21 квітня, 2023
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 21 квітня 2023 року виступив з доповіддю „Юридичні позиції Конституційного Суду України в контексті забезпечення правовладдя в Україні‟ на навчальному заході для суддів Верховного Суду, що його організувала Національна школа суддів України.
Сергій Головатий розповів про історичні передумови втілення поняття „верховенство права‟ у статті 8 Конституції України 1996 року, фундаментальні документи Венеційської Комісії щодо з’ясування змісту, закладеного в поняття „the rule of law‟, а також проаналізував юридичні позиції Конституційного Суду України, де принцип правовладдя покладено в основу рішень Суду.
Зокрема, суддя КСУ зазначив, що на час ухвалення Основного Закону України правники та мовознавці шукали належний український відповідник англійському „the rule of law‟ та зробили вибір на користь двослівного поняття „верховенство права‟, вважаючи його найвдалішим. «Тоді внаслідок політичного протиборства із запеклими прибічниками „верховенства закону‟, що його обстоювали депутати від комуністичної та соціалістичної партій, парламентська кваліфікована більшість підтримала, на чому наполягав я, словосполуку „верховенство права‟ як антитезу до поняття „верховенство закону‟», – зазначив Сергій Головатий.
Замінюючи „верховенство закону‟ термінологічно на „верховенство права‟, ми вважали, що діємо рішуче та відмовляємося від антиюридичного позитивізму радянської доби. Проте, як виявилося з часом, це було не зовсім так, оскільки під час практичного застосування та теоретичного тлумачення цього поняття виявили низку проблем, зокрема, постало питання: що „верховенствує‟ та „над ким?‟ чи „над чим?‟. За словами Сергія Головатого, така ситуація виникла через брак знань, які б дозволили правильно українською перекласти фразу „the rule of law‟, яка ніяк не є відповідником українського або російського „верховенство права‟.
Як зауважив Сергій Головатий, він ініціював розгляд питання щодо з’ясування змісту, закладеного в поняття „the rule of law‟ для посткомуністичних країн у Парламенській асамблеї Ради Європи, а згодом – у Венеційській Комісії. Під час виступу суддя КСУ звернув увагу на фундаментальні документи, які підготувала та ухвалила Венеційська Комісія, зокрема, Доповідь „Report of the Rule of Law‟, ухвалену на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25–26 березня 2011 р.), та документ “Rule of Law Checklist” (Мірило правовладдя), ухвалений на її 106-му пленарному засіданні (Венеція, 11–12 березня 2016 р.). За його словами, ухвалення цих документів сприяло еволюції правничої терміносистеми в окремих державах Східної Європи.
Сергій Головатий навів приклади рішень Конституційного Суду України, де містилося тлумачення поняття „верховенство права‟. Зокрема, він зауважив, що вперше Суд сформулював юридичну позицію щодо сутності цього принципу в Рішенні у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004. За словами судді КСУ, юридичну позицію, висловлену у цьому рішенні, Конституційний Суд України надалі навів у 25 рішеннях, та, на жаль, її й досі застосовують у науці.
Однак, як зазначив Сергій Головатий, від 2020 року Конституційний Суд України почав застосовувати поняття „the rule of law‟ згідно з документами Венеційської Комісії. У Рішенні у справі за конституційною скаргою громадянки України Левченко Ольги Миколаївни щодо конституційності припису пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Суд сформулював комплексну юридичну позицію щодо сутності правовладдя. Зокрема, Суд вказав на шість стрижневих складників правовладдя, що їх визначила Венеційська Комісія – це законність; юридична визначеність; заборона свавільності; доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах – включно із судовим контролем щодо адміністративних актів (дій); дотримання людських прав; недискримінація та рівність перед законом.
Сергій Головатий наголосив, що наразі Конституційний Суд України розв’язує справи за конституційними поданнями та конституційними скаргами через призму шести складників правовладдя, визначених у Доповіді Венеційської Комісії.
З доповідями також виступили Королівський адвокат (КС), суддя у відставці, Голова Апеляційної палати Міжнародного кримінального суду (2011 – 2021) Сер Говард Моррісон, суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, заступник Міністра юстиції України Ірина Мудра. Вони представили доповіді на теми: „Міжнародна кримінальна юстиція і права людини‟, „Національні і міжнародні механізми відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок агресії рф‟, „Принцип юридичної визначеності як складова верховенства права: практика ЄСПЛ‟.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
