30 червня 2026 року
Участь у заході на тему „Український конституціоналізм у ХХІ столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції“ взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Федеральний міністр юстиції та захисту прав споживачів Німеччини Штефані Губіґ, Директорка Центру ОБСЄ із запобігання конфліктам та заступник керівника Секретаріату ОБСЄ Кейт Фірон, суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, депутат Європейського парламенту, запрошений професор юридичного факультету Університету Вітаутаса Великого, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2018–2026), Голова Конституційного Суду Литовської Республіки у 2014–2021 роках Дейнюс Жалімас, Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний, декан юридичного факультету державного університету Іллі, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2007–2015), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016) Георгій Папуашвілі, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2017–2022), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017) Александру Тенасє, а також представники міжнародних організацій, дипломатичних місій, державних установ іноземних країн, очільники конституційних і верховних судів європейських держав, українські та зарубіжні науковці.
Учасники Урочистої академії обговорили роль Конституції України в утвердженні української державності, значення Основного Закону для демократичного розвитку держави, трансформацію сучасної конституційної доктрини, а також виклики, що постали перед українським конституціоналізмом в умовах повномасштабної війни, післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України.
Відкриваючи Урочисту академію, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників заходу із 30-ю річницею ухвалення Конституції України та наголосив, що Основний Закон є міцним правовим фундаментом сучасної української державності, демократії, народовладдя, свободи та верховенства права.
„Конституція – це не лише правова основа функціонування публічної влади, а й система базових цінностей, які об’єднують суспільство навколо поваги до людської гідності, свободи, справедливості та прав людини“, – зазначив він.
Олександр Петришин підкреслив, що під час повномасштабної війни конституційні цінності набувають особливого значення, залишаючись орієнтиром для діяльності органів державної влади та громадянського суспільства. Окрему увагу він звернув на роль Конституційного Суду України, на який покладено відповідальну місію забезпечувати верховенство Конституції України на всій території держави.
Він висловив переконання, що Конституція України й надалі залишатиметься надійною основою демократичного розвитку держави, ефективного захисту прав людини, зміцнення інститутів народовладдя та утвердження України як повноправного учасника європейської спільноти демократичних держав.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зазначив, що Конституція України є не лише юридичним актом, а й політичним договором поколінь, відображенням волі українського суспільства та фундаментом української державності.
Він наголосив на особливій ролі Конституційного Суду України як органу конституційної юрисдикції, покликаного забезпечувати верховенство Конституції України.
„Конституційний Суд України покликаний бути арбітром між владою і Конституцією. Не політичним гравцем, не учасником політичних дискусій, а саме органом конституційної юрисдикції, який забезпечує і відстоює верховенство Основного Закону України. Його авторитет формується не силою повноважень, а силою довіри. Сильний Конституційний Суд є необхідною умовою демократії“, – підкреслив Руслан Стефанчук.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у своєму відеозверненні наголосив, що навіть під час триваючої війни конституційні питання не можуть бути відкладені, адже саме принципи, закріплені в Конституції України, є джерелом демократичної сили Української держави та права Українського народу самостійно визначати своє майбутнє.
„Основний Закон України, який уже тридцять років визначає засади української державності, залишатиметься важливою опорою держави і після завершення війни“, – додав він.
Генеральний секретар Ради Європи акцентував, що тривалий мир в Україні неможливий без правосуддя. У цьому зв’язку він відзначив роботу Ради Європи щодо забезпечення відповідальності за злочини проти України, зокрема в межах процесу створення Спеціального трибуналу.
У своєму виступі Федеральний міністр юстиції та захисту прав споживачів Німеччини Штефані Губіґ засвідчила повагу до України та Українського народу, який під час повномасштабної війни захищає не лише свою територіальну цілісність і незалежність, а й демократичні цінності, верховенство права, свободу та людську гідність.
„Україна вистоїть, здобуде справедливий мир і посяде належне місце в європейській спільноті, заснованій на демократії, верховенстві права та основоположних свободах“, – підкреслила вона.
