ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
Участь Голови КСУ Юрія Бауліна та судді КСУ Станіслава Шевчука в офіційній церемонії святкування 23-ї річниці Конституції Литовської Республіки
25-27 жовтня 2015 року Голова КСУ Юрій Баулін та суддя КСУ Станіслав Шевчук взяли участь в офіційній церемонії святкування 23-ї річниці Конституції Литовської Республіки.
26 жовтня делегація українських конституціоналістів відвідала Сейм Литовської Республіки, де відбулась офіційна зустріч голів конституційних судів зі Спікером Сейму Литовської Республіки пані Лоретою Граужинєнє. У заході також взяли участь Голова Конституційного Суду Грузії Георгій Папуашвілі, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Александру Тенасє, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас.
У ході зустрічі спікер Сейму підкреслила важливість тісного та конструктивного діалогу і співпраці між Конституційним Судом Литовської Республіки та конституційними судами України, Молдови та Грузії. Вона зазначила, що співпраця у правовій сфері є перспективною та важливою, так як «у світлі геополітичних проблем це необхідно для зміцнення діяльності конституційних судів у всіх державах Східного партнерства».
У свою чергу Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас зазначив, що "правова спільнота прагне активно сприяти демократизації країн Східного партнерства, їх євроатлантичній інтеграції, успішній реалізації конституційних реформ, а також зміцненню верховенства закону і поваги до прав і свобод людини".
Того ж дня Юрій Баулін та Станіслав Шевчук відвідали Конституційний Суд Литовської Республіки, де пройшов круглий стіл на тему: "Діалог між конституційними судами: передумови, платформи, перспективи", де учасники обговорили перспективи розширення взаємного міжнародного співробітництва у галузі конституційного правосуддя.
26 жовтня 2015 року Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін, Голова Конституційного Суду Грузії Георгій Папуашвілі, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас та Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Александру Тенасє підписали Декларацію «Про створення Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів». Цією Декларацією вони затвердилисвій намір зміцнювати конституційне правосуддя в країнах регіонів Балтійського та Чорного морів та погодилися сприяти діалогу з усіх питань відносно конституційного, структурного та оперативного аспектів конституційної юрисдикції.
27 жовтня 2015 року відбулась офіційна церемонія святкування 23-ї річниці Конституції Литовської Республіки. У заході взяли участь Президент Литви Даля Грібаускайте, спікер Сейму Литовської Республіки Лорета Граужинєнє, Прем'єр–міністр Литовської Республіки Альгідрас Буткявічюс, Міністр юстиції Литовської Республіки пан Юозас Бернатоніс, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас, судді Конституційного Суду Литовської Республіки, іноземні посли, науковці, представники судових 
установ, законодавчої та виконавчої влади, міжнародних організацій, представники Конституційних судів Грузії, Латвії, Молдови, України та Конституційного Трибуналу Республіки Польща.
Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас, вітаючи присутніх, зазначив, що Конституція Литовської Республіки яка була прийнята 25 жовтня 1992 року на референдумі литовського народу є найдовшою і найстабільнішою за всю історію країни. "Стабільність Конституції має велике значення, тому що, тільки будучи стабільною вона може бути сильним фундаментом для суспільства та держави», - зазначив промовець.
Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте підкреслила у своєму виступі, що Конституція гарантує стабільність і безпеку держави та права кожного. "Ми повинні переконатися, що ні слово, ні зброя не буде зазіхати на фундаментальні цінності - незалежність, територіальну цілісність і конституційний порядок", - сказала Президент.
Спікер Сейму Лаурета Граужинєнє звернула увагу на необхідність кожного громадянина знати, що його права і свободи захищені Конституцією Литовської Республіки.
Прем'єр-міністр А. Буткявічюс, у своєму виступі наголосив, що лише глибоке знання Конституції дозволяє нам мати краще розуміння конституційних основ, на яких будується наша держава.
Іноземні гості у своїх вітальних промовах підкреслили успішну і плідну співпрацю між конституційними судами, необхідність 
вчитися один у одного і тим самим збагачувати свій досвід, щоб забезпечити ефективну діяльність конституційних судів.
З вітальним словом до присутніх звернувся Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін. Він привітав присутніх «з одним із головних держаних свят Литовської Республіки – днем Конституції», та висловив подяку за запрошення прийняти участь в урочистостях з приводу цієї непересічної події у житті дружнього Литовського народу.
