11 квітня, 2023
У вівторок, 11 квітня, Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404), пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI (далі – Закон № 4442).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський повідомив про зміст конституційного подання та підстави для відкриття провадження у справі.
Він поінформував, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) оспорювані приписи Закону № 1404 та Закону № 4442.
Так, згідно з пунктом 11 частини першої статті 34 Закону № 1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі „встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження“.
Згідно з пунктом 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1404 на період дії мораторію встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону № 4442, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до пункту 5-1 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону № 4442 „до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов’язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов’язаннями таких підприємств“.
Пунктом 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону № 4442 встановлено „мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей“.
Як зазначив суддя-доповідач, Верховний Суд у конституційному поданні стверджує, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 4442 призводять до тривалої „дії мораторію“, відсутності юридичної визначеності щодо настання подій, з якими пов’язана втрата чинності мораторію, та висловлює „сумніви щодо існування легітимної мети такого мораторію“. На думку суб’єкта права на конституційне подання, оспорювані приписи не відповідають статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України.
Суддя КСУ також поінформував, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду він підготував і направив запити до органів державної влади, низки наукових установ, члену Науково-консультативної ради Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Велика палата Суду дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній учасник конституційного провадження – представник суб’єкта права на конституційне подання Расім Бабанли.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: „Архів відеотрансляцій засідань“.
Олег Первомайський, Оксана Грищук
(зліва направо)
на конституційне подання Расім Бабанли
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
