Відвертий діалог про конституційну демократію
07.09.2018
Конституційний Суд України спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні та за підтримки Львівського національного університету імені Іванка Франка продовжив проведення відкритих зустрічей з громадськістю, присвячених тематиці конституціоналізму.
Видатні конституціоналісти поговорили про конституційну демократію з громадськістю міста Львів. У дискусії взяли участь Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, судді Суду Василь Лемак та Олександр Литвинов. Модерували захід доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков. Захід відвідали понад шістсот осіб, серед яких студенти-правники та громадяни Львова.
«Ми сповнені рішучості захищати
Конституцію і права людини»
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук зазначив, що актуальними залишаються питання правової державності, майбутнього Української держави та Українського народу. За його словами, українська ідентичність пройшла шляхом крові та помилок, вже зафіксована та не має зворотного шляху. «Перед кожним із нас стоїть багато викликів, та ми сповнені рішучості захищати Конституцію і права людини», – наголосив промовець.
Станіслав Шевчук підкреслив, що сьогодні Конституційний Суд України, переживши кризу, повністю функціо
нує. За його словами, після конституційної реформи 2016 року орган конституційної юрисдикції отримав нові повноваження та гарантії. Зокрема, додав він, було вилучено з повноважень Суду офіційне тлумачення законів та запроваджено інститут конституційної скарги, в якому закладена ідея захисту прав людини безпосередньо в Конституційному Суді України. Очільник Суду розповів, що за півтора року до Конституційного Суду України надійшло 940 конституційних скарг, по більшості з яких було прийнято ухвали про відмову, оскільки вони не відповідали формальним вимогам Закону. Решта скарг, зазначив Голова Суду, знаходяться на розгляді колегій та сенатів.
Очільник КСУ наголосив, що Конституційний Суд України захищає Конституцію як концепцію установчої влади народу. Саме Конституція України, на його думку, має бути об’єднуючим актом всіх політичних сил. «Основний Закон держави, повага до нього мають об’єднувати нас щодня», – додав він.
Голова Суду зауважив, що Конституція – не атрибут держави, а живий інструмент, призначення якого – обмеження державної влади і гарантія свободи, адже лише обмежена влада може бути ефективною. Промовець наголосив на тому, що неможливо узурпувати державну владу без порушення Конституції. На думку Станіслава Шевчука, сьогодні суспільство не довіряє владі, і щоб це змінити, потрібно довести українцям, що влада обмежена Конституцією і діє відповідно до Основного Закону держави, головною цінністю якого є людина.
Спікер зазначив, що саме орган конституційного контролю покликаний забезпечити верховенство Конституції. На його переконання, Конституційний Суд України, як негативний законодавець, має політичну функцію, проте не є політичним органом. «Ми не політики, ми професіонали юриспруденції, і наше завдання – юридично захистити Конституцію», – підкреслив Голова Суду. Він зауважив, що рішення Суду мають колосальний політичний ефект, але вони нічого не варті без якісної аргументації.
Станіслав Шевчук розповів, що у своїх рішеннях Конституційний Суд України заклав низку важливих позицій. Зокрема, промовець звернув увагу на рішення Суду про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу, у якому вперше було сформульовано принцип дружнього ставлення до міжнародного права. На його переконання, якщо права в Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кореспондуються, Конвенція може бути джерелом тлумачення Основного Закону країни. Таким чином, додав він, міжнародне право слугує джерелом інтерпретації національних конституційних положень.
Іншим важливим рішенням, на думку Станіслава Шевчука, є Рішення у справі щодо неконституційності частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, у якому Конституційний Суд визнав, що крім негативного обов’язку держави – не порушувати права людини, є ще й позитивний її обов’язок – забезпечувати захист прав людини, зокрема, шляхом ефективного та незалежного слідства.
Голова Суду також звернув увагу, що в рішенні щодо неконституційності положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України КСУ сформулював, що суди мають бути не лише незалежними, а й безсторонніми. Це є фундаментальною основою судової системи, хоча прямо не прописано в тексті Конституції, проте витікає з його змісту.
Завершуючи свій виступ, Станіслав Шевчук зазначив, що призначення Конституції – захистити свободу людей, а тому, додав він, Конституцію потрібно не змінювати, а поважати і захищати.
«Політики повинні зрозуміти, що в Україні є орган,
який захищає Конституцію України».
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак у своєму виступі зупинися на питаннях важливості конституційної реформи в Україні, інституті конституційної скарги, окремих рішеннях Суду, а також відповів на низку важливих та актуальних питань. Він наголосив на тому, що конституційна реформа у частині правосуддя значно укріпила Конституційний Суд України. «Наразі ми не можемо стверджувати, що за декілька років все кардинально змінилося, однак ми отримали розширені повноваження Конституційного Суду України, посилені гарантії його незалежності та зміну порядку добору суддів», – зазначив доповідач.
За словами судді, Закон України «Про Конституційний Суд України» почав наповнюватися змістом, водночас нововведений інститут конституційної скарги надав змогу органу конституційного контролю України розглянути більше коло питань. Наразі, додав він, Суд лише почав працювати з інститутом конституційної скарги, відтак потрібен час для того, аби зрозуміти, яка модель скарги буде найбільш оптимальною для України.
Разом з тим, зазначив Василь Лемак, зміни стосуються не лише повноважень і статусу суддів, а й ролі Суду та ухвалених ним рішень. «Політики повинні зрозуміти, що в Україні є сильний Конституційний Суд, який захищає Основний Закон України» – підкреслив доповідач.
