Суд розпочав розгляд справи щодо конституційності окремого припису КАС України про перегляд судових рішень за виключною обставиною у разі, якщо рішення суду ще не виконане

Версія для друку

 

1 листопада, 2023

Другий сенат 1 листопада на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Оксани Тимошенкової.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко повідомив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).

Цим приписом визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“. Заявниця просить перевірити на конституційність пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу в частині окремого припису „якщо рішення суду ще не виконане“.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Оксана Тимошенкова раніше зверталася до Конституційного Суду України із конституційною скаргою щодо перевірки на конституційність пункту 6, окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113).

Суддя-доповідач повідомив, що колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за цією конституційною скаргою. Згодом Перший сенат Суду закрив конституційне провадження у цій справі в частині щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 за наявністю Рішення Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційної скарги, а саме: Рішення від 1 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023, яким визнано неконституційним пункт 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113.

Заявниця на підставі цього Рішення звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови цього суду від 8 грудня 2021 року, якою їй було відмовлено у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування наказу Генеральної прокуратури України про її звільнення з посади, поновлення на посаді прокурора і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 червня 2023 року відмовив у задоволенні її скарги про перегляд судового рішення за виключними обставинами і залишив у силі постанову від 8 грудня 2021 року.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2023 року відмовила у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою, пославшись на позицію об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначила, що «судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися „не виконаним“ у розумінні пункту 1 частини п’ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з указаної нормативної підстави <…> рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню».

Оксана Тимошенкова вважає, що окремий припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу „суперечить принципу верховенства права, а саме таким його елементам, як юридична визначеність та легітимні очікування“, оскільки «сполучення слів „якщо рішення суду ще не виконане“ є оціночним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачності застосування» зазначеного окремого припису Кодексу.

Вона також твердить, що в статті 361 Кодексу «не встановлено критеріїв, за якими можна визначити виконане рішення, чи ні, а також не розкрито змісту сполучення слів „якщо рішення суду ще не виконане“, що уможливлює неоднозначне розуміння і як наслідок – обмеження в правах учасників судового процесу з однаковим юридичним статусом та блокує виконання рішень Конституційного Суду України, нівелюючи принцип обов’язковості судових рішень».

На її думку, вказане словосполучення, яке містить пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, „надає право на перегляд судового рішення лише тій категорії громадян, судове рішення у справі яких ще не було виконано, водночас позбавляючи такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання, що, у свою чергу, вказує на дискримінаційний характер оспорюваного законодавчого припису“.

Заявниця вважає, що припис пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу „в частині встановлення заборони на перегляд за виключними обставинами рішень судів, які не підлягають виконанню (зокрема, внаслідок відмови у задоволенні позову) створює процесуальну дискримінацію учасників судового провадження; обмежує право на судовий захист та подачу конституційної скарги, оскільки позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних“.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо невідповідності оспорюваного припису Кодексу низці норм Конституції України, заявниця, зокрема, посилається на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, а також на судові рішення у своїй справі.

Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тимошенкова та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

Суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко (праворуч)

Судді Конституційного Суду України та учасники конституційного провадження 

Суб’єкт права на конституційну скаргу Оксана Тимошенкова

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України