Відверто поговорили про конституційну демократію (оновлено)
26.09.2018
Конституційним Судом України спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні, за підтримки Національного університету імені Ярослава Мудрого та Національної академії правових наук, у рамках II Харківського міжнародного юридичного форуму було проведено чергову відкриту зустріч, присвячену тематиці конституціоналізму.
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, суддя Суду Віктор Городовенко та Президент Національної академії правових наук Олександр Петришин поговорили про конституційну демократію з громадськістю міста Харків. Модерував захід національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков.
Голова КСУ Станіслав Шевчук зазначив, що в основі Конституції України лежить європейська концепція, у якій особливу роль відіграє судова система, та, зокрема, авторитетний конституційний суд. Він наголосив, що європейський напрямок, який обрала наша країна, дасть змогу стабілізувати державну систему. «Ідеалу правової держави досягти неможливо, але потрібно до цього прагнути, тому важливо постійно рухатися вперед», – додав він.
Промовець наголосив на важливості укріплення комунікаційної складової у діяльності Конституційного Суду України задля посилення інституційної спроможності органу конституційного контролю. За його словами, сьогодні громадяни не повною мірою розуміють, що саме входить до повноважень органу конституційного контролю країни.
Голова КСУ зауважив, що конституційні суди не повинні боятися критики. «Коли існує якісна аргументація рішень, суспільство розуміє позицію Суду, а політики не мають змоги ним маніпулювати», – підкреслив промовець. Як приклад, Станіслав Шевчук навів Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», у якому КСУ зазначив, що положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Станіслав Шевчук окремо зупинився на Рішенні у справі щодо неконституційності частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно якої функцію розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України, фактично працівниками служби, здійснювали слідчі органів ДКВС, які підконтрольні та підзвітні керівнику ДКВС. У цьому Рішенні, зазначив Голова Суду, Конституційний Суд України визнав, що крім негативного обов’язку держави – утримуватися від діянь, які посягали б на права людини на життя та повагу до її гідності, є й позитивний обов’язок держави, який полягає, зокрема, в забезпеченні належної системи національного захисту конституційних прав людини.
Станіслав Шевчук поінформував, що напередодні у Конституційному Суді України відбулася урочиста церемонія складення присяги новопризначеними суддями КСУ Іриною Завгородньою та Олегом Первомайським. Таким чином, підкреслив він, сьогодні Конституційний Суд України працює у повному складі та готовий виконувати свої конституційні повноваження у повному обсязі.
Конституційний Суд України захищає Конституцію України як концепцію установчої влади народу, зазначив Очільник КСУ. Він підкреслив, що потрібно дотримуватися Конституції України та приймати зміни до неї відповідно до встановленого порядку. Саме Конституція України, на його думку, має бути об’єднуючим актом усіх політичних сил. «Основний Закон держави, повага до нього, мають об’єднувати нас щодня», – додав він.
Станіслав Шевчук розповів, що сьогодні авторитетні конституційні суди світу зіткнулися з проблемою конституційного популізму. Зокрема, додав він, органи конституційного контролю Угорщини, Молдови, Польщі опинилися під тиском політиків. Промовець зазначив, що конституційні суди є вразливими, і політики завжди хочуть впливати на ці органи. На його переконання, основним завданням конституційного суду є боротьба з політичним свавіллям, адже конституційні принципи та цінності стоять над політикою. «Органи конституційної юрисдикції має об’єднувати спільна риса – принцип верховенства права», – наголосив Станіслав Шевчук.
Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко зазначив, що питання конституційного популізму є дійсно актуальним для всіх демократичних країн. Він розповів, що основними темами для обговорення засідання Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) у 2018 році стали боротьба з корупцією та конституційним популізмом. За його словами, робоча група дійшла висновку, що найкращою судовою системою є та система, яка демонструє високий ступінь незалежності та неупередженості, і користується твердою довірою суспільства.
Віктор Городовенко зазначив, що в результаті конституційної реформи в Україні змінилися підходи та вимоги до органу конституційного контролю країни. Він наголосив, що в Основному Законі України закріплені основні ідеї, а їх розвиток залежить від Конституційного Суду України. На переконання судді, для сучасного конституційного суду важливим є зворотній зв’язок з громадськістю. І тому, додав він, сьогодні важливо об’єднати зусилля та виправдати очікування суспільства щодо нового розуміння Конституції України.
Суддя КСУ окремо зупинився на питання запровадження інституту конституційної скарги, завдяки якому людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав, порушених законом. Він зазначив, що дане право закріплено в Конституції України, а не лише на рівні інституції. «Це конституційне право надано кожній людини, що є революційною подією», – наголосив він.
Промовець поінформував присутніх про перший досвід розгляду конституційних скарг. Він зазначив, що до Конституційного Суду України надійшло близько тисячі конституційних скарг, по більшості з яких було прийнято відмовні ухвали, оскільки подані скарги не відповідали формальним вимогам Закону. Основною помилкою, за словами судді, є те, що заявники не вказують, яке саме конституційне право було порушено.
За словами Віктора Городовенка, Конституційний Суд України робить перші кроки з розгляду конституційних скарг, і вони мають бути виваженими. «Важливо, щоб усі громадяни змогли реалізувати своє конституційне право у Конституційному Суді України», – підсумував він.
Президент Національної академії правових наук Олександр Петришин зазначив, що часто конституцію сприймають або як інструкцію, або як теоретичну декларацію, що не має практичного застосування. Він наголосив, що інструкція – це конкретизований акт, який потрібно постійно змінювати. За словами промовця, стереотип сприйняття конституції як інструкції породжує легковажне сприйняття основного закону. «Конституція – не інструкція, і практика частих змін конституції властива лише нерозвиненим країнам», – додав він.
Олександр Петришин наголосив, що Основний Закон держави пов'язаний з менталітетом народу та визначає основні напрямки діяльності країни. На його думку, постійні зміни Конституції, не навчать суспільство її дотримуватися. «До Конституції треба ставитися поважно та дотримуватися її», –додав він.
Крім того, на словами Олександра Петришина, несерйозне та виключно декларативне ставлення до конституції породжує поняття «конституційний романтизм». Рушійним чинником, на переконання Президента Національної академії правових наук, може стати діяльність Конституційного Суду України, зокрема, у розгляді конституційних скарг. Науковець підкреслив, що саме інститут конституційної скарги допоможе запобігти політичному впливу на орган конституційного контролю України та забезпечити зв'язок з суспільством. «Важливо, щоб люди зрозуміли, що Конституція потрібна кожному і захищає права кожного», – підсумував він.
На завершення зустрічі учасники заходу подякували гостям за змістовний діалог та відзначили теплу та дружню атмосферу зустрічі.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
