Відбувся ІІ Маріупольський конституційний форум  „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції “

6 жовтня, 2023

У п’ятницю, 6 жовтня, відбувся ІІ Маріупольський конституційний форум „Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції“, що його у змішаному форматі організував Конституційний Суд України спільно із Програмою підтримки ОБСЄ для України.

Мета цього заходу – привернути увагу до актуальних питань захисту прав людини за допомогою інструментів конституційного правосуддя, відновлення та утвердження конституційних цінностей і людських прав на всій території України.

У його роботі взяли участь: судді Конституційного Суду України, судді Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради Суду, вчені-правознавці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники державних, судових, наукових установ, органів місцевого самоврядування, академічної спільноти, вишів-переселенців та громадських організацій, а також представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.

Учасники форуму хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв теракту, який 5 жовтня 2023 року вчинила росія в Харківській області.

Відкриваючи форум, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко від імені Конституційного Суду України привітав учасників ІІ Маріупольського конституційного форуму та зазначив, що для кожного українця Маріуполь – це місто трудової слави, місто металургів, моряків, студентів та надзвичайно працьовитих і привітних людей, які всім серцем його люблять.

Продовжуючи виступ, суддя Конституційного Суду України сказав, що після початку неспровокованої, невиправданої, жорстокої агресії рф проти України Маріуполь став символом незламності, символом сили духу українців, символом героїв-захисників Азовсталі – бійців легендарного полку „Азов‟, морських піхотинців, прикордонників, працівників поліції та простих мешканців, які зі зброєю у руках стали на захист рідного міста.

„День початку повномасштабної агресії, 24 лютого 2022 року, назавжди змінив Україну і українців”, – зазначив Віктор Городовенко. „Ми більше не будемо відкладати на потім вирішення проблем, пов’язаних із національною безпекою. Не будемо сприймати суто декларативно конституційний припис статті 17 Основного Закону України, відповідно до якого захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу‟, – переконаний суддя Конституційного Суду України. 

Повномасштабна війна, продовжив доповідач, яка за задумом стратегів у кремлівських кабінетах мала знищити Україну як державу, насправді загартувала і згуртувала весь Український народ, перетворила нас на монолітну націю, яка мужньо бореться з агресором.

Окрім цього, у своєму виступі Віктор Городовенко звернув увагу на роль органу конституційного контролю України в системі захисту демократичних цінностей та інститутів, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення дії правовладдя.

Він наголосив, що Конституційний Суд України інституційно серед органів державної влади посідає надзвичайно важливе місце. “За період майже тридцятирічної діяльності Конституційний Суд України неодноразово ставав на заваді тим, хто намагався зруйнувати демократичні цінності, не поважав принцип правовладдя. Безумовно, пріоритетом для Конституційного Суду України є утвердження в національній правовій системі дії принципу правовладдя, захисту прав і свобод людини і громадян”, – констатував суддя.

Водночас він додав, що орган конституційної юрисдикції, навіть у цей важкий час війни, продовжує здійснювати свої функції і ухвалювати рішення, утверджуючи ті демократичні принципи, до яких ми прагнемо на шляху до членства нашої держави в ЄС.

Віктор Городовенко зазначив, що українське суспільство попереду ще очікує багато випробувань, але ми – українці – маємо підтримку всього світу, всієї міжнародної спільноти.

Згадуючи про І Маріупольський конституційний форум, який відбувся 13-14 вересня 2021 року на тему „Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій‟, доповідач наголосив на важливості таких заходів та зазначив, що серед співорганізаторів та тих, хто завжди підтримує Конституційний Суд України, є всі провідні науковці і наукові школи нашої країни та члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, позицію яких поважають та до думки яких дослухаються.

Віктор Городовенко висловив вдячність видавничому дому „Гельветика‟ за інформаційну підтримку, що сприяла можливості долучитися до цього заходу широкому колу осіб з різних куточків світу.

Він також зазначив, що Маріупольська міська рада відіграє особливу роль у тому, щоб сьогодні маріупольці відчували себе впевнено.

ІІ Маріупольський конституційний форум, наголосив промовець, присвячений візії майбутнього сміливого погляду українців, які не мають жодного сумніву в майбутній перемозі, у повоєнне відновлення України та її європейську інтеграцію.

Він додав, що програма форуму побудована таким чином, щоб представники провідних наукових та навчальних закладів, керівники і представники державних та комунальних закладів, наші шановані іноземні експерти й справжні друзі України, представники громадянського суспільства, у відкритій доброзичливій дискусії обмінялися думками щодо конституційного виміру повоєнного відновлення України.

