У справі за конституційною скаргою Соловйова В.М. Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення

Версія для друку

 

Сьогодні, 23 лютого, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Соловйова Володимира Миколайовича щодо відповідності Конституції України окремих положень розділу 3 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі – Закон).

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик виклав зміст конституційної скарги, а також поінформував про перебіг справи в судах та обґрунтування скаржника.

Зокрема, було зазначено, що Соловйов В.М., який є суддею у відставці, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України оспорювані положення Закону, якими внесено зміни до пунктів 2, 4 частини четвертої, пункту 10 частини шостої статті 12, частини третьої, пунктів 2, 4 частини четвертої статті 257, підпунктів „а“, „в“, „г“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).

Зі змісту конституційної скарги вбачається, що скаржник звертався до судів системи судоустрою України з питання перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Заявник стверджує, що різний підхід в тлумаченні оспорюваних положень Кодексу в процесі застосування Верховним Судом порушує його конституційні права „на судовий захист і на касаційне оскарження судового рішення“, передбачені частиною першою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, а також право власності, непорушність якого гарантована частиною четвертою статті 41 Основного Закону України.

Суддя-доповідач також повідомив, що було направлено 12 запитів до державних та наукових установ, закладів вищої освіти, громадських організацій із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Запити також було направлено до Верховного Суду та Державної судової адміністрації України з проханням надати статистичну інформацію щодо кількості звернень до судів усіх інстанцій щодо обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України у рубриці Архів відеотрансляцій засідань.

Довідково.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги  про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2), та справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 4), розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу передбачено, що для цілей Кодексу справами незначної складності є „інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження“.

Частиною третьою статті 257 Кодексу встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі, чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2), та щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 4).

Пунктом 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу передбачено, що касаційному оскарженню не підлягають, зокрема, судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт „а“); справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт „в“); суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково (підпункт „г“).

         

23.02.2022

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2022 Конституційний Суд України