Сектор інформаційно-аналітичної роботи
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16
До роковин Дня пам’яті жертв політичних репресій відкрилась виставка
У бібліотеці Конституційного Суду України відкрилась виставка під назвою «15 травня – День пам’яті жертв політичних репресій». На ній експонуються періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали наукових конференцій, присвячені цій трагічній темі.
В історії нашого народу чимало сумних сторінок. Та чи не найтрагічнішими були ті, які пов’язані з репресивною політикою радянського тоталітаризму. Пам’ять назавжди закарбувала людські трагедії 1930-х років, коли за одне лише необережне слово можна було заплатити життям. Про це йдеться у книзі Леоніда Місінкевича «Реабілітація жертв політичних репресій в Україні». У монографії на основі широкого кола документальних матеріалів проаналізований механізм відновлення в правах репресованих, особливості форм і методів організації реабілітаційних заходів щодо жертв політичних репресій, визначені етапи проведення реабілітації в суспільстві. Автором досліджуються етапи формування нормативно-правової бази та практичні кроки владних структур у реалізації соціально-правового захисту реабілітованих, розкривається механізм та межі компетенції центральних та місцевих комісій, проаналізована діяльність органів прокуратури, суду, держбезпеки тощо.
В офіційному виданні Верховного Суду України під назвою «Реабілітація репресованих» вперше в повному обсязі зібрано нормативні акти з питань репресій та реабілітації засуджених – законодавчі акти, відомчі роз’яснення та вказівки, на яких ґрунтувалася внутрішня політика радянської держави. Наведені численні приклади необґрунтованого засудження або притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб. Матеріали книги відображають політичну ситуацію в Україні часів репресій, розгортання процесу реабілітації на сучасному етапі. Вона стане у пригоді професійним юристам і тим, хто цікавиться актуальними питаннями правового життя країни.
Книга Григорія Костюка «Сталінізм в Україні» написана в 1950-х роках і в 1960 р. була опублікована англійською мовою у трьох видавництвах. У 1995 році вперше побачила світ українською мовою в Україні.
У своєму дослідженні автор на підставі джерельних матеріалів переконливо доводить, що російський імперіалізм породив тоталітаризм –режим репресій і терору. За його переконанням, радянський режим в Україні (як і в інших республіках колишнього радянського СРСР) був війною більшовицької держави з народом. Автор робить спробу вивчення теорії, тактики і стратегії більшовизму в національному питанні, систематизує матеріали і факти доби сталінізму і дає їм політичний аналіз.
Матеріали всеукраїнської конференції сумної пам’яті великого терору 1937 років в Україні лягли в основу збірки “Злочин без кари», що відбулася у листопаді 1997 року. Структурно праця складається з трьох розділів, де матеріали першого і третього розділів розташовано за проблемно-тематичним принципом, другий – алфавітно. До збірки увійшло близько 50 статей, що торкалися теми викриття комуно-тоталітарного минулого.
Книжка «Україна в добу «Великого терору», що охоплює деякі аспекти історії «великого терору» в Україні, є підсумком дослідницького проекту, а також багаторічних особистих напрацювань членів авторського колективу, серед яких професор, доктор історичних наук, академік Української Академії політичних наук Юрій Шаповал, котрий написав вступне слово до видання. На думку Юрія Івановича, воно зацікавить насамперед професійних дослідників, яким не потрібні розлогі коментарі чи популярні пояснення, які не гірше за інших знають коло проблем, що піднімаються у книзі. Разом із тим, автори видання поставили собі за мету не повторюватися і не друкувати вже колись надруковане. Автори горді того, що багато джерел, що торкаються питання технології терористичної політики: як саме вона втілювалася в життя, хто були виконавці антигуманних вказівок центральної влади, якою була мотивація їхньої поведінки та дій, надруковані вперше. З огляду на це, книга зацікавить широке коло читачів: істориків і викладачів, студентів і політиків.
