога“, – зазначив суддя.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу