7 січня 2026 року
Конституційний Суд України отримав Порівняльну записку щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів, підготовлену Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) на запит Суду в контексті реформування його Регламенту та вдосконалення внутрішніх процедур Суду.
Документ має комплексний характер і спрямований на системний аналіз того, як міжнародні стандарти незалежності та неупередженості суддів реалізуються у правилах відводу (самовідводу), з особливим урахуванням специфіки конституційного судочинства, зокрема з огляду на особливу роль конституційних судів у демократичній державі, обмежений склад суддів і вплив відповідних процедур на довіру суспільства до конституційного правосуддя.
У Порівняльній записці узагальнено ключові вимоги міжнародних стандартів у сфері права на справедливий суд, зокрема практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої неупередженість суду оцінюється за двома взаємопов’язаними критеріями: суб’єктивною неупередженістю (відсутність особистої упередженості судді), та об’єктивною неупередженістю (відсутність обставин, які з точки зору розумного стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у безсторонності суду).
Правила відводу (самовідводу) покликані усувати не лише реальний конфлікт інтересів, а й саму видимість упередженості, оскільки саме вона може підірвати довіру суспільства до правосуддя, – наголошується в Документі.
На основі порівняльного аналізу законодавства та практики держав – учасниць ОБСЄ, а також узагальнення підходів ЄСПЛ, експерти БДІПЛ виокремлюють три найбільш поширені та універсальні підстави для відводу судді:
- наявність у судді особистого інтересу в результаті розгляду справи;
- сімейні або тісні особисті зв’язки з учасниками провадження;
- попередня участь судді у тій самій справі в іншій процесуальній ролі.
Водночас підкреслюється, що кожна заява про відвід має оцінюватися індивідуально, з урахуванням конкретних обставин справи.
Окрему увагу в записці приділено специфічним викликам, притаманним саме конституційним судам. Експерти БДІПЛ звертають увагу, що: конституційні суди зазвичай складаються з обмеженої кількості суддів; їхні рішення мають значний політико-правовий і суспільний резонанс; особи суддів є публічно відомими.
У зв’язку з цим, надмірне або формалістичне застосування інституту відводу (самовідводу) може негативно впливати на функціональну спроможність суду, зокрема на кворум і можливість ухвалення рішень. Саме тому, у виняткових ситуаціях допускається застосування так званої доктрини необхідності, однак лише після ретельної оцінки питань неупередженості.
Записка також формулює важливі процесуальні орієнтири для регулювання відводів (самовідводів), як-от: заяви про відвід (самовідвід) мають бути належно обґрунтованими і не ґрунтуватися на абстрактних чи загальних твердженнях; рішення щодо відводу (самовідводу) повинні ухвалюватися незалежним органом або складом суду, а не самим суддею; відмова у відводі (самовідводі) має супроводжуватися переконливим і зрозумілим мотивуванням; сама процедура розгляду питання про відвід (самовідвід) повинна відповідати стандартам справедливого суду.
У Документі розглянуто низку сценаріїв, актуальних для Конституційного Суду України, зокрема:
- участь судді до призначення в ухваленні або обговоренні закону, що згодом став предметом конституційного контролю;
- попередню діяльність судді як представника учасника конституційного провадження у справах, які перебували або перебувають на розгляді Суду;
- участь у підготовці чи поданні amicus curiae.
Експерти БДІПЛ підкреслюють, що такі обставини самі по собі не завжди зумовлюють обов’язковий відвід (самовідвід) судді, однак потребують уважної оцінки з погляду об’єктивного критерію неупередженості.
Порівняльна записка БДІПЛ ОБСЄ створює цілісну нормативно-ціннісну рамку для осмислення інституту відводу та самовідводу суддів у конституційному судочинстві. Її рекомендації спрямовані на досягнення балансу між захистом принципів незалежності та неупередженості суддів, ефективним функціонуванням Суду та зміцненням довіри суспільства до конституційної юстиції.
Рекомендації та висновки, викладені у документі, будуть предметно опрацьовані Робочою групою з підготування змін до Регламенту Конституційного Суду України. Їх урахування спрямоване на подальше зміцнення гарантій незалежності та неупередженості Суду, підвищення прозорості процедур і приведення внутрішнього регулювання у відповідність до найкращих європейських та міжнародних стандартів.
Конституційний Суд України висловлює вдячність БДІПЛ ОБСЄ за послідовну експертну підтримку та фаховий внесок у розвиток конституційної юстиції, що є особливо важливим у період інституційних реформ і європейської інтеграції України.
Наразі здійснюється переклад Порівняльної записки. Англомовна версія Документу (переглянути).
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
