Городовенко В. Відшкодування державою шкоди в разі встановлення неконституційності актів: погляд з позиції конституційного контролю. Право України. 2025. № 10. С.32-47.
У статті розглядається гарантоване ч. 3 ст. 152 Конституції України відшкодування державою шкоди в разі встановлення неконституційності актів, що осмислено не лише з огляду на пріоритетність захисту прав і свобод людини, як це поширено серед українських правників-науковців, а й з позиції юридичної природи такого відшкодування відповідно до його місця в конституційній площині та у співвідношенні з іншими конституційними цінностями, зокрема з конституційним принципом поділу влади. Метою статті є комплексне дослідження особливостей відшкодування державою шкоди в разі встановлення неконституційності акта з урахуванням конституційних принципів верховенства права, поваги до прав і свобод людини, відповідальності держави перед людиною та поділу влади. Автор статті аналізує конституційну природу відшкодування державою шкоди, завданої особі неконституційним актом, відтворену передусім у тексті Конституції України та практиці Конституційного Суду України, а також фокусує увагу на такому відшкодуванні порівняно з використанням подібного інституту в праві США і Канади, а саме у зв’язку з доктринами конституційного делікту, абсолютного імунітету та обмеженого імунітету. Зазначено, що відшкодування державою шкоди за ч. 3 ст. 152 Конституції України можна охарактеризувати як особливий (можливо, навіть винятковий) засіб юридичного захисту конституційних прав і свобод у конституційному контролі, механізм реалізації якого зобов’язаний визначити законодавець, конкретизуючи його властивості, що зумовлені метою, специфікою та наслідками конституційного контролю. Виснувано, що механізм відшкодування державою шкоди, завданої неконституційним актом, має бути заснований на конституційних принципах верховенства права, поваги до прав і свобод людини, відповідальності держави перед людиною та поділу влади як таких, що гармонійно взаємодіють і забезпечують конституційну стабільність. Без унормування законодавцем питання відшкодування державою шкоди за ч. 3 ст. 152 Конституції України урівноважити такі конституційні цінності неможливо, інший підхід до цього питання спричинить їх викривлення та порушення, оскільки саме законодавець має окреслити плацдарм для забезпечення балансу між відповідальністю держави перед людиною, ефективним захистом конституційних прав і свобод і конституційним принципом поділу влади. [ТЕКСТ]