Промовиця зазначила, що Україна перебуває на боці справедливості і права, а її прагнення бути демократичною правовою державою та частиною європейської спільноти заслуговує на всебічну підтримку. У цьому контексті вона підкреслила значення Конституційного Суду України як інституції, що сприяє захисту прав людини, утвердженню верховенства права та розвитку конституційної юстиції, зокрема через механізм індивідуальної конституційної скарги.
Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар у своєму відеозверненні наголосив, що 30-річчя Конституції України є нагодою не лише вшанувати Основний Закон держави, а й осмислити глибоку історичну спадщину українського конституціоналізму, яка сягає Конституції Пилипа Орлика 1710 року.
„Образ булави і пера – зброї та письма – нагадує про важливу конституційну ідею: державна влада має бути достатньо сильною, щоб захищати людей, незалежність і безпеку держави, але водночас вона повинна залишатися обмеженою правом. Сильна безпека і сильне верховенство права не є протилежностями, а навпаки – взаємно доповнюють одне одного“, – підкреслив він.
Маттіас Гійомар звернув увагу на те, що повага до прав людини міцно закорінена в Конституції України, а каталог прав і свобод, закріплений в Основному Законі, відображає положення Європейської конвенції з прав людини. За його словами, Конституція України і Конвенція мають спільну ціннісну та правову основу.
Директорка Центру ОБСЄ із запобігання конфліктам та заступниця керівника Секретаріату ОБСЄ Кейт Фірон наголосила, що Конституція України є основою державності, демократичного розвитку та правової системи України, а Конституційний Суд України має особливу відповідальність щодо збереження конституційних цінностей, зокрема під час війни.
„Сила конституційного права особливо проявляється в часи кризи, а українські конституційні інституції, попри надзвичайно складні умови, відіграють визначальну роль для майбутнього України та її демократичного розвитку“, – зазначила вона.
З нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України до учасників Урочистої академії було надіслано низку відеопривітань від очільників органів конституційної юрисдикції європейських країн, які висловили підтримку Українському народові, відзначили стійкість української державності та особливе значення Конституції України в умовах війни.
Голова Конституційного Суду Королівства Бельгія П’єр Ніуль високо оцінив діяльність Конституційного Суду України у винятково складних обставинах, відзначив мужність Українського народу та підкреслив, що часи кризи завжди стають особливим випробуванням для верховенства права.
У своєму зверненні П’єр Ніуль зазначив, що саме в умовах насильства, страху та невизначеності конституційні гарантії набувають особливої ваги.
„Конституційні суди покликані нагадувати, що верховенство права має переважати над правом сили, захищати індивідуальні свободи тоді, коли вони є найбільш вразливими“, – підкреслив він.
Промовець додав, що незалежність конституційних судів уособлює сталість держави та правового порядку, які мають зберігатися незалежно від політичних чи воєнних обставин.
Голова Конституційного Суду Королівства Бельгія Жозефін Мурман наголосила, що боротьба України має значення не лише для Українського народу, оскільки війна проти України є водночас викликом для засад міжнародного правопорядку – поваги до суверенітету держав, територіальної цілісності, мирного врегулювання спорів і захисту прав людини. Вона зазначила, що, попри відмінності правових традицій, конституційні суди поділяють спільне переконання: жодна демократія не може існувати у довгостроковій перспективі без незалежних інституцій і довіри до права.
„Утвердження авторитету Конституції в час, коли держава бореться за своє існування, є великою відповідальністю. Така місія вимагає не лише високої юридичної майстерності, а й особистої мужності, почуття обов’язку та непохитної відданості демократичним принципам“, – підкреслила промовиця.
Голова Конституційного Суду Чеської Республіки Йозеф Бакса зазначив, що захист Конституції, утвердження принципів демократичної і правової держави та збереження конституційної наступності у час, коли Україна відстоює свою державність в умовах збройної агресії російської федерації, вимагають виняткового професіоналізму, особистої мужності та сили характеру.
„Конституційні суди покликані реагувати на нові виклики, захищати цінності, закріплені в конституціях, та охороняти права людини від надмірного втручання державної влади“, – зазначив він.
Промовець також зауважив, що Чеську Республіку й Україну єднає досвід тоталітарного минулого та відновлення демократичних інституцій. Верховенство права, на його переконання, неможливе без незалежних судів, суддівської мужності та довіри громадян до справедливого здійснення правосуддя.
