У Конституційному Суді України з 14 по 24 червня стартував «Конституційний тиждень», присвячений 25-й річниці Конституції України. У межах його проведення організовано низку тематичних заходів.
- 24 червня 2021 року в Києві в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему: „Конституція 1996 року: Україна в системі координат європейського конституціоналізму“.
Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Європейською Комісією „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Національною академією правових наук України за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).
Серед учасників конференції - Голова Верховної Ради України, судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, представники науково-академічної спільноти та міжнародні експерти.
Зі вступною промовою на міжнародній конференції виступив заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий. Він зазначив, що 28 червня 1996 року на 18-тій хвилині по 9-ій ранку в сесійні залі Верховної Ради України спалахнуло від бурі емоцій: відбулося ухвалення Конституції Незалежної України. “Майже 24 години тривало засідання. Епохальна подія відбулася - Ухвалено Конституцію Незалежної України. А отже – незалежну Українську Державу конституційно узаконено”, – сказав Сергій Головатий, пригадуючи події того часу.
Заступник Голови Конституційного Суду України підкреслив, що на початку XVIII століття, 1712 року, обґрунтовуючи суверенність Української Козацької держави, створеної під час національної революції 1648-1676 років, та доводячи доконечну потребу відновити суверенність України, гетьман Пилип Орлик у політичному мемуарі “Вивід прав України” написав так: «Цей факт установлений і правда загальновідома, що козацька нація і Україна були вільними. Козаки мають за собою право людське й природне, один із головних принципів якого є: народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час».
Однак, зазначив Сергій Головатий, на превеликий жаль, «слушний час», щоб «привернути уживання своїх стародавніх прав», передусім «права людського й природного» на свободу, для українців настав не одним століттям пізніше того часу, коли творили перші конституції, натомість лише недавно – 30 років тому.
Тогочасний політичний компроміс, сказав Сергій Головатий, - це те, що надає Українській Конституції національної ідентичності.
Він наголосив, що 25 років - це належний проміжок часу, щоб оцінити, як пройшло випробування нашої Конституції практикою системи координат європейського конституціоналізму, власне, чому й присвячена сьогоднішня конференція.
У вітальній промові до учасників заходу Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначив, що Конституція України є базовим Законом, у якому визначено головні цінності держави - людина, її життя та здоров’я.
Він підкреслив, що ухвалення Конституції України стало важким компромісом, до якого прийшов Парламент, Президент і Українське суспільство, однак, це взірець того, як може працювати Верховна Рада і державні інституції. “Лише об’єднуючи зусилля ми зможемо досягти результату, якого прагнуть люди - це добробут, мир, перемога, верховенство права, яке є і повинно бути в нашій державі”, - сказав Дмитро Разумков.
Голова Верховної Ради наголосив, що закони повинні бути однаковими для всіх, лише таким чином ми зможемо побудувати державу, яка буде повністю відповідати всім тим принципам верховенства права, які є священними для Європейського Союзу.
Представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Веніславський зачитав вітання Президента України до учасників Міжнародної наукової-практичної конференції з нагоди 25-річчя Конституції України.
Вітаючи учасників конференції з визначною подією в житті України, Президент Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) Джанні Букіккіо відзначив позитивну роль Конституційного Суду України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини. Промовець зазначив, що багато рішень Конституційного Суду України відповідають високим стандартам спільної спадщини європейського конституціоналізму.
Наразі, підкреслив Джанні Букіккіо, Україна - на перехресті реформ судової влади та реформування органу конституційної юрисдикції. Він наголосив на важливості боротьби проти корупції та визначив важливу роль Конституційного Суду в боротьбі з цим негативним явищем.
Рішення Суду є остаточними й зобов’язальними та сприяють утвердженню правовладдя, наголосив промовець.
Президент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Петришин відзначив важливість ініціативи Конституційного Суду України у проведенні низки наукових заходів. У контексті розкриття питання щодо внесення змін до Конституції України він зазначив про роль Конституційного суду України, а саме щодо своєчасності і аргументованості його актів з питань конституційності реформ. Крім того, він наголосив на необхідності активізації роботи Науково-консультативної ради КСУ.
У вітальному слові Координатор проектів ОБСЄ в Україні Генрік Вілладсен зазначив, що конституції покликані бути стабільними навіть під час кризи. Конституція представляє надії та прагнення Українського народу та ідеал суспільства, якою Україна прагне стати. Вона є фундаментальною частиною життя людей, це дзеркало українського суспільства, що відображає як історію, з якою вийшла країна, так і цінності, які вона плекає: людську гідність, рівність та свободу. Конституція проголошує світові, що українське суспільство піддано демократії, правовладдю та захисту прав людини.
Директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Штефан Хюльсхьорстер, вітаючи український народ з визначною подією в житті держави, зазначив, що 25 років Конституції - це недовгий період, але достатній, щоб зробити оцінку, чи конституція стала гарантом принципів правовладдя. У своєму виступі він відзначив багаторічну співпрацю Конституційного Суду України з Федеральним Конституційним Судом Німеччини та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.
Під час заходу присутні підбили підсумки регіональних науково-практичних конференцій, які Конституційний Суд України провів з нагоди 25-ї річниці Конституції України 14, 16 та 18 червня 2021 року.
Зокрема, презентували висновки проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Юрій Барабаш, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Львівського національного університету імені Івана Франка, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук Сергій Різник, завідувач кафедри конституційного права Національного юридичного університету „Одеська юридична академія“ та член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Дмитро Терлецький.
У межах проведення науково-практичної конференції відбулося дві сесії, під час яких учасники обмінялися думками щодо питань становлення вітчизняного конституціоналізму, удосконалення діяльності конституційної юстиції, ефективності захисту прав людини і громадянина. Головував на сесіях міжнародного наукового заходу Сергій Головатий.
Викладач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра виступив з доповіддю “Основні цінності європейського конституціоналізму та їх втілення в Конституцію України: досягнення та виклики”. У своєму виступі промовець акцентував увагу на становленні конституціоналізму в Україні, зокрема на доктринальних підходах, покладених в основу конституціоналізму.
Конституція України, наголосив промовець, була позитивно оцінена міжнародним і європейським співтовариством. На його переконання, Конституція України в сучасному її вигляді є “стандартною європейською конституцією”, що ґрунтується переважно на ліберальних цінностях, як-от: повага до людської гідності, механізм стримування і противаг тощо.
Микола Козюбра підкреслив, що ідеальних текстів конституції у світі не існує, і Конституція України в цьому плані не є винятком: у окремих її положеннях “відчувається відбиток попередньої радянської епохи”.
Професор стверджує, що основні зусилля в питанні становлення конституційного порядку в Україні мають бути зосереджені на неухильному виконанні Основного Закону, її дотримання всіма органами державної влади та посадовими особами.
Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Віктор Городовенко представив доповідь «Доктрина “margin of appreciation” («простір обдумування») у практиці Конституційного Суду України».
Суддя зазначив, що доктрина „margin of appreciation“ відома в європейській правовій думці як доробок прецедентної практики Європейського суду з прав людини. Як наголосив промовець, ЄСПЛ вважає, що він у своїх рішеннях не має наміру нав’язувати будь-яку конкретну модель державам-учасницям щодо процедур, компетенції, інших повноважень державних органів, оскільки такі питання можуть стосуватися важливих та делікатних аспектів справедливості та досягнення балансу.
Посилаючись на міжнародну статистику Віктор Городовенко повідомив, що „margin of appreciation“ була використана більше ніж у 700 рішеннях ЄСПЛ, що в широкому сенсі означає простір для маневру, який страсбурзькі інституції були готові надати національним органам влади при виконанні своїх обов’язків за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суддя Конституційного Суду України також зазначив, що доктрина „margin of appreciation“ вивчається і в національному праві та позначається „доктриною політичного питання“ та „доктриною поля розсуду держави“; а також „доктриною свободи розсуду“, однак зазначена доктрина також не має однозначного розуміння.
Завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор Анжеліка Крусян виступила з доповіддю на тему: «Конституція України та принципи європейського конституціоналізму». Вона, серед іншого, розкрила зміст принципу верховенства права, а також проаналізувала рішення Конституційного Суду України, у яких розкрито цей конституційний принцип.
Про реалістичні та популістські оцінки (вітчизняні й зарубіжні) Конституції України 1996 р. і практики її застосування розповів доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, суддя Конституційного Суду України у відставці Михайло Костицький. Він звернув увагу присутніх на оцінки, які надавалися Конституції України після її ухвалення. За словами Михайла Костицького, Основний Закон держави не є досконалим, однак, на його переконання, Конституція України є однією з тих, яка найменше потребує змін.
У своєму виступі Михайло Костицький зазначив, що оцінки Конституції поділяються на реалістичні й популістські, водночас він додав, що популізм - інструмент політичний. На переконання доповідача, Конституційний Суд не повинен удаватися до популізму, натомість він має залишатися в рамках Конституції та захищати її.
