5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс, ЦПК України) у частині, що встановлює обов’язок суду зупинити провадження „у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував, що відповідно до оспорюваного припису Кодексу встановлено обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі „перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції“.
У конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що „обов’язкове та імперативне зупинення провадження у справах щодо утримання дитини на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України обмежує сутнісний зміст конституційного обов’язку батьків утримувати своїх дітей та конституційного права дитини на утримання <…>.
Зупинення провадження у справах про аліменти на підставі перебування відповідача у складі Збройних Сил України на невизначений термін порушує принцип верховенства права та якість закону, оскільки створює ситуацію тривалої правової невизначеності для найменш захищеної верстви населення – дітей, позбавляючи їх засобів до існування та ефективного судового захисту протягом тривалого та непередбачуваного часу <…>.
Застосування абсолютної імперативності у питанні зупинення провадження за пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України без будь-якого судового розсуду та без урахування найкращих інтересів дитини суперечить Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та практиці ЄСПЛ. Для забезпечення балансу прав та інтересів сторін процесуальний закон має містити гнучкий механізм оцінки обставин справи судом, який би давав можливість відмовити у зупиненні провадження, якщо таке зупинення суперечить найкращим інтересам дитини“.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним було направлено листи-запити до органів державної влади та фахівців щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли: представники суб’єкта права на конституційне подання – керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Василь Крат, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