Голова Верховного Суду Естонської Республіки Віллу Кьове відзначив мужність українського суспільства та стійкість державних інституцій, які продовжують функціонувати під час війни.
„У періоди глибоких випробувань особливого значення набуває роль судів, насамперед конституційних судів, покликаних нагадувати суспільству про цінності демократії, верховенства права, прав і свобод людини, адже саме в найскладніші часи ці цінності потребують особливого захисту та послідовного утвердження“, – наголосив він.
Промовець підкреслив, що виконання місії Конституційного Суду вимагає від суддів мужності, рішучості та незалежності, а захист конституційних цінностей є не лише завданням окремої інституції, а й спільною відповідальністю європейської правової спільноти.
У своєму зверненні Голова Федерального Конституційного Суду Німеччини Штефан Гарбарт зазначив, що російська агресія проти України стала безпрецедентним викликом для європейського правового простору та фундаментальних засад міжнародного правопорядку.
„Ця війна спрямована не лише проти України, а й проти способу життя мирних демократичних держав, які ґрунтуються на верховенстві права та повазі до прав людини“, – додав він.
Промовець наголосив, що Федеративну Республіку Німеччина та Україну об’єднує спільна відданість демократії, верховенству права і правам людини, закріплена в конституціях обох держав, та відзначив, що інституційне партнерство між конституційними судами України та Німеччини лише поглиблюється.
Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина підкреслила, що для України Конституція є не абстрактним правовим документом, а живою основою державності, яка сьогодні проходить випробування війною, агресією та щоденним тиском на державу, її інституції і життя людей.
„Україна стоїть мужньо. Україна стоїть гідно. Україна твердо відстоює свій вибір на користь свободи, демократії та європейського майбутнього“, – додала вона.
Промовиця зосередила увагу на питанні, як Конституція може допомогти нації залишатися вільною, демократичною та сильною за найскладніших обставин. Для України, за її словами, це не теоретичне питання, а жива реальність, що стосується стійкості демократичних інституцій, захисту основоположних прав людини, збереження цінностей та самого існування держави. Відповідь на це питання визначатиме не лише майбутнє України, а й майбутнє конституційної демократії в Європі.
До учасників Урочистої академії також звернувся Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Томас Давуліс. Він привітав українських колег із Днем Конституції України та висловив незмінну солідарність і підтримку Конституційному Суду України та Українському народові.
Томас Давуліс наголосив, що впродовж трьох десятиліть Конституція України є потужним символом української державності, демократії та захисту основоположних прав і свобод.
„Основний Закон України втілює принципи людської гідності, справедливості та верховенства права, забезпечуючи міцну основу для української нації як у мирний час, так і в період тяжких випробувань“, – підкреслив він.
Голова Конституційного Суду Словацької Республіки Іван Фіачан зазначив, що тридцять років у житті Конституції – це важлива віха, яка засвідчує її становлення як невід’ємної частини правового та політичного життя держави. Водночас справжнє значення Конституції, за його словами, розкривається не в її тексті, а передусім у щоденній роботі державних інституцій, судових рішеннях, відповідальності органів державної влади та довірі громадян до того, що держава діє на основі верховенства права і служить людям.
Іван Фіачан наголосив, що Конституція є не лише символом мирних часів, а й опорою держави та суспільства в період найтяжчих випробувань.
„Захист держави та захист конституційних цінностей не є окремими завданнями, а становлять єдине зусилля, спрямоване на збереження вільної, демократичної та справедливої України“, - підкреслив він.
У межах програми заходів Конституційного Суду України, присвячених 30-й річниці ухвалення Основного Закону України 23 червня ц.р. судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Оксана Грищук та Сергій Різник взяли участь у Конституційному кафе для випускників Інституту Аспена. Також 24 червня ц.р. судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Василь Лемак та Сергій Різник долучилися до Конституційного кафе для випускників Літньої школи „Верховенство права та конституціоналізм“. Заходи були організовані за сприяння спільного Проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
Першу сесію „Трансформація конституційного ладу та сучасна конституційна доктрина“ модерував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він окреслив коло питань, пов’язаних із трансформацією конституційного ладу, розвитком сучасної конституційної доктрини, національною ідентичністю та історико-правовими засадами української державності.