Професор, доктор, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки (2014–2021 рр.) Дейнюс Жалімас привітав учасників конференції з 25-ю річницею Конституції України. У своїй доповіді “Європеїзація конституції” Дейнюс Жалімас розкрив питання верховенства конституції відносно міжнародного права, а також розповів про конституційні принципи в контексті європеїзації конституції.
Президент Конституційного суду землі Рейнланд-Пфальц Федеративної Республіки Німеччина, Президент Вищого Адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц ФРН Ларс Брокер представив доповідь «Конституційний Суд України: актор у європейському просторі засадничих прав». Промовець наголосив на важливості обраної тематики заходу та зазначив, що саме координати визначають напрям та орієнтири. Європейський конституційний простір є надбудовою своєрідного простору основоположних прав, що базується, зокрема, на механізмах й інструментах їх реалізації. Він відзначив важливість діалогів між конституційним судом та іншими судовими установами.
Директор з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістоф Пуарель наголосив на важливості зміцнення принципів європейської конституційної спадщини шляхом імплементації рішень Європейського суду з прав людини. У своїй промові він підкреслив роль та вплив практики Комітету Міністрів Ради Європи.
Федеральний суддя США Богдан Футей у своєму виступі розкрив тематику реалій верховенства права та судової незалежності. На його переконання, верховенство права є наріжним каменем у сприянні демократії в усьому світі, а демократія, у свою чергу, забезпечує кращі умови життя. Він зупинився на окремих характеристиках верховенства права, що є найважливішими.
Керівник відділу верховенства права Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ Геннадій Барба виступив з темою: «Конституції та верховенство права в регіоні ОБСЄ».
Він, зокрема, акцентував увагу присутніх на ролі органів конституційної юрисдикції в аспекті захисту конституційних прав громадян в умовах пандемії COVID-19. Окремо Геннадій Барба наголосив на важливості незалежності суду та повідомив про діяльність ОБСЄ в аспекті зміцнення демократії та незалежності суду.
Підбиваючи підсумки, Сергій Головатий наголосив на важливості проведення чотирьох конференцій до 25-річчя Конституції України та подякував співорганізаторам і учасникам за плідну роботу.
На завершення заходу було відзначено переможців телеконкурсу “Нова генерація” з конституційного права Мельника Дмитра і Софію Чорній.
Відеозапис цієї конференції можна переглянути на офіційному каналі Суду в Ютубі.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- 18 червня 2021 року відбулася науково-практична онлайн-конференція на тему: «Принципи поділу влади та його гарантування органами конституційного судочинства».
Науковий захід, участь в якому взяли судді Конституційного Суду України, судді Конституційного Суду України у відставці, члени Науково-консультативної ради КСУ, науково-академічна спільнота, іноземні експерти та юристи-практики, організований Конституційним Судом України спільно з Національною академією правових наук України, Львівським національним університетом імені Івана Франка за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Вітаючи учасників конференції, заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий висловив слова вдячності вітчизняним та міжнародним експертам, які взяли участь у заході, зазначивши, що вони є постійними і надійними партнерами Конституційного Суду України.
Сергій Головатий звернувся до історичних аспектів сутності явища “конституціоналізм”. Він підкреслив, що першим класичним актом, в якому було втілено в юридичному вимірі філософську доктрину природного права стала Декларація прав людини і громадянина 1789 року. Зокрема, він навів статтю 16 цього документа, в якій зазначено, що суспільство, в якому гарантію прав не забезпечено або поділу влади чітко не встановлено, не має конституції.
За словами Сергія Головатого, у Конституції України втілено ідеї природного права, які й вимагають поділу влад задля забезпечення гарантії практичної реалізації людських прав, які є одним з ядрових складників конституціоналізму. Водночас він зазначив, що Конституція України має пройти перевірку практикою, тож саме сьогоднішній захід і сприятиме аналізу Українського Засадничого Закону з точки зору реалізації принципу поділу влад.
Доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук Сергій Різник наголосив, що принцип поділу влади є фундаментальним. Він запевнив, що засади верховенства права, правовладдя, захисту прав людини, впровадження цих правових конституційних принципів та цінностей в реальну практику є пріоритетним для наукової спільноти.
У вступному слові судді Конституційного Суду України у відставці, кандидата юридичних наук, доцента, доктора права, наукового консультанта з правових питань Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова Петра Стецюка йшлося, зокрема, про окремі аспекти діяльності органу конституційної юрисдикції і наукового співтовариства, яка спрямована на утвердження України як суверенної, соціальної, демократичної держави.
