З нагоди 20-річчя Конституції України відбулася міжнародна науково-практична конференція «20 років Конституції України: суспільство і влада в конституційному процесі»

Сектор інформаційно-аналітичної роботи

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

01033, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-10-25

факс 287-36-16

 

З нагоди 20-річчя Конституції України відбулася міжнародна науково-практична конференція  «20 років Конституції України: суспільство і влада в конституційному процесі»

 

З нагоди 20-річчя Конституції України 23 червня 2016 року Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Конституційна Комісія, Рада з питань судової реформи, спільно провели міжнародну науково-практичну конференцію  «20 років Конституції України: суспільство і влада в конституційному процесі».

З вітальним словом до присутніх звернувся директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Юрій Шемшученко. Він привітав присутніх з 20-ю річницею Конституції України, та наголосив, що прийняття Конституції стало важливою подією, і актом, який стабілізував Україну. Він зауважив, що після прийняття Основного Закону у 1996 році, з часом, почали виявлятися вади Конституції, і виникла потреба її змінювати. Юрій Шемчушенко нагадав присутнім, що нещодавно Верховною Радою України були прийняті зміни до Конституції.

Доповідач детально зупинився на трьох проблемах методологічного характеру, які виникають при зміні Основного Закону, а саме: принцип системності і компенсаторності в реорганізації Основного Закону, принцип людиноцентризму,  та принцип конституційної законності.

«Наш Основний Закон має бути лаконічним та зрозумілим для широкого загалу, і не повинен писатися під певну політичну силу. Конституція має виражати загальну волю народу», - продовжив науковець. Він підкреслив, що в центрі Конституції має стояти людина та її потреби.

Продовжуючи свою доповідь директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України зауважив, що сьогодні Конституція і Закон втратили своє правове значення. «У нас немає правової ідеології»,  - зауважив доповідач.

Завершуючи промову, Юрій Шемчушенко виголосив сподівання «на подальший конституційний розвиток держави та, як казав Тарас Шевченко, на «новий, справедливий Закон».

Керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України, секретар Робочої групи з питань правосуддя щодо внесення змін до Конституції України Костянтин Красовський розповів про сам законопроект «Про внесення змін до Конституції» та його шлях. Він наголосив, що це були перші комплексні зміни до Конституції в частині правосуддя. «Важливо було деполітизувати процес, - продовжив  представник Адміністрації Президента України, - хоча політики й  брали участь, але більшість були все ж науковці, юристи та експерти–практики». За його словами, дуже важливим стало залучення громадськості, а широке обговорення законопроекту дало можливість врахувати більше 100 пропозицій від громадських організацій.

На завершення Костянтин Красовський констатував, що «зараз норми Конституції в частині правосуддя відповідають Європейським стандартам».

Віце-президент НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор Сергій Пирожков наголосив, що Конституція 1996 року відіграла свою важливу роль в плані утвердження незалежності країни. «Але сьогодні вже зрозуміло, що потрібно удосконалювати Основний Закон», - зазначив науковець.

З доповіддю на тему «Сучасна конституційна криза в Польщі» виступив заступник Голови Фонду імені Кшиштофа Скубішевского Марцін Скубішевскі. Він розповів про ситуацію, яка сьогодні склалася навколо Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Рішення приймають 12 суддів з 15, адже Президент не приймає присягу 3-х суддів, обраних відповідно до Конституції  Сеймом VII каденції. За його словами нові судді тісно пов’язані з правлячою партією, та виступають проти незалежності Суду, а політична влада зневажливо ставиться до суддів.

Національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні, член Ради з питань судової реформи, консультант Конституційної Комісії Олександр Водянніков зауважив, що Конституційному Суду України надали практично повну автономію, а прийняття змін до Конституції – це лише початок.

Під час експертної дискусії: «Суспільство і влада в конституційному процесі в Україні: результати та перспективи» виступив суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент, доктор права  Петро Стецюк. Він зазначив, що за 20 років Конституції, зміни торкалися владних відносин, а не прав, свобод та обов’язків людини та громадянина. Він припустив, що події 2014-го року і стали поштовхом для змін.

«За 20 років ми весь час стикалися зі змінами до Конституції. Революція Гідності зробила висновок, що треба повертатися до парламентсько-президентської форми правління, а суспільні страхи породжують нові зміни до Конституції», - продовжив доповідач.

Завершуючи свій виступ суддя наголосив, що  нічого кращого ніж процес конституційного розвитку для нас, як для європейської держави, немає. «Справедливості стане більше після судово-правової реформи, і тому у нас, як у правової держави є майбутнє», - підсумував Петро Богданович.

Конференція продовжилась трьома паралельними експертними дискусіями: конституційна реформа і децентралізація: чи є світло наприкінці тунелю?; конституційні засади реформи судової влади в Україні: проблеми і ризики реалізації; конституційна юстиція в Україні: виклики запровадження конституційної скарги.

Під час обговорення питання запровадження конституційної скарги в Україні виступив доктор юридичних наук, професор, вчений секретар Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Наталія Пархоменко. Вона підкреслила, що конституційна скарга розглядається як інститут демократії, а її запровадження в Україні – це одна із вимог інтеграції до Європейського Союзу.

Суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент, доктор права  Петро Стецюк зазначив, що запровадження конституційної скарги в Україні є позитивною зміною, але є і певні ризики. Суддя поділив зміни до Конституції на три групи, а саме: беззаперечні, такі як введення конституційної скарги та суддівська незалежність, недостатньо обґрунтовані, та ті, що межують з загрозами національній конституційності. «Конституційний Суд України може бути заваленим конституційним скаргами, тому, можливо, якусь частину мають виконувати суди загальної юрисдикції», - підкреслив науковець.

Д.ю.н., професор, академік НАПрН України, завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Наталія Оніщенко наголосила на тому, що запровадження конституційної скарги – це крок на зустріч людям.

Доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник  Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Володимир Горбатенко, підсумовуючи результати обговорення констатував, що запровадження конституційної скарги – це «зміцнення гарантій і прав людини, але перш ніж вводити цей інститут, потрібно ретельно вивчити всі ризики».

У роботі конференції також взяли участь інші відомі вчені, представники провідних наукових інституцій в галузі права, судових органів та юридичних навчальних закладів країни.

Матеріали конференції будуть опубліковані в збірнику, який буде містити наукові статті учасників конференції, у тому числі провідних вчених України.