Велика палата КСУ на відкритій частині пленарних засідань розглянула справи за конституційними поданнями 45 народних депутатів України та Уповноваженого ВРУ з прав людини та перейшла до закритої частини пленарного засідання

Версія для друку

 

Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарних засідань розглянула справи за конституційними поданнями 45 народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
та перейшла до закритої частини пленарного засідання

25.09.2018

 

Велика палата Конституційного Суду України завершила дослідження матеріалів справи за конституційним поданням 45 народних депутатів України на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у справі.

Суб’єкт права на конституційне подання – 45 народних депутатів України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) Постанову Кабінету Міністрів України „Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними“ від 7 червня 2017 року № 413 зі змінами (далі – Постанова).

Постановою затверджено „Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони  земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними“ (далі – Стратегія), внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України та надано доручення Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії.

Народні депутати України вважають, що Постанова не відповідає положенням статей 1, 8, 13, 14, 19, 41, 92, 117 Основного Закону України, оскільки Кабінет Міністрів України „підзаконним актом врегулював питання набуття права власності на землю“, а отже, вийшовши за межі своїх  повноважень, передбачених Конституцією України.

Крім того, автори клопотання стверджують, що Постановою Кабінет Міністрів України всупереч статтям 1, 8, 19, 85, 116 Конституції України затвердив загальнодержавну програму щодо використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, яка не схвалена Верховною Радою України.

Під час пленарного засідання було заслухано доповідь судді-доповідача у справі Олександра Тупицького щодо змісту конституційного подання, підстав для відкриття конституційного провадження у справі, а також щодо інших матеріалів справи.

Пленарне засідання транслювалося на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».

Головував на пленарному засіданні заступник Голови Суду Олександр Тупицький.

 

***

Велика палата Конституційного Суду України завершила дослідження матеріалів справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у справі.

Суб’єкт права на конституційне подання – Уповноважений Верховної Ради України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положення шостого речення частини першої статті 13 Закону України „Про психіатричну допомогу“ від 22 лютого 2000 року  №  1489–ІІІ  зі змінами (далі – Закон).

Згідно  з  шостим реченням частини першої статті  13  Закону особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення до цього органу законного представника зазначеної особи і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду.

На думку автора клопотання, запроваджене зазначеною нормою правове регулювання суперечить юридичній позиції Конституційного Суду України, викладеній у його Рішенні від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, та позбавляє недієздатних осіб конституційної гарантії захисту їх прав і свобод, передбачених статтями 29 та 55 Конституції України, а саме судового контролю за їх госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги без їх усвідомленої згоди.

Під час пленарного засідання було заслухано доповідь судді-доповідача у справі Олександра Тупицького щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі, а також щодо інших матеріалів справи.

Пленарне засідання транслювалося на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».

Головував на пленарному засіданні заступник Голови Суду Олександр Тупицький.

 

***

Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання розглянула справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України та перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у справі.

Суб’єкт права на конституційне подання – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положення абзацу четвертого частини першої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).

За змістом оспорюваного положення Кодексу уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи,  підозрюваної  у вчиненні тяжкого  або  особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Автор клопотання стверджує, що абзац четвертий частини першої статті 208 Кодексу суперечить частинам другій, третій статті 29 Конституції України, оскільки розширює вичерпний перелік випадків, у яких уповноважені законом органи можуть застосовувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід без вмотивованого рішення суду. Як зазначає суб’єкт права на конституційне подання, відповідно до конституційних положень обмеження права на свободу можливе тільки за вмотивованим рішенням суду, крім передбачених частиною третьою статті 29 Конституції України випадків, а саме: у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити. 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини також вважає, що абзац четвертий частини першої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України не відповідає юридичній визначеності як елементу принципу верховенства права, гарантованого частиною першою статті 8 Конституції України, оскільки передбачає дискреційні повноваження уповноважених осіб щодо затримання особи  без ухвали слідчого судді, суду за відсутності в законодавстві критеріїв, які дають підстави для прийняття такого рішення.

Під час пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду України було заслухано доповідь судді-доповідача у справі Сергія Саса щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.

Пленарне засідання Великої палати КСУ транслювалося на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».

Головував на пленарному засіданні заступник Голови Суду Олександр Тупицький.

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України