„В умовах динамічних суспільних змін Конституція України залишається не лише актом найвищої юридичної сили, а й ціннісним орієнтиром для розвитку правової системи“, – наголосив Віктор Городовенко.
Суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш зосередив увагу на питаннях історичної тяглості української державності та її конституційно-правового оформлення.
„Сучасне розуміння Конституції України неможливе без усвідомлення історичної тяглості української державності та неперервної боротьби Українського народу за право мати власну державу“, – підкреслив промовець.
У своєму виступі суддя розкрив питання конституїтету української держави, який на його переконання, мав достатньо гібридний характер, зокрема через складні політичні обставини того часу та несприйняття українською елітою повноцінної ідеї відновлення української державності. Юрій Барабаш звернув увагу на те, що в установчих актах початку незалежності не було прямо закріплено ідею відновлення української державності та не надано правової оцінки радянського режиму. Натомість у них використовувалися більш обережні формулювання про „багатовікову історію українського державотворення“.
Окремо Юрій Барабаш наголосив на значенні конституційних змін 2019 року, якими в Основному Законі України було закріплено європейську ідентичність Українського народу, незворотність європейського курсу та стратегічний напрям держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі. У цьому контексті суддя підкреслив, що Конституційний Суд України, здійснюючи конституційний контроль, керується конституційним принципом євроінтеграції України, який саме й з’явився як нова засада конституційного ладу внаслідок згаданих змін. Як приклад, він навів Рішення Суду від 19 травня 2026 року № 3-р/2026.
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зосередив увагу на ефективності Конституції України крізь призму трьох десятиліть її існування. Він наголосив, що Основний Закон слід оцінювати не лише як символ української державності, а передусім як дієвий нормативний і ціннісний фундамент, який забезпечує неперервність конституційного порядку, захист його ядра – прав людини, незалежності держави та територіальної цілісності, а також орієнтацію України на європейський конституційний простір.
Особливу увагу суддя приділив ролі Конституційного Суду України у збереженні стабільності Конституції, захисті її ціннісної основи та здійсненні конституційного контролю, зокрема під час повномасштабної війни.
„Конституція України „не на паузі“, а конституційні органи держави продовжують виконувати свої повноваження навіть в умовах воєнного стану“, – підкреслив Василь Лемак.
Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря зазначила, що за роки незалежності України Конституційний Суд України еволюціонував у розумінні верховенства права: від його загального сприйняття як панування права в суспільстві до поелементного аналізу, орієнтованого на високі європейські та міжнародні стандарти у сфері прав людини.
Окрему увагу у виступі було приділено практиці Конституційного Суду України під час війни. Ольга Совгиря зауважила, що українська конституційна доктрина формується під впливом, з одного боку, європейського правового простору, права Європейського Союзу та практики Європейського суду з прав людини, а з іншого – довготривалої війни за право бути вільними у власній державі. На її переконання, саме це зумовлює особливу складність балансування між правами і свободами людини, фінансово-економічними можливостями держави та потребою забезпечити безперервне функціонування органів публічної влади.
„Україна переможе у війні та вийде з неї інституційно сильнішою завдяки подоланню викликів і здобуттю унікального досвіду захисту прав людини в умовах воєнного стану“, – підкреслила Ольга Совгиря.
Суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський у своєму виступі зосередив увагу на ціннісній природі українського конституціоналізму та його зв’язку з європейським правовим простором. Він підкреслив, що подальший розвиток української правової системи має спиратися на ті засадничі принципи, які вже закладені в Основному Законі України.
„Не варто протиставляти конституційну ідентичність і європейську інтеграцію. Для України європейський вимір не є чимось зовнішнім щодо Конституції. Він є одним зі способів реалізації її власної логіки – логіки правової, демократичної держави, в якій людина є найвищою цінністю“, – наголосив він.
На ролі конституційних цінностей у формуванні сучасної української державності та особливому значенні Конституції України як основи національного самовизначення зупинився депутат Європейського парламенту, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії у 2018–2026 роках, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки у 2014–2021 роках Дейнюс Жалімас.
