Юридична практика, 16 червня 2023 р.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана не пізніше за 10 років – КСУ розглядає справу щодо звуження права на судовий захист

Приписами  статті 321 Господарського процесуального кодексу України встановлено граничний 10-річний строк для перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Чи порушує це право на захист, якщо рішення в такій справ ухвалено ЄСПЛ після збігу 10-річного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, буде вирішувати Конституційний Суд України.

Про розгляд  конституційної скарги приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“  повідомляє пресслужба Суду.

Другий сенат 14 червня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу про відповідність Конституції України пункту 2 частин 2, 3 статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик повідомив, що підприємство оспорює приписи статті 321 Кодексу, згідно з якими:

заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених, зокрема, пунктом 2 частини 3 статті 320 Кодексу (установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішення справи судами), не пізніше від десяти років із дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 2 частини другої); зазначений строк, не може бути поновлений (частина 3).

Підприємство стверджує, що у разі застосування оспорюваних положень Кодексу “особа фактично позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень у її справі, якщо рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав такої особи, ухвалено після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національного суду у справі, адже цей строк не підлягає поновленню”.

Суб’єкт звернення зазначає, що оскаржувані приписи Кодексу не відповідають низці статей Конституції України, а їх застосування призводить до звуження права на судовий захист, порушення принципу юридичної визначеності та принципу справедливого судового розгляду як складових частин принципу верховенства права.

Суддя-доповідач повідомив, що він надіслав запити до наукових установ і навчальних закладів, органів державної влади, зокрема, Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України з проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань.

У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

 

ДЖЕРЕЛО «ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА»