Стаття 67 №№ …, 2-рп/05, 3-р(ІІ)/25, 5-р(ІI)/25
Виконання конституційного обов’язку, передбаченого статтею 67 Конституції України, реалізується сплатою кожним податків і зборів. Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою закону. При унормуванні цих суспільних відносин держава має право визначати механізми, які забезпечують платником належну сплату податків і зборів. Одним із способів такого забезпечення є введений Законом [Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ від 21 грудня 2000 року № 2181-III (втратив чинність)] інститут податкової застави.
(перше, друге, третє речення абзацу четвертого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ (справа про податкову заставу);
Див. також: підпункт 7.1 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „ANDRITZ HYDRO GmbH“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків)
<…> держава, установлюючи податки та збори, має визначити правові механізми, які забезпечать належне виконання платником конституційного обов’язку сплачувати податки, та, зокрема, забезпечити ухвалення підзаконних актів.
(перше речення абзацу шостого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини)
Законодавець має знайти належний баланс між частою зміною закону і визначеністю податкових норм для платників податків, оскільки слід швидко й ефективно реагувати на зміни економічного життя суспільства, не допускаючи негативного впливу оподаткування на економічний розвиток держави.
<…> нівелювання принципу визначеності податкового закону і позбавлення платників податків можливості будь-якого податкового планування з огляду на неочікуване додаткове податкове навантаження на платників податків унаслідок фактично негайного введення в дію оспорюваного припису Кодексу в редакції Закону № 71 не сприяло забезпеченню захисту прав суб’єктів господарювання та захисту конкуренції у підприємницькій діяльності через те, що заінтересовані особи не мали можливості покладатися на взяті державою зобов’язання щодо стабільності податкового законодавства України (сталість правовідносин у сфері справляння акцизного податку), а дії органу державної влади фактично порушили обґрунтовані очікування цих осіб.
(абзаци п’ятий, шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України від 21 січня 2025 року № 3-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ
˂…˃ юридична відповідальність за порушення податкового законодавства, зокрема особливості фінансової відповідальності, конкретні заходи такої відповідальності (санкції), що їх застосовують до платників податків (фізичних і юридичних осіб), які своїми діями чи бездіяльністю порушують податкове законодавство, може бути визначена виключно законами України.
˂…˃ для забезпечення належної сплати та справляння податків законодавець зобов’язаний установити порядок їх сплати та справляння, який містив би, зокрема, процедури податкового адміністрування, методику обчислення податків, повноваження органів справляння податків, контролю і нагляду в цій сфері, а також підстави та порядок притягнення до юридичної відповідальності.
Водночас Верховна Рада України, реалізовуючи свої конституційні повноваження щодо установлення юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства, не може діяти свавільно.
Установлюючи законом відповідні санкції за податкові правопорушення, законодавець має широку свободу розсуду, що водночас має відповідати конституційним принципам.
(абзаци шостий, сьомий, восьмий, дев’ятий пункту 4 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „ANDRITZ HYDRO GmbH“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків)
˂…˃ запровадження фінансової відповідальності за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 120-1.1 статті 120-1 Кодексу [Податковий кодекс України]) спрямоване на захист економічної безпеки України у спосіб забезпечення законності у здійсненні електронного адміністрування податку на додану вартість.
˂…˃ його метою є, зокрема, підвищення ефективності використання ресурсів економіки, а саме зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов’язань і складання податкової звітності та держави на адміністрування податків.
˂…˃ встановлення законодавцем фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства спрямоване на виконання вимог статті 67, пункту 22 частини першої, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України.
Отже, Конституційний Суд України підтверджує правомірність мети запровадження законодавцем штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
(підпункт 5.1 пункту 5 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „ANDRITZ HYDRO GmbH“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків)
˂…˃ застосування до платника податків санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має поєднуватись із обов’язком законодавця врегулювати порядок притягнення до відповідальності в такий спосіб, який втілював би для відповідного суб’єкта гарантії, установлені Конституцією України, а саме принцип індивідуалізації юридичної відповідальності (частина друга статті 61) та принцип презумпції невинуватості (стаття 62).
˂…˃ судова практика застосування приписів Кодексу [Податковий кодекс України], як і наукова доктрина, формують дискурс упровадження необхідності доведення вини платника податків у податкових правовідносинах. Такий підхід дає можливість утілити конституційні гарантії в порядок притягнення до фінансової відповідальності платника податків у тих випадках, коли доведення вини як істотний елемент складу правопорушення дає змогу індивідуалізувати конкретну справу, тобто реалізувати розсуд та застосувати справедливу санкцію як уповноваженим контролюючим органом, так і судом (суддею).
(абзац другий підпункту 6.2 пункту 6 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „ANDRITZ HYDRO GmbH“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків)