У цьому аспекті він акцентував на особливій ролі у цій сфері Організації з безпеки і співробітництва в Європі. „Конституційний Суд України та ОБСЄ тривалий час плідно співпрацюють у низці проєктів, і проведення цього форуму – один із них. Дякую організації за підтримку і продовження роботи з розвитку конституціоналізму, зміцнення демократичних інституцій в Україні. Сподіваюся на подальшу співпрацю в напрямі удосконалення конституційного правосуддя як в умовах воєнного стану, так і в повоєнний період‟.

Завершив виступ Віктор Городовенко відомими всім словами: „Я – Маріуполь. Маріуполь – це Україна. Слава Україні!‟

Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів в Україні, посол Марсель Пешко привітав учасників форуму та відзначив важливість окреслених питань, які обговорюватимуть, зокрема: доступ до правосуддя, європейську інтеграцію, гендерний вимір повоєнного відновлення, транснаціональне правосуддя та багато інших.

Він нагадав, що попередній форум проводився у мирному Маріуполі і у той час ще ніхто не міг спрогнозувати, що за кілька місяців це місто буде зруйноване та окуповане агресором та стане “містом жахливих страждань цивільного населення, символом опору та боротьби за свободу”.

Марсель Пешко зазначив, що варварська агресія продовжується і багато міст і сіл України піддаються жахливим атакам. “Сьогодні ми віддаємо шану і честь жертвам війни та продовжуємо діалог з людьми, щоб сформувати чітке бачення післявоєнного майбутнього України, включаючи правовладдя, людські права, демократію, гендерну рівність, гендерний вимір, європейську інтеграцію”. 

Він запевнив, що ОБСЄ й надалі продовжить співпрацю із Конституційним Судом України, а також із  регіональними і місцевими органами та громадянським суспільством. Спільний проєкт націлений на підтримку людей України, зазначив промовець. Зокрема, акцент робиться на просуванні доступу до конституційного правосуддя, дослідженні питань гендерної рівності та захисту людських прав. 

Марсель Пешко побажав всім учасникам плідної роботи.

До учасників заходу звернувся також перший заступник міського голови міста Маріуполь Михайло Когут, який зазначив, що історія міста, як і історія всієї держави, поділилася на „до‟ і „після‟. „Після‟ – коли держава агресор без усяких причин почала нищити не тільки наші міста, а й все, що пов’язує нас з Україною. „Нищать те, чого в самих них немає, нашу ідентичність, віру в те, що ми можемо жити не так, як живуть вони‟.

Він підкреслив, що для нашої держави найціннішим є люди. Із початком війни міська влада, зазначив промовець, організувала 22 центри в 16 містах нашої країни і сьогодні маріупольці отримують різноманітну допомогу – і юридичну, і гуманітарну.

Сьогоднішня дискусія, переконаний Михайло Когут, підтвердить наше бачення майбутнього в європейському світі. Він підкреслив, що держава Україна – це європейська держава і попри всі складнощі вона буде в Європейському Союзі. 

Завершуючи свій виступ, він подякував усьому Українському народу, Збройним Силам України за їх мужність і витримку.

Робота форуму була організована у двох пленарних сесіях та спеціальних секціях, учасники яких обговорили питання повоєнного відновлення України та європейської інтеграції.

Під час першої сесії на тему „Повоєнне відновлення України: конституційно-правові візії майбутнього‟ учасники обговорили якою має бути правова система України; конституційне правосуддя в повоєнних умовах; подолання суспільних розколів: конституційні рамки інститутів перехідної справедливості; стратегії подолання наслідків війни; стратегії реінтеграції звільнених територій. Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який модерував цю сесію, зазначив, що сьогоднішня дискусія є актуальною та важливою, особливо в контексті майбутнього нашої держави, а також діяльності органів державної влади в Україні, інститутів громадянського суспільства.

У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський розповів про низку питань, що наразі постають перед Конституційним Судом України при здійсненні конституційного правосуддя в умовах воєнного стану, а також окреслив проблеми, які можуть виникнути в майбутньому.

Суддя Конституційного Суду України вказав на особливості функціонування органу конституційної юрисдикції нашої держави, інших органів державної влади, інститутів громадянського суспільства в умовах воєнного стану. Зокрема, суддя наголосив, що, ухвалюючи рішення, Конституційний Суд повинен бути особливо відповідальним та обережним, адже сьогодні такі рішення можуть закласти ризики, які будуть впливати на наше майбутнє. 

