Юридична практика: КСУ визнав неконституційною неможливість звільнення для засуджених до довічного позбавлення волі (20.09.2021)

Версія для друку

 

ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА, 20 вересня 2021 р.

КСУ визнав неконституційною неможливість звільнення для засуджених до довічного позбавлення волі

 

Конституційний Суд України рішенням № 6-р(ІІ)/2021 визнав неконституційними:

  • - частину 1 статті 81,
  • - частину 1 статті 82 Кримінального кодексу України 
  • в тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 81 та частини 1 статті 82 Кодексу обидва інститути кримінального права – умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким – може бути застосовано, зокрема, до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

КСУ вказав, що з огляду на установлення Європейським судом із прав людини факту порушення Україною статті 3 Конвенції на підставі того, що покарання у вигляді довічного позбавлення волі є покаранням без перспективи звільнення, та з урахуванням того, що частина 2 статті 28 Конституції України є тотожною статті 3 Конвенції, Конституційний Суд України вважає, що встановлене Кодексом покарання у вигляді довічного позбавлення волі як покарання без перспективи звільнення є несумісним із вимогами Конституції України.

Водночас Конституційний Суд України вважає, що довічне позбавлення волі як вид кримінального покарання не суперечить приписам частини 1 статті 3, статті 23, частини 2 статті 28 Конституції України, якщо засудженому до такого виду покарання на законодавчому рівні гарантовано право на дострокове звільнення від відбування такого покарання та/або заміну невідбутої частини покарання на більш м’яке покарання.

Водночас довічне позбавлення волі особи без подальшої можливості її звільнення означає урівняння строку довічного позбавлення волі з позбавленням волі до завершення природного життя людини, а отже, заперечує не тільки мету покарання, а й саму сутність людської гідності, ставить під сумнів її абсолютний характер та становить порушення позитивного обов’язку держави захищати гідність людини, а отже, не відповідає частині 1 статті 3, статті 23,частині 2 статті 28, частині 3 статті 63 Конституції України.

КСУ зобов’язав Верховну Раду України невідкладно узгодити нормативне регулювання, встановлене статтями 81, 82 Кримінального кодексу України, з Конституцією України та цим рішенням.

 

Джерело: Юридична практика

 

 

 

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2021 Конституційний Суд України