Перший віце-президент Національної академії правових наук України, професор кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Володимир Журавель зазначив, що поділ влади є одним із визначальних засадничих принципів розбудови демократичної правової держави. За його словами, принцип поділу влад має бути чітко законодавчо унормований і гарантований органами конституційного судочинства задля унеможливлення зазіхань та порушення з боку будь-якої гілки влади.
Про мету, якій слугує принцип поділу влади, зазначив національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков. За його словами, глобальної ідеї поділу влад немає, кожна країна по різному підходить до його реалізації, тож важливо, аби Україна мала власну чітку модель принципу поділу влад.
Суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук Галина Юровська, яка модерувала захід, подякувала його організаторам та наголосила на змістовності та професійності висновків, наданих науковцями за запитами Конституційного Суду України.
Під час двох сесій науково-практичної конференції учасники обговорили питання конституційних основ функціонування державної влади в Україні.
У доповіді „Між правом і законом: теорія і практика розподілу влад в Україні“ професора кафедри філософії і права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, судді Конституційного Суду України у відставці, доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України Михайла Костицького та старшого наукового співробітника, доктора юридичних наук Наталії Кушакової-Костицької було розкрито генезу розвитку ідеї розподілу влад, проаналізовано природу влади у філософсько-правовій площині.
Михайло Костицький зазначив, що влада є домінування, управління, керування, вимагання підпорядкування і її ніколи не буває достатньо, оскільки прагнення до влади є психофізіологічним мотивом. Професор охарактеризував стан щодо розподілу владних повноважень в Україні та окреслив низку проблем, пов’язаних із небажанням кожної гілки влади позбутися зазначених повноважень або ними ділитися.
У свою чергу Наталія Кушакова-Костицька наголосила, що не дивлячись на здебільшого задекларований характер принципу розподілу влад, необхідно його максимально дотримуватись задля подальшого розвитку демократії та запобігання авторитаризму в сфері державного управління.
Професор Регенсбурзького університету „Separation of powers and Constitutional Justice“ Райнер Арнольд у доповіді “Поділ влади та конституційне правосуддя” закцентував увагу на принципі “верховенства права” як важливого елементу системи цінностей. За словами професора, конституційна юрисдикція не порушує принципу поділу влади, вона навпаки допомагає, як елемент верховенства права.
Поділ влади в українському та європейському розумінні, його природу та складові розглянув у своїй доповіді „Належне урядування як основа утвердження принципу поділу державної влади” старший науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук Микола Сірий.
Доповідач відзначив, що поділ влади є сьогоднішньою реальністю цивілізованого світу. На його переконання, влада повинна бути максимально розподілена в суспільстві, розподілена на рівні економічної можливості, підкріпленої громадянської активності та різноманітних форм владної реалізації. Пригадуючи перше рішення Конституційного Суду України щодо депутатського статусу та несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності, промовець зазначив, що воно стосується також розподілу влад, та визначає місце кожної гілки влади в загальному державному механізмі.
Доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська відзначила, що Конституційний Суд як орган конституційного правосуддя є найважливішим інституційним засобом та інструментом імплементації принципу поділу державної влади.
У своєму виступі вона детально зупинилася на проблемах поділу державної влади, її відображення в практиці Конституційного Суду України, а також проаналізувала окремі аспекти гарантування цього принципу в процесі здійснення Судом конституційного контролю за внесенням змін до Конституції України.
Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Василь Лемак висловив свої погляди
щодо конституційного принципу поділу влади, зокрема, відзначивши, що цей принцип є обов’язковим і для судової влади. У кожному конституційному рішенні, наголосив промовець, необхідно шукати баланс, де закінчується судова стриманість і починається судовий активізм.
Чітка юридична позиція Конституційного Суду України визначена у його рішенні про неконституційність закону про всеукраїнський референдум, де зазначається, що народ маючи суверенну прерогативу щодо здійснення установчої влади, та враховуючи те, що сама конституція є продуктом цієї установчої влади, означає, що Конституція є обов’язковою і для народу, як суб’єкта влади. Народ може внести зміни до Конституції України, зазначив суддя, але впорядку визначеному самою Конституцією.
Василь Лемак також наголосив на важливості правильного визначення предмета і об’єкта конституційного контролю під час превентивної перевірки законопроєктів, якими вносяться зміни до Конституції України. Він зазначив, що у цьому контексті важливо проаналізувати питання розуміння прав людини, які, на його переконання, є інституційними інструментами їх захищеності.
Суддя звернув увагу, що механізм пов’язаний з перевіркою законопроєктів на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України зумовлює захист ядра Конституції України - певного набору цінностей, серед них головні - права людини, які підлягають безумовному захисту.
Про етапи введення принципу поділу влад у Конституцію Республіки Польща, особливості його застосування та практику Конституційного трибуналу Республіки Польща щодо розгляду цієї категорії справ розповів керівник департаменту конституційного права Університету кардинала Стефана Вишинського, суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща у відставці, спеціальний радник Конституційного Суду України, професор Мірослав Гранат. Система урядування в Польщі, зазначив він, заснована на розподілі та балансі між законодавчою, виконавчою і судовою владами. Аналізуючи судову практику, Мірослав Гранат акцентував увагу на необхідності розпізнавати реальні спори та ті, які створюються урядом штучно.
Суддя Конституційного Суду України у відставці, кандидат юридичних наук, доцент, доктор права, науковий консультант з правових питань Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова Петро Стецюк звернув увагу учасників дискусії на засади реалізації принципу поділу влад. У своєму виступі він розкрив питання ролі Конституційного Суду України у контексті дотримання принципу поділу влади, зазначивши, що орган конституційного контролю є гарантом дотримання і гарантування фундаментального конституційного принципу.
На конституційних цінностях в аргументації рішень конституційних судів акцентувала увагу завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Оксана Щербанюк. Вона вважає, що від Конституційного Суду залежить захист і правова охорона принципу поділу влад, адже саме Суд є провідником єдиної правової ідеології та наповнює цей принцип реальним змістом.
Професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету ім. Івана Франка, доктор юридичних наук, професор Оксана Грищук, серед іншого, розповіла про практику конституційних судів щодо захисту конституційних цінностей, проаналізувавши практику Конституційного Суду України. Окрім цього, вона розкрила питання ієрархії конституційних цінностей.
Під час заходу також виступив кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Любомир Летнянчин.
За результатами обговорення учасники конференції дійшли висновку про те, що кожен громадянин має чітко усвідомлювати важливість положень Конституції України як фундаменту для будівництва незалежної, справедливої і демократичної держави, яка забезпечує гідне життя кожного.
Відеозапис цієї конференції можна переглянути на офіційному каналі Суду в Ютубі.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- 16 червня 2021 року відбулася науково-практична онлайн-конференція на тему: «Роль органів конституційного судочинства в механізмі захисту прав людини».
У роботі конференції взяли участь судді Конституційного Суду України, судді Конституційного Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради КСУ, науково-академічна спільнота, іноземні експерти та юристи-практики.
Вітаючи учасників конференції, заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий подякував співорганізаторам заходу - Національній академії правових наук України, Національному університету „Одеська юридична академія“, Координатору проєктів ОБСЄ в Україні за підтримку ініціативи Конституційного Суду України у проведенні наукової дискусії.
Тема сьогоднішньої конференції є надзвичайно актуальною і водночас складною, підкреслив Сергій Головатий, адже за недовгих 25 років конституційна юстиція України пройшла еволюцію та зазнала змін, тож аналіз практики Конституційного Суду України, реформи 2016 року, здобутків і викликів сприятиме удосконаленню інструментарію вирішення проблемних питань.
Аналізуючи ідею захисту людських прав через конституційну юстицію, доповідач зупинився на історичних витоках. Вперше ця ідея була реалізована ще на початку XVIII століття. Однак, за словами Сергія Головатого, відправною точкою практичної реалізації захисту людських прав через конституційну юрисдикцію стало історичне рішення Верховного Суду США 1803 року в справі „Marbury v. Madison“. Тоді в судовій практиці було застосовано концепцію природних людських прав, які поставлені на вершину людського існування і суспільного організму, яким є держава.
З вітальним словом від організаторів наукового заходу також виступили перший віце-президент Національної академії правових наук України, професор кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Володимир Журавель, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду, доктор юридичних наук, професор Мар’яна Афанасьєва.
Суддя Конституційного Суду України, член-кореспондент НАПрН, доктор юридичних наук, професор Віктор Городовенко, який модерував захід, зазначив про багаторічну співпрацю Конституційного Суду України та Національного університету „Одеська юридична академія“ і наголосив, що за цей період до Одеської юридичної академії було направлено 258 запитів з питань, що готуються до розгляду Конституційним Судом. Він щиро подякував науковцям і професорсько-викладацькому складу за роботу та відзначив якість та обґрунтованість наданих висновків. Суддя також подякував за співпрацю міжнародним експертам Грузії та Казахстану, які також діляться своїм практичним досвідом з Конституційним Cудом.