Він також акцентував на питаннях, які можуть виникнути після завершення війни. Йдеться про можливість обмежень у реалізації конституційних прав стосовно певного кола осіб, зокрема колаборантів та тих, хто був залучений країною-агресором до збройного нападу. На думку доповідача, розгляд питання щодо можливих обмежень участі цих осіб у виборах, їх допуску до державної служби тощо є актуальним наразі та гостро постане після нашої перемоги.

Тож Олег Первомайський вважає, що подібні заходи є надзвичайно важливими, оскільки дають змогу конституціоналістам обговорити і напрацювати декілька моделей вирішення найболючіших і найнагальніших питань. Для того, щоб не ставити під сумнів багаторічний шлях, яким Україна вже зараз рухається і продовжить це робити, сказав суддя Конституційного Суду України, вже сьогодні судді спільно з іншими представниками органів державної влади, науковцями повинні долучатися до обговорення та працювати над тим, щоб унормувати ці та інші питання, аби в майбутньому допустити якомога менше помилок.

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко зазначив, що наразі в різних колах обговорюється питання щодо життя після війни в контексті соціального конфлікту, зокрема як українцям, які виїхали з окупованих територій і роблять все можливе для перемоги України в цій війні, жити з де-юре громадянами, які залишилися в окупованих містах і наразі сприяють окупантам.

Також він зауважив, що особи, які брали участь в організації псевдореферендуму в 2014 році в Маріуполі, не були покарані, а тепер вони є працівниками окупаційної влади. Петро Андрющенко переконаний, що такі особи не мають впливати на майбутнє України після війни. Тож, зазначив він, ці питання вже сьогодні потребують справедливого законодавчого врегулювання.

Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря у своєму виступі детально розповіла про організаційні особливості діяльності Конституційного Суду України, зумовлені запровадженням в Україні воєнного стану, та навела окремі юридичні позиції Суду, які тією чи іншою мірою стосуються воєнного стану.

Вона констатувала, що в умовах війни росія атакує не тільки громадян та територію України, а й загальновизнані демократичні цінності. На її переконання, Україна мужньо дає відсіч ворогу на полі бою, і такою ж рішучою має бути діяльність публічної влади в нашій державі.

У своїй доповіді Ольга Совгиря акцентувала на тому, що збройна агресія росії проти України була розпочата майже 10 років тому, 20 лютого 2014 року, а вже 24 лютого 2022 року вона набула повномасштабного характеру. На переконання судді, впродовж цього часу як Конституційний Суд України, так й інші органи публічної влади відстоюють загальновизнані демократичні цінності, які є сутністю нашої держави і, власне, однією з ідей, за яку ми боремося в цій війні.

Ольга Совгиря також розповіла про особливості роботи Конституційного Суду України. Так, суддя повідомила, що за останні 1,5 року повномасштабної війни орган конституційного контролю не тільки не припинив свою роботу, а й ухвалив 22 рішення. Звісно, зазначила вона, війна внесла певні корективи в діяльність Суду, який також був змушений визначити оптимальні форми роботи у зв’язку з повітряними тривогами, ракетними обстрілами тощо.

Зокрема, основною формою роботи Суду впродовж останніх 1,5 року є письмові слухання. Водночас з тих питань, які мають особливий суспільний резонанс, Суд проводить усні слухання, щоб почути позиції експертів у відповідних сферах, представників органів державної влади, аби рішення у цих справах були максимально ефективними та обґрунтованими.

Водночас, сказала суддя, Конституційний Суд під час війни не припиняє пошук шляхів полегшення доступу громадян до захисту своїх конституційних прав, оскільки такий захист є, власне, метою його діяльності. Вона зазначила, що впродовж останнього року одним із успішних кроків у цьому напрямі є запровадження в Суді формуляру конституційної скарги, який є у вільному доступі на офіційному вебсайті Суду та яким можна скористатися для подання конституційної скарги.

Ольга Совгиря зазначила, що Конституційний Суд України постійно враховує факт введення в Україні воєнного стану і в багатьох рішеннях, ухвалених після 24 лютого, є вказівка на це. У своєму виступі вона навела ключові позиції Суду стосовно війни та воєнного стану, сформульовані після 24 лютого 2022 року.

Зокрема, суддя зазначила, що у справі про посилений соціальний захист військовослужбовців Конституційний Суд України зважає на реалії, пов’язані зі збройною агресією рф проти України, роль Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні Української держави, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, тож від їх захисту залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина.

У жовтні 2022 року Суд ухвалив Рішення щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України, в якому відзначив, що військовослужбовці Збройних Сил України мають особливий правовий статус, за ними мають закріплюватися особливі соціальні гарантії, що мають бути співмірними тому внескові, який здіснюють військовослужбовці у захист соціального ладу України.

У справі щодо повної назви релігійних організацій Конституційний Суд України враховував не лише ймовірні (гіпотетичні) ризики, що могли існувати під час ухвалення Закону № 2662–VIII, а й реальні наслідки та загрози від діяльності релігійних організацій (об’єднань), керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину її території, в умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, посягання на її суверенітет, територіальну цілісність та життя людей.

Наостанок Ольга Совгиря звернула увагу на питання відтермінування втрати чинності актами Конституційного Суду України. Наразі, зазначила вона, сформовані дві тенденції, а саме встановлення певного фіксованого часу, після спливу якого оспорюваний закон (його положення) втрачає чинність, та прив’язка такого моменту до певного проміжку часу після закінчення воєнного стану. На думку судді, вказані тенденції потребують ґрунтовного наукового осмислення.

Свою позицію щодо цих питань висловили також проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник та радник Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти в умовах війни, Олександр Кульга.

Наступна пленарна сесія була присвячена темі „Гідність, рівність, свобода: обрії майбутнього‟. Спікери акцентували на такому: візії справедливого суспільства в практиці Конституційного Суду України; конституційна скарга як інструмент конструювання консенсусного бачення майбутнього; людські права і влада: роль держави в демократичному суспільстві; гендер і влада: поняття гендерного конституціоналізму. Цю сесію модерувала суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.

Із доповіддю на тему „Розуміння законодавчого упущення у практиці Конституційного Суду України: теоретико-порівняльний аспект“ виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.

Він детально проаналізував розуміння законодавчого упущення (legislative omission) в практиці Конституційного Суду України, органів конституційного контролю зарубіжних країни, а також Європейського суду з прав людини.

Віктор Городовенко наголосив, що належне законодавче внормування є фундаментом держави, в якій діє правовладдя, важливим елементом забезпечення захисту та реалізації основоположних прав і свобод людини і громадянина, а, відтак – дотримання конституційних принципів та конституційного правопорядку як такого. Натомість, сказав суддя, відсутність, фрагментарність, недостатність законодавчого внормування щодо певного пласту суспільних відносин, за певних обставин спричиняє порушення вказаних прав і свобод, принципів, і тоді ці вади юридичного регулювання, які є правовими прогалинами, мають бути виправлені.

Доповідач наголосив, що законодавче упущення (legislative omission) – це інструмент, який активно використовується в практиці більшості органів конституційної юрисдикції. Водночас Європейський суд з прав людини також не залишається осторонь у разі виявлення законодавчої прогалини (legislative lacuna). До прикладу, Віктор Городовенко навів Рішення у справі „Вєренцов проти України“ від 11 квітня 2013 року. Зокрема, ЄСПЛ констатував „порушення статей 11 та 7 Конвенції, спричинені наявністю законодавчої прогалини (legislative lacuna) щодо регулювання свободи зібрань, яка існує в законодавстві України протягом більш ніж двох десятиліть. Беручи до уваги системний характер проблеми, яку виявлено в цій справі слід невідкладно реформувати законодавство та адміністративну практику України для приведення їх у відповідність із висновками Суду, викладеними у цьому рішенні, та вимогами статей 7 та 11 Конвенції“.

Промовець акцентував увагу на доктрині законодавчого упущення (legislative omission) в практиці Конституційного Суду України, зазначивши, що хоча Конституційний Суд України тільки нещодавно відкрито констатував наявність законодавчого упущення у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, однак питання неврегульованості правовідносин, що спричиняє порушення Конституції України, для нього не нове.

Як повідомив суддя, Конституційний Суд України з самого початку свого функціонування зайняв позицію, за якою неналежне законодавче врегулювання або його відсутність не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі. Водночас поступово ця позиція пом’якшувалася і натепер її взагалі можна виявити в поодиноких випадках, оскільки у низці рішень Суду зазначена проблематика фактично досліджувалась, хоча й прямо не окреслювалась як законодавча прогалина.

У своєму виступі суддя також проаналізував проблематику законодавчих упущень у практиці органів конституційного контролю зарубіжних країн. Він зазначив, що конституційні суди використовують різні способи вирішення проблеми законодавчих упущень, зокрема можуть: виправити правову норму, що містить прогалини, шляхом тлумачення правової норми та подальшого заповнення прогалин; визнати правову норму, що містить прогалини, неконституційною, вказати суб’єкту нормотворення на необхідність її усунення; не визнати правову норму, що містить прогалини, такою, що не відповідає Конституції, але піддати її критиці та порадити суб’єкту нормотворення, як усунути проблему, а також дати обов’язкове тлумачення судам, які мають враховувати тлумачення Конституційного Суду під час прийняття рішень у відповідних справах.

