23 серпня 2024 року
Заступник члена ДГЕ Томас Білл Гріффіт (федеральний суддя Апеляційного суду округу Колумбія у відставці, викладач права в Гарварді та Стенфорді) написав колонку про свою роботу в Дорадчій групі експертів, а також поділився враженнями від своєї першої поїздки в Україну навесні цього року.
Колонка пана Гріффіта за посиланням:
https://www.deseret.com/opinion/2024/08/02/promoting-rule-of-law-in-ukraine/
Подаємо переклад колонки українською:
Утвердження верховенства права в Україні є прикладом для всього світу
Нещодавно я на власні очі переконався, якою великою може бути ціна забезпечення неупередженого та незалежного судочинства, як того вимагає верховенство права.
У березні я вирушив у 39-годинну подорож зі свого дому у Вашингтоні (округ Колумбія) до Києва, де сміливі українці працюють, щоб зберегти закони, інституції та демократію своєї улюбленої країни перед обличчям жорстокої та незаконної агресії з боку Російської Федерації.
Перед тим, у 2023 році, Уряд України призначив мене заступником члена Дорадчої групи експертів (ДГЕ) – органу, створеного для сприяння у відборі кандидатів до Конституційного Суду України – найвищого судового органу цієї країни. Це призначення стало честю для мене, оскільки все своє професійне життя я працював задля верховенства права та рівноправʼя як стовпів демократії. А останні 30 років співпрацював із реформаторами в колишніх радянських країнах Східної Європи.
До складу ДГЕ входить дванадцять експертів (6 членів та 6 їхніх заступників), шість з яких є представниками української судової спільноти та науковцями, а шість – міжнародними експертами. Двоє з Польщі, один з Ірландії, один зі Словенії. Голова Верховного суду Огайо у відставці Морін О’Коннор і я є американськими членами.
Протягом 10 днів у березні ми проінтервʼювали понад 30 претендентів на п’ять вакантних посад у Конституційному Суді. Співбесіди проходили в бомбосховищі в Києві, щоб нашу роботу не переривали російські ракетні обстріли. Засідання синхронно перекладалося англійською мовою та транслювалося в прямому ефірі, щоб усі могли спостерігати.
Хабарництво та корупція вразили багато країн, які колись були частиною Радянського Союзу, і їх викорінення є головною проблемою, з якою стикаються українські реформатори.Внутрішні акти ДГЕ забовʼязують нас досліджувати доброчесність кандидатів під час публічних інтерв’ю.
Деякі зі співбесід були досить напруженими, оскільки кандидатам ставили складні запитання про їхні статки та роботу. Такий рівень прозорості в процесі відбору суддів – раніше нечуваний в Україні – був добре сприйнятий суспільством. Сподіваюся, що це продемонструє народу України та Європейського Союзу, до якого українці хочуть приєднатися, що держава серйозно ставиться до своїх зобов’язань щодо забезпечення верховенства права.
У підсумку вісім кандидатів пройшли до наступного раунду процесу перевірки, у якому ДГЕ мала оцінити їхню компетентність у сфері права, особливо звертаючи увагу на їхні знання конституційного права та прав людини.
Тож згодом ДГЕ провела письмове оцінювання цих кандидатів, запитання для якого розробила зовнішня група експертів – провідних юристів з України та кілька високоповажних вчених з конституційного права з Європи та США. Написання відповідей кандидатами на ці запитання також транслювалося в прямому ефірі.
Після ретельної перевірки відповідей кандидатів, ДГЕ рекомендував субʼєктам призначення п’ять кандидатів для обрання серед них суддів Конституційного Суду. Їм не обов’язково приймати наші рекомендації, однак вони не можуть призначити людину, яку ми не рекомендували.
Перебуваючи в Україні, ми з колегами зіткнулися з похмурою реальністю війни та високою ціною, яку платить український народ у боротьбі з російською агресією. Перебуваючи в Києві, ми кілька разів отримали сповіщення про повітряну тривогу, більшість з яких були посеред ночі, що змушувало нас поспішати, щоб сховатися в бомбосховищі нашого готелю. Я ніколи не був у країні, де йде війна, і повернувся звідти глибоко вражений мужністю українського народу.
Усі ті, з ким я працював – члени ДГЕ, штат юристів, які допомагають нам у нашій роботі – всі вони мали близьких родичів чи друзів, які стали жертвами війни. Багато з них були змушені покинути свої домівки. Одна жінка на ім’я Вікторія впевнено передбачила, що після перемоги України її ім’я стане популярним серед новонароджених донечок. Оптимістичні погляди цієї жінки є досить типовими серед тих, кого ми зустрічали в Україні. Особливо надихаючими є зусилля щодо відновлення країни та рішучість українського народу зберегти відчуття нормального життя в розпал війни.
Пані О’Коннор і я також відвідали кілька міст поблизу Києва, де українські солдати та звичайні громадяни героїчно зупинили російське просування до столиці, де українці отримали ключові перемоги і де цивільне населення заплатило жахливу ціну внаслідок окупації. Ми відвідали братську могилу в Бучі, яка була заповненою тілами вбитих жінок, дітей і літніх людей - нещадно вбитих російськими військами. Буча є різким нагадуванням про те, що стоїть на кону битви між силами, які зневажають гідність людей, і тими, хто відданий верховенству права.
Перед від’їздом з України я також мав можливість поспілкуватися зі студентами трьох різних юридичних шкіл. Я відповідав на їхні запитання про діяльність Дорадчої групи експертів та намагався донести їм більше про важливість роботи ДГЕ.
Війна в Україні не просто за територію, це війна за те, чи здобуде верховенство права перемогу над силами автократії. І ця перемога в Україні вплине на всю Європу та матиме далекосяжні наслідки для верховенства права в усьому світі.
Томас Б. Гріффіт