Водночас, суддя зауважив, що важливим є не кількість ухвалених Судом рішень, а, в першу чергу, їх якість. Проаналізувавши Рішення КСУ від 26 квітня 2018 року, яким було визнано Закон України «Про всеукраїнський референдум» неконституційним, промовець наголосив, що чи не вперше закон України було визнано неконституційним в цілому не лише з огляду на порушення процедури його ухвалення, а й зважаючи на його зміст. За його словами, Верховна Рада Україна прийняла закон, в якому був механізм внесення змін до Конституції України за межами Розділу XIII, тобто за межами механізму, який визначений в самій Конституції. «Цей закон, виявився фактично маніпулятивним механізмом державного перевороту», – додав він.
У даному контексті, відповідаючи на запитання щодо відсутності в країні на даний момент правового акта, який би регулював організацію та проведення всеукраїнського референдуму, Василь Лемак пояснив, що відповідний закон визнаний неконституційним, а отже, у даному випадку є конституційний обов’язок держави, а саме – парламенту – врегулювати це питання.
Василь Лемак підкреслив, що рішення Конституційного Суду України мають політичний ефект. Він зауважив, що ухвалені Судом рішення є остаточними, і не можуть бути переглянуті чи змінені навіть самим КСУ. Однак, наголосив спікер, Суд має право переглянути певну позицію за відповідним аргументованим зверненням уповноважених суб’єктів.
На думку судді КСУ, існує два методи підтримання авторитету Суду: аргументація рішень, що є певним діалогом з суспільством, та підтримка правничої спільноти і суспільства. «Разом – це сила, яка гарантує верховенство Конституції та верховенство права», – додав він.
На завершення виступу Василь Лемак підкреслив: «Ніколи вищі суди не були такими сильними, як сьогодні. Для деяких політиків – це нова реалія. Однак саме за таких умов здійснюється розподіл влади, тобто держава не залежить від популістських настроїв окремих осіб, адже має сильний і незалежний Суд».
«Кожна справа для судді-доповідача
– це маленька дисертація»
Вітаючи учасників зустрічі, Олександр Литвинов розповів, що частина його життя пов’язана саме зі Львовом, оскільки у 2000 роках він працював суддею Апеляційного суду Львівської області, і від того часу залишилися лише добрі враження і спогади.
Під час діалогу Олександр Литвинов поділився з присутніми своїми думками від перебування на посаді судді Конституційного Суду України та відповів на низку запитань, зокрема, стосовно внесених змін до Конституції України в частині правосуддя та прийнятого Закону України «Про Конституційний Суд України», а також окремих вимог до рішення Суду.
На переконання Олександра Литвинова «кожна справа для судді-доповідача – це маленька дисертація», оскільки кожне питання, яке розглядається Конституційним Судом України глибоко вивчається та фахово досліджується.
Відповідаючи на запитання громадськості щодо внесених змін до Конституції України, зокрема в частині змін щодо повноважень Конституційного Суду України, промовець констатував, що такі зміни для країни є правильними, оскільки той статус Конституційного Суду, який був запропонований у Конституції України 1996 року, вважався науковцями і міжнародною спільнотою рудиментом.
Він також додав, що офіційне тлумачення законів України вже не є повноваженням Конституційного Суду.
Крім того, суддя зазначив, що, якщо Суд, розглядаючи справу за конституційною скаргою, одночасно виявив, що суд застосував закон України (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України, то Конституційний Суд вказує на це у своєму рішенні. Таким чином, зауважив промовець, не можливо визнати норму конституційною чи неконституційною без її тлумачення.
Суддя також підкреслив, що сьогодні Суд здатен вирішувати всі питання, які будуть поставлені перед ним, і додав, що кожен суддя відчуває свою велику відповідальність перед суспільством, тому разом ми зможемо подолати всі проблеми.
На важливості зустрічі суддів Конституційного Суду України зі студентами та громадськістю Львова наголосив проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’ян Лозинський. «Сьогодні ми перебуваємо в історичній залі, яка була свідком багатьох історичних подій. У цьому університеті отримали освіту видатні політики та знані науковці», – наголосив промовець, – тут також навчалися та працювали відомі правники: Петро Стецюк, Володимир Кампо, Михайло Костицький, які в майбутньому стали суддями Конституційного Суду України, і згодом показали свою високу політичну зрілість та фахову майстерність.
Проректор Львівського національного університету імені Івана Франка подякував Голові та суддям Конституційного Суду України за візит до міста Львова, і підкреслив, що для молоді є дуже важливим спілкування з юристами-практиками.
_________________________________________________________________________________________________________
В рамках візиту до міста Львів відбулася зустріч Голови 
Конституційного Суду України Станіслава Шевчука та суддів Суду Василя Лемака та Олександра Литвинова з міським головою Львова Андрієм Садовим.
Під час розмови йшлося про підвищення ролі та значимості Конституційного Суду України в час, коли правова система держави потребує стратегічного реформування.
Крім того, Голова та судді КСУ провели низку зустрічей, зокрема, з Головою та заступником Голови Львівської обласної ради Олександром Ганущеним та Володимиром Гірняком, ректором Львівського національного університету імені Івана Франка Володимиром Мельником, суддями Львівщини.
Ще однією важливою подією у Львові стала зустріч випускників Літніх шкіл «Верховенства права і конституціоналізм» з Головою та суддями Конституційного Суду України.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