„Український народ під час конституційних конфліктів навколо майбутнього напряму розвитку держави неодноразово підтверджував свою відданість засадничим цінностям, що лежать в основі конституційного ладу: демократії, верховенству права, правам людини та європейському майбутньому України. У такий спосіб конституційний розвиток став процесом визначення й захисту конституційної ідентичності Української держави“, – зазначив він.
Завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, заступниця Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Олена Бориславська у своєму виступі детально проаналізувала феномен конституційної ідентичності України та його значення для сучасного українського конституціоналізму.
Промовиця наголосила, що українська ідентичність має глибоке історичне коріння та за своїм змістом є європейською. У цьому контексті вона звернула увагу на те, що питання конституційної ідентичності для України набуло особливого значення в умовах російської агресії, спрямованої не лише проти територіальної цілісності держави, а й проти права Українського народу на власну історію, мову, державність і самобутність.
„Для України конституційна ідентичність – це не лише доктринальна категорія, а екзистенційне питання, адже агресія заперечує наше право на власну історію, мову і те, що робить нас нами“, – підкреслила Олена Бориславська.
Друга сесія „Конституціоналізм в умовах війни, післявоєнного відновлення та європейської інтеграції“ відбулася за модерування судді Конституційного Суду України Оксани Грищук. Вона окреслила ключові напрями фахової дискусії, наголосивши на важливості діалогу щодо ролі Конституції, конституційних цінностей, конституційного правосуддя і судової влади загалом в умовах війни. На переконання судді, саме в такі часи особливо виразно проявляється значення Конституції як акта, що не лише визначає засади функціонування держави, а й захищає людину, її права і свободи.
„Війна не повинна руйнувати Конституцію. Навпаки, вона може стати тим випробуванням, після якого Конституція стає сильнішою, а конституційні цінності – ще глибше усвідомленими суспільством. Дуже часто саме екстраординарні обставини стають поштовхом для її глибшого осмислення і розвитку“, – підкреслила Оксана Грищук.
Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков зосередив увагу на ролі Конституції України та судової влади в умовах повномасштабної війни. За словами судді, війна не означає перегляду чи зниження конституційних стандартів. Незмінними залишаються принцип верховенства права, повага до людської гідності, принцип пропорційності, вимоги правової визначеності та ефективного судового захисту. Однак в умовах екзистенційної загрози істотно змінюється баланс між конституційними цінностями. Саме Конституційний Суд покликаний визначати межі допустимого державного втручання, забезпечуючи, щоб навіть в умовах війни держава діяла в межах Конституції.
У виступі було запропоновано концептуальну модель розвитку українського законодавства в умовах повномасштабної війни, що складається з трьох послідовних хвиль. Перша хвиля (законодавство 2022 року) характеризувалася швидким реагуванням держави на безпрецедентну загрозу. Більшість законодавчих рішень ухвалювалися в умовах невизначеності, обмеженого часу та необхідності негайного реагування на виклики війни. Таке законодавство значною мірою мало інтуїтивний характер. Друга хвиля (законодавство 2023–2024 років) характеризувалася поступовим переосмисленням перших рішень. Саме в цей період законодавець почав переглядати приписи, які виявилися недосконалими, надмірними або такими, що створювали проблеми під час практичного застосування. Третя хвиля (з 2025 року) розвитку законодавства пов'язана з систематизацією накопиченого досвіду. У цьому процесі, що триває, наголос робиться на очищення законодавства від норм, які не виправдали себе, збереження ефективних механізмів та формування цілісної моделі правового регулювання для тривалого періоду війни й післявоєнного відновлення. Саме ця третя хвиля поступово формує нову архітектуру українського законодавства воєнного часу.
Особливу увагу суддя звернув на часовий розрив між ухваленням законів та їх конституційним контролем. Між кожною законодавчою хвилею та моментом, коли відповідні акти стають предметом конституційного провадження, існує природний часовий лаг, який зазвичай становить близько двох–трьох років. Саме тому сьогодні до Конституційного Суду України починають надходити найбільш складні справи, що стосуються законодавства, