У справі за конституційною скаргою Валентини Прищепи Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання

Версія для друку

11 вересня 2024

Сьогодні, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за  конституційною скаргою Прищепи Валентини Йосипівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IХ (далі – Закон № 3460).

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що до Конституційного Суду України звернулася Валентина Прищепа із клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України частину другу статті 8 Закону № 3460, згідно з якою визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішенням суду, на рівні 1 600 гривень.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.

Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) нарахувати та виплатити Валентині Прищепі підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, встановленої статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року  № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), „у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам“. Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень (далі – державний виконавець) 3 серпня 2023 року та 4 січня 2024 року на адресу Управління скерував вимоги та зобов’язав Управління, як боржника виконати рішення суду в повному обсязі. Підставою для направлення вимоги вдруге стало визначення статтею 8 Закону № 3460 нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2024 року.

Заявниця звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень, у якому, ураховуючи уточнену позовну заяву, просила: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у зазначеному виконавчому провадженні, яка полягала у невжитті всіх визначених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду; зобов’язати державного виконавця вжити всіх визначених законодавством заходів із забезпечення його примусового виконання.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову Валентини Прищепи відмовили, мотивувавши свої рішення тим, що державний виконавець не допустив бездіяльності у межах указаного виконавчого провадження, оскільки вжив усіх установлених законодавством заходів із забезпечення примусового виконання рішення суду. Водночас суди констатували, що під час розрахунку підвищення до пенсії Валентині Прищепі як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, Управління, яке є боржником у цьому виконавчому провадженні, застосувало розрахункову величину, що її встановлено частиною другою статті 8 Закону № 3460.

Суди зауважили, що це підвищення до пенсії є не разовим, а постійним, саме тому в резолютивній частині рішення (про виконання якого йдеться) не встановлено кінцевої дати проведення такого нарахування і виплати та застосовано вираз „що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)“, а не зазначено конкретного закону.

На думку автора клопотання, оспорюваний припис Закону № 3460 порушує гарантоване право на соціальний захист особи, яка проживає на радіоактивно забрудненій території, що суперечить статті 46 Конституції України, а також право на належне відшкодування шкоди, завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля (частина перша статті 50 Основного Закону України).

Крім того, оспорюваний припис Закону № 3460, усупереч вимогам статті 22, 24 Конституції України, погіршує її правове становище, звужуючи зміст та обсяг визначеного спеціальним законом соціального права, і ставить у нерівне становище порівняно з особами, ,,які не мають судового рішення“.

Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи вона направила запити до Президента України, Верховної Ради України, низки інших органів державної влади, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Відеозапис пленарного засідання на офіційному вебсайті Суду в рубриці рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

  

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України