«Прийняття Конституції Литви за результатами референдуму, що відбувся 25 жовтня 1992 року, стало, без перебільшення, вінцем процесу розвитку сучасної литовської державності, започаткованого у 90-х роках минулого сторіччя», - наголосив Юрій Баулін.
Голова КСУ зазначив, що засади конституціоналізму, який став основним принципом врегулювання правовідносин у сучасній Литві, формувалися не тільки під впливом досвіду європейської демократії, а мають глибокі історичні коріння. «Не зайве згадати, що складені ще у сиву давнину Судебник та Статути Великого князівства Литовського вже тоді набагато випереджали правові акти держав європейського континенту за рівнем своєї правової культури та правової визначеності», - продовжив доповідач.
Завершуючи свою доповідь, та користуючись нагодою Голова Конституційного Суду України висловив щирі слова вдячності всьому дружньому Литовському народу, за підтримку України у скрутні для України часи.
Професор Ганна Сухоцька представила доповідь на тему «Нові конституції і процес внесення змін до конституції Центральної та Східної Європи - «пост-трансформаційний» ефект?». Вона зазначила, що незважаючи на спільну мету - відхід від комунізму, країни, які пережили трансформацію 1990 р. мають між собою суттєві відмінності. «Одне з найважливіших відмінностей обумовлено різним «досвідом» державності та конституціоналізму», - продовжила доповідач.
«З самого початку трансформаційного періоду в різних державах висловлювалися побоювання з приводу «уніфікації» правових норм і надмірної «стандартизації» рішень 
конституційного характеру. Це особливо стосувалося деяких індивідуальних прав і свобод», - підкреслила професор.
В своїй доповіді Ганна Сухоцька наголосила, що деякі конституційні зміни виникають в результаті політичних і силових домовленостей. «Така тенденція спричиняє конституційні зміни, здійснювані таким способом і в такій формі, які ведуть до побоювань використання конституції в якості інструменту», - продовжила доповідач.
Завершуючи свою доповідь професор Ганна Сухоцька наголосила на тому, що елемент перманентності конституцією не може ґрунтуватися виключно на арифметичних міркуваннях у зв'язку співвідношення числового виразу переваги правлячих сил у парламенті і партій, що знаходяться в опозиції. «І спосіб (порядок) прийняття і застосування конституції повинен створювати в суспільстві зміни під впливом політичних обставин. В іншому випадку, може виникнути ситуація, в якій, як казав один учасник польських конституційних дебатів, «політика, пожирає конституцію», - зауважила доповідач.
Також з доповіддю виступив колишній суддя Конституційного Суду Литовської Республіки, професор Вітаутас Сінкявічус. Він зазначив, що з того часу , коли була прийнята Конституція Литовської Республіки, поняття Конституції (як і самої правової системи) дуже змінилося. «Від поняття Конституції як основного закону ми перейшли до поняття, що Конституція, як особливий правовий акт, займає місце над рівнем законів, і є вищим національним правом, що складається не тільки з норм, а й з принципів, та 
містить не тільки експліцитне, але й імпліцитне правове регулювання», - додав промовець.
Вітаутас Сінкявічус наголосив, що все частіше Конституція сприймається як складна правова реальність, а також як гармонійна правова система права, в якій всі правові положення узгоджені між собою, в якій немає правових прогалин і внутрішніх протиріч.
Професор підкреслив, що піддаючись постійному тлумаченню, Конституція є постійно розвиваючим правом. «Так, з часом, Конституція не тільки зберігається, але і захищається від загрози минулого часу, тому що постійне тлумачення її положень надає їм відчутну сутність і буття», - зауважив пан Сінкявічус .
Завершуючи свою доповідь промовець наголосив, що «як би не змінювався зміст Конституції шляхом поправок, скільки б аспектів її утримання не розкривалося шляхом тлумачення, справжня Конституція - не на папері, а в тому, як ми насправді її поважаємо і втілюємо в життя».
Під час відвідання Конституційного Суду Литовської Республіки Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін залишив запис у Книзі почесних гостей.
Також під час візиту до Литовської Республіки Голова Конституційного Суду України дав інтерв’ю агенції новин BNS. Під час бесіди співрозмовники обговорили питання конституційної реформи в Україні та ініціативу Конституційного Суду України в Батумі у вересні цього року, результатом якої стала Спільна Заява.
Частина фото Мартінаса Амбразаса