У порівнянні із цим, зазначив Віктор Городовенко, практику Суду щодо розуміння законодавчих упущень та способів їх усунення не можна назвати однозначною та сформованою, скоріше вона перебуває на початковій стадії свого розвитку.

За словами судді КСУ, у Рішенні Суду від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, Суд відверто констатував законодавче упущення (legislative omission) та вказав, що наявність такого упущення є порушенням Конституції України і воно не є звичайною законодавчою прогалиною (лакуною). Тобто Суд наголосив, що законодавче упущення – це не звичайна законодавча прогалина, розрізняючи її та законодавче упущення.

Запровадження законодавчого упущення, підкреслив Віктор Городовенко, як інструменту національного конституційного контролю та перші кроки щодо розуміння такого упущення Судом узгоджується з тенденціями сучасної європейської конституційної доктрини, та, безсумнівно, сприятиме посиленню охорони конституційних цінностей та правопорядку в Україні, у випадках, коли законодавець не забезпечує ухвалення потрібних законів, що створює вади юридичного регулювання та порушує конституційні норми.

Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю “Гендер і влада: поняття гендерного конституціоналізму”.

Суддя акцентувала на таких поняттях, як “гендер”, “гендерний конституціоналізм”, який є різновидом конституціоналізму, а також на його складових таких як: заборона дискримінації, рівність перед законом, зміцнення гендерної правосвідомості, захист прав жінок, захист прав різнопланових ідентичностей. 

Доповідачка розповіла про окремі рішення Європейського суду з прав людини, в яких Суд висловив позиції про відмінність у ставленні за ознакою статі. ЄСПЛ у рішеннях вказав, що відмінність у ставленні є дискримінацією, зокрема у питаннях, пов’язаних із пенсійним забезпеченням чоловіків і жінок; щодо відпустки по догляду за дитиною для військовослужбовців-чоловіків та військовослужбовців-жінок; недоступності соціальної допомоги гарантованої вдовам, вдівцям; звільнення жінок правопорушниць від довічного ув’язнення.

Як приклад суддя навела рішення Конституційного Суду Латвійської Республіки (справа 20202-34-03 від 8 квітня 2021 року) щодо питання гендерної рівності. Конституційний Суд Латвії прийшов до висновку, що існуюча в державі система захисту та підтримки сім’ї… не захищає сім’ї одностатевих пар ні юридично, ні економічно, ні соціально, а тому оспорюване положення, тією мірою, якою воно застосовується до одностатевого партнера спадкодавця, який залишився в живих і проживав зі спадкодавцем однією сім’єю, є несумісним з першим реченням статті 110 Конституції Латвійської Республіки.

Участь в обговоренні окреслених тематичних питань також взяли Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, державний уповноважений Антимонопольного комітету України Сергій Шершун.

Під час заходу відбулися три спеціальні секції.

“Справедливість для всіх: доступ до правосуддя на звільнених територіях” – такою була тема обговорення першої сесії, модератором якої був член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк.

Учасники цієї сесії говорили про відновлення роботи судів на звільнених територіях, добір суддів, доступ до правосуддя з окупованих територій, а також про судову систему після війни та інструменти перехідної справедливості (правосуддя).

Друга сесія передбачала обговорення питань, пов’язаних із європейською інтеграцією. Зокрема, обговорювали зміни до Конституції України при вступі до Європейського Союзу, інституційний механізм та парламентський контроль, а також взаємодію Конституційного Суду України і Суду ЄС. Модератором цієї сесії був старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ Олександр Водянніков.

Про гендерний вимір повоєнного відновлення йшлося під час третьої сесії. Темами обговорення були: Конституція і гендер, гендерний аналіз в конституційному провадженні; війна та гендерне насильство: гарантії неповторення та гендерна рівність як основа справедливого суспільства. Модерувала цю сесію професорка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська.

Захід завершився підсумковою сесією „Майбутнє твориться зараз‟, яку модерував керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний. Зокрема, у своєму виступі він подякував партнерам Конституційного Суду України, завдяки яким цей захід став можливий.

Наостанок учасники окреслили результати цього заходу та наголосили на важливості комплексного підходу при вирішенні зазначених питань. Присутні переконані, що подібні заходи є надзвичайно важливими, оскільки дають змогу конституціоналістам обговорити і напрацювати декілька моделей вирішення найболючіших і найнагальніших питань. Усі учасники висловили впевненість, що наступний форум обов’язково відбудеться у місті Маріуполі.

За підсумками ІІ Маріупольського конституційного форуму буде видано збірник матеріалів.

Фотоматеріали заходу за посиланням: https://ccu.gov.ua.

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу