Візит делегації Конституційного Суду України до Республіки Корея
2-5 вересня 2018 року заступник Голови Конституційного Суду України Олександр Тупицький, судді Суду Віктор Кривенко та Ігор Сліденко взяли участь у міжнародній конференції «Конституційне правосуддя і демократія» з нагоди 30-річчя Конституційного Суду Республіки Корея (м. Сеул).
Захід зібрав близько 100 делегацій органів конституційної юрисдикції світу, зокрема, Афганістану, Болівії, Іспанії, Казахстану, Киргизії, Нової Зеландії, Монголії, Словенії, Таджикистану, Таїланду, Туреччини, Єгипту, Угорщини, Узбекистану, України, Франції, Чехії, очільників міжнародних організацій, представників органів державної влади та провідних вчених. Міжнародна конференція стала платформою для пошуку відповідей на актуальні питання функціонування органів конституційного контролю.
З вітальними словами до присутніх звернувся Голова Конституційного Суду Республіки Корея Лі Джинсун. Він наголосив на тому, що орган конституційної юрисдикції Кореї є безцінним надбанням Конституції 1987 року, який забезпечив свободу та захист прав людини, викладених у самій Конституції, а його рішення, додав промовець, є важливим етапом у досягненні демократії.
Міжнародну конференцію відкрив заступник Голови Конституційного Суду Чеської Республіки Ярослав Феник. Він звернув увагу на динамічне зростання ролі конституційних судів у суспільстві, які є гарантом верховенства права та захисту основних прав і свобод людини.
В рамках заходу доповідь на тему «Захист прав та свобод людини через конституційний контроль в Україні: конституційна скарга проти офіційного тлумачення» представив суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко. Він зазначив, що офіційне тлумачення Конституції та законів було основним засобом захисту прав та свобод людини шляхом конституційного контролю в Україні до 2016 року. Офіційне тлумачення, за його словами, невідоме майже всім правовим системам світу і тісно пов'язане з радянською правовою системою, а повноваження Конституційного Суду України щодо тлумачення законів, додав він, слід розглядати як пострадянський атавізм. Єдиною перевагою такого підходу є те, що в правовій системі України це був єдиний спосіб захистити права фізичних та юридичних осіб безпосередньо в Конституційному Суді України.
Ігор Сліденко підкреслив, що необхідність запровадження такого законодавчого інституту як конституційна скарга в українському законодавстві була розпочата багато років тому. Він звернув увагу на те, що конституційна скарга в демократичних країнах є ефективним правовим інструментом захисту прав людини і підтвердженням існування верховенства права. Промовець поінформував присутніх, що у 2016 році конституційна скарга з'явилася в українському законодавстві шляхом внесення змін до Конституції України.
Запровадження конституційної скарги, на переконання судді КСУ, є важливим кроком утвердження верховенства права через зміцнення національної системи захисту прав людини та впровадження сучасних європейських практик. Крім того, наголосив промовець, конституційна скарга є реальною можливістю для кожної людини в будь-якій сучасній демократичній країні мати вплив на урядові акти та здійснити право на демократію.
«Конституційна скарга може бути реальною можливістю для громадян України захищати свої права, скасовуючи законодавчий акт (акт парламенту)», – зазначив Ігор Сліденко. Таким чином, продовжив суддя, Конституційний Суд України став останнім форпостом для громадян України у захисті своїх прав у національних судових органах та новим юридичним фільтром між Україною та Європейським судом з прав людини. На його думку, це дає Україні ще одну можливість самостійно знайти і виправити проблеми національного законодавства. Крім того, додав він, можливість громадян України звернутися до Конституційного Суду є гарною ознакою демократії в країні та показує всім міжнародним партнерам, що Україна намагається реалізувати найкращі європейські практики та гарантувати верховенство права.
Суддя Конституційного Суду України також акцентував увагу на тому, що незважаючи на очевидні позитивні факти, існує багато ризиків, пов'язаних із реалізацією конституційної скарги. Зокрема, необхідність ефективного рівня «фільтрації» конституційних скарг, нерозуміння основних принципів та суті інституту конституційної скарги заявниками та адвокатами, відсутність практики реалізації конституційної скарги та інші.
На думку Ігоря Сліденка, задля ефективної реалізації інституту конституційної скарги слід забезпечити спеціальну соціальну та базову правову освіту для громадян, спеціальні курси для юристів та працівників Конституційного Суду України. За його словами, конституційна скарга є новим інструментом правового захисту прав людини в Україні. Однак, для реального запровадження цього механізму Україна потребує часу та практики, підсумував суддя КСУ.
Доповіді також представили Голова Конституційного Суду Угорщини Томаш Шульок, Голова Конституційного Суду Монголії Одбаяр Дорж, Голова Конституційного Суду Багатонаціональної Держави Болівія Петроніло Флорес Кондорі, Голова Незалежної комісії з нагляду за виконанням Конституції Ісламської Республіки Афганістан Мохаммад Касім Хашімзай, Голова Верховного Суду Аргентинської Республіки Рікардо Луїс Лорензетті, Голова Вищого Конституційного Суду Арабської Республіки Єгипет Ханафі Алі Гебали, Голова Конституційної палати Верховного суду Киргизької Республіки Еркінбек Мамиров, Голова Конституційного Суду Республіки Гватемала Діна Йозефіна Очоа Ескріба, Голова Конституційної Ради Французької Республіки Лоран Фабіус, заступник Голови Верховного Конституційного Суду Арабської Республіки Єгипет Адель Омар Шеріф, член Конституційної Ради Республіки Казахстан Віктор Малиновський, суддя Конституційного Трибуналу Республіки Союзу М'янма Куав Сан, суддя Конституційного Суду Республіки Таджикистан Даврон Хашимзода, суддя Конституційного Суду Королівства Таїланд Твекіат Менаканіст, суддя Конституційного Суду Республіки Узбекистан Аскарджон Гафуров, професор Університету Енсе, Республіка Корея Джібонг Лім, суддя Верховного Суду Нової Зеландії Марк Ореган, суддя Конституційного Суду Португальської Республіки Гонсало Де Алмеіда Рібеіро, суддя Виборчого Трибуналу Федеральної судової влади, Регіональна Палата Толуки, Мексиканські Сполучені Штати Алехандро Давид Аванте Хуарез, суддя Конституційного Суду Республіки Корея Чанго Ахн, суддя Конституційного Суду Республіки Словенія Матей Ассетто, суддя Конституційного Суду Королівства Іспанія Антоніо Нарваез Родрігез, суддя Конституційного Суду Республіки Корея Намсеок Йоо, суддя Конституційного Суду Турецької Республіки Осман Паксут, професор Університету Соганг, Республіка Корея Сунгсо Кім.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