Віктор Городовенко у своїй доповіді щодо запровадження в національній правовій системі моделі повної конституційної скарги акцентував увагу
на тих важливих змінах 2016 року до Конституції України, якими було запроваджено інститут конституційної скарги і який активно використовують інші держави. Цей інститут, як в Україні, так і в інших країнах, зауважив суддя, має виконувати не лише правозахисну роль, а й впливати на всю систему права та державну політику. Сьогодні в Україні діє нормативна (неповна) модель конституційної скарги, яка не завжди, на думку Віктора Городовенка, як з теоретичної, так і з практичної точки зору може розглядатися як ефективний національний засіб юридичного захисту конституційних прав і свобод людини, особливо в аспекті так званого фільтру перед зверненням до Європейського суду з прав людини.
Доповідач розповів про окремі вади неповної конституційної скарги, серед яких: невключення до суб’єктів їх подання органів місцевого самоврядування, звуження предмету конституційної скарги, а саме можливість оскаржувати лише закони або їх окремі положення, неврегулювання питання відшкодування шкоди тощо.
Водночас він зупинився на особливостях повної моделі конституційної скарги, зазначивши про перспективи її запровадження в національній правовій системі.
У своєму виступі суддя звернувся до висновків Венеційської комісії, яка надавала пропозиції щодо змін до законів і Конституції України, рекомендуючи запровадження в Україні повної моделі конституційної скарги, оскільки в цьому разі з’являється право особи в субсидіарному порядку оскаржувати будь-який акт державної влади, що безпосередньо порушує основні права.
Під час конференції з доповідями виступили Мар’яна Афанасьєва, заступник Виконавчого директора Фонду Першого Президента Республіки Казахстан, член Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Голова Конституційної Ради Республіки Казахстан (2004–2017 рр.), доктор юридичних наук, професор, академік Академії соціальних наук Республіки Казахстан Ігор Рогов, завідувач кафедри цивільного процесу Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Неллі Голубєва, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Анжеліка Крусян, професор юридичного факультету Державного університету Іллі, спеціальний радник Конституційного Суду України, колишній експерт Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук Наталія Мішина, завідувач кафедри конституційного права Національного юридичного університету „Одеська юридична академія“ та член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Дмитро Терлецький.
Доповідачі акцентували увагу на питаннях ролі органів конституційного судочинства в механізмі захисту виборчих прав громадян, а саме ролі Конституційного Суду України в розгляді справ, пов’язаних з виборчим процесом. Йшлося, зокрема, про політичну природу виборчого законодавства та критерії, що могли би бути використані при встановлені політичної характеристики виборчих прав.
Обговорювалися також питання впливу рішень Конституційного Суду на розгляд і вирішення цивільних справ та аналізувалися юридичні позиції органу конституційної юрисдикції держави, їх сутність та зміст у захисті прав людини.
Також спікери проаналізували практику Конституційного Суду України з питань захисту прав людини, а також правові наслідки рішень органу конституційної юрисдикції в кримінальному провадженні. Разом з тим, учасники розглянули питання ієрархії конституційних цінностей, актуалізації їх в рішеннях органу конституційної юрисдикції, а також застосування герменевтичного методу в аспекті конституційних принципів і цінностей.
Під час заходу розкрито порядок організації та діяльності Конституційного Суду Грузії та Республіки Казахстан, у тому числі процесуальні аспекти роботи.
Учасники наукової конференції також обговорили юридично значущі наслідки актів Конституційного Суду України та питання належного виконання рішень Суду. Зокрема наголошено, що невизначеність порядку виконання рішень Конституційного Суду України зумовлює низку критично важливих, але дотепер невирішених питань.
Усі учасники зійшлися на думці, що такі заходи є важливими для фахового обговорення актуальних питань у конституційному судочинстві.
Відеозапис цієї конференції можна переглянути на офіційному каналі Суду в Ютубі.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- 14 червня відбулася науково-практична онлайн-конференція на тему: «Конституційні цінності в офіційній та академічній конституційних доктринах».
Захід організували Конституційний Суд України спільно з Національною академією правових наук України, Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Участь у конференції взяли судді Конституційного Суду України, судді Конституційного Суду України у відставці, члени Науково-консультативної ради КСУ, науково-академічна спільнота, іноземні експерти та юристи-практики.
Відкриваючи захід, заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий підкреслив, що тематика конференції у рамках відзначення 25-ї річниці Конституції України є актуальною і значущою.
У своєму виступі заступник Голови Конституційного Суду України проаналізував історичні передумови ухвалення конституцій. Він зазначив, що ухвалення конституції в будь-якій державі – це відповідь на певну історичну ситуацію. У цьому контексті Сергій Головатий зауважив, що традиційно ухвалення конституцій переважно відбувалося або за наслідками революції, або ж перемоги у війні. Як приклад, він навів дві класичні конституції, які, власне, становлять основу явища відомого у світі як “конституціоналізм”, зокрема, це конституції Сполучених Штатів Америки та Франції.
Своєрідність української Конституції, на думку Сергія Головатого, полягає в тому, що її народження пов’язане і з першим і другим. Ухвалення Конституції України означало звільнення Української держави від зовнішнього імперського панування і здобуття українським народом внутрішньої свободи.
Сергій Головатий також зауважив, що Україна є однією з наймолодших держав світу і, відповідно, однією з тих держав, яка має наймолодшу конституцію. Водночас він наголосив, що витоки самобутнього українського конституціоналізму сягають часів, коли у світі ще не було конституцій.
Підсумовуючи свій виступ, Сергій Головатий наголосив, що Конституцію України ухвалено в певний історичний момент, тому вона, несе в собі дух і букву того часу. Тож сьогодні виникає потреба проаналізувати українські конституційні цінності, а також підвести підсумки того, наскільки ми просунулися в їх утвердженні.
Від імені Національної академії правових наук України до учасників конференції звернувся Президент НАПрН України, завідувач кафедри теорії і філософії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Петришин.
Він підкреслив, що конференція є початком проведення низки наукових заходів та потужним поштовхом до об’єднання зусиль і пошуку підходів для вирішення проблем, пов'язаних з Конституцією, конституційними нормами, цінностями тощо.
Олександр Петришин зауважив, що для науково-правового забезпечення реформ Президентом України створено комісію з питань правової реформи, яка працює за найбільш важливими напрямами, зокрема, підготовка пропозицій щодо внесення змін до Конституції України, розвиток законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, розвиток юридичної освіти, реінтеграція тимчасово окупованих територій. “Більшість цих питань є певними викликами для чинної конституційної моделі організації і функціонування державної влади та державно-правових інституцій, для усталених форм взаємовідносин між державою і суспільством, а відтак неабияк зростає роль Конституційного Суду України щодо обґрунтованості та арґументованості його майбутніх рішень з питань конституційності цих реформ”, - зазначив він.
Президент НАПрН України побажав плідних результатів у вирішенні нагальних проблем розвитку конституціоналізму, зміцнення конституційних засад української державності, засадничих положень щодо функціонування конституційних інститутів.
Проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Юрій Барабаш та національний радник з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков наголосили на важливості та актуальності тематики конференції, присвяченої питанням конституційних цінностей.
Олександр Водянніков запевнив, що Координатор проєктів ОБСЄ в Україні підтримуватиме Конституційний Суд України та наукову спільноту в зусиллях, пов’язаних з розбудовою конституціоналізму, людських прав, правовладдя в нашій державі.
Під час першої сесії наукової конференції суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Віктор Кичун представив доповідь на тему: «Від свободи, як конституційної цінності до демократії та прогресу».
Суддя наголосив на важливості обраної тематики заходу для наукової дискусії. На його думку, поняття “цінність” - це те, що є значущим для людини чи суспільства. На сьогодні, зазначив промовець, немає усталеного чи єдиного погляду щодо визначення “конституційна цінність”. Своє бачення конституційних цінностей він навів крізь призму праць науковців.
Акцентуючи увагу на основоположних конституційних принципах, серед яких - свобода, рівність, справедливість, гідність людини, верховенство права, толерантність, суддя виокремив саме свободу, яка, на його переконання, є основною конституційною цінністю.
Як зазначив промовець, на думку окремих вчених-конституціоналістів, конституційні цінності - це не лише позитивно закріплені значущі явища, а ті явища, що мають важливе значення для людини і українського суспільства, витікають із самої ідеї - духу конституції. Відповідно, зазначив Віктор Кичун, “конституційні цінності це не лише ті явища, які безпосередньо знайшли своє позитивне закріплення в тексті самої Конституції, а й ті, які випливають із ідеології конституції”. І додав, що конституційними цінностями є те, що з'являється в процесі інтерпретації Конституції Конституційним Судом України.
На переконання судді КСУ, слушною у цьому контексті є позиція експерта в галузі конституційного права Всеволода Речицького, згідно з якою для того, щоб Україна стала більш успішною державою, був соціальний прогрес, необхідно усвідомити і переосмислити переформатування конституційних цінностей.
Завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, керівник центру правових досліджень гендерної політики при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Наталія Оніщенко наголосила, що значущими подіями для українського народу є відзначення вже 25-ї річниці Конституції України та 30-річчя Незалежності країни.
Україна відбулась як демократична, незалежна, самобутня держава, яка викликає повагу народів світу й інтерес стратегічних партнерів, зазначила Наталія Оніщенко.
Представляючи свою доповідь на тему “Право на достатній життєвий рівень в контексті конституційних цінностей (питання доктрини)”, вона зазначила, що в поєднанні соціальних прав та соціальних інтересів, право на достатній життєвий рівень (одяг, їжа, житло) є одним із основних соціальних прав, а також не менш важливим є мінімальні стандарти охорони здоров’я. Право на достатній рівень життя є оцінювальною категорію, у кожної людини своє уявлення на достатній життєвий рівень, тому розуміння “права”, на її переконання, має бути визначено.
Вона також торкнулася питання національної правової системи, зазначаючи, що це поєднання соціального і правового принципів, які, власне, і відповідають за благо людини.
Завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Оксана Щербанюк виступила з доповіддю на тему: «Національні конституційні суди в європейській конституційній демократії».
Зокрема, професор звернула увагу, що аналіз актів Конституційного Суду України дає змогу дійти до висновку про використання кращих практик, а також належне обґрунтування рішень Суду. За її словами, орган конституційного контролю України займає вагоме місце в європейській конституційній демократії.
Про доктрину права власності в сучасному українському суспільстві розповіла професор кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Інна Спасибо-Фатєєва.
Вона зазначила, що право власності має значення для кожної людини і від можливостей, що надаються цим правом, в значній мірі залежать інші права і свободи людини.
У своїй доповіді Інна Спасибо-Фатєєва детально розкрила питання правового регулювання права власності, зазначивши, зокрема, про проблемні аспекти. Окремо доповідач навела рішення Конституційного Суду України, якими було розв’язано окремі проблемні питання у цій сфері.
Професор кафедри теорії і філософії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Станіслав Погребняк акцентував увагу на доктринальних аспектах належного урядування як конституційної цінності.
У своїй промові професор проаналізував окремі правові позиції Верховного Суду, та наголосив на їх правильності, зокрема, що не можна утримувати вигоду державним органам від протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків; неузгодженість дій органів державної влади або невиконання обов’язків не повинно тягнути несприятливих наслідків для суб’єктів господарювання; помилки допущені державними органами влади не повинні виправлятися за рахунок приватної особи. Доповідач також зазначив, що діяльність Конституційного Суду України пов’язана із діяльністю Верховного Суду, оскільки рішення органу конституційної юрисдикції може змінити правову ситуацію, що існувала до ухвалення рішення, найчастіше це стосується соціальних виплат. Він зазначив, що у цьому контексті існує правова позиція Верховного Суду, а саме: відповідно до принципу належного управління на підставі рішень Конституційного Суду України держава повинна діяти вчасно та послідовно, щоб попередити масові звернення до Суду з позовами.
Друга сесія наукового заходу розпочалася з виступу референта Інституту імені Макса Планка з іноземного публічного права та міжнародного права в м. Гайдельберґ, доктора юридичних наук Маттіаса Гартвіґа на тему „Corruption as an issue of constitutional adjudication“ (Корупція як питання конституційного судочинства).
У своєму виступі Маттіас Гартвіґ розповів про те, якою мірою корупція порушує основоположні права; обов’язки держави у сфері боротьби з корупцією, які вимагає конституція; межі боротьби з корупцією; роль органу конституційної юрисдикції щодо боротьби з корупцією.
Доповідач зазначив, що корупція належить до кримінальних злочинів, водночас навів приклади корупції, які призводять до порушення конституційних прав людини, а отже підлягають захисту в конституційних судах.
На його переконання, конституційні суди мають відігравати важливу роль в боротьбі з корупцією, аби гарантувати основоположні права людини і громадянина, що має бути кінцевою метою всіх рішень конституційних судів.
На визначальній ролі у системі конституційних цінностей, зокрема свободи та людської гідності зупинився доцент кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук Любомир Летнянчин.
У своєму виступі доповідач акцентував увагу на новітній практиці Європейського суду з прав людини та правових позиціях Конституційного Суду України, визначених у його рішеннях щодо конституційних цінностей.
Про свободу слова як конституційну цінність розповіла завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, доктор філософії, доцент Тетяна Слінько.
Доповідач зупинилася на європейських стандартах щодо свободи слова, як конституційної цінності, а також проаналізувала приписи Конституції України у цьому контексті.
Модерували захід проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Юрій Барабаш та суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Віктор Колісник.
На завершення науково-практичної конференції учасники висловили сподівання, що озвучені під час заходу думки будуть враховані під час формування нових доктринальних підходів до вирішення проблемних питань.
Відеозапис цієї конференції можна переглянути на офіційному каналі Суду в Ютубі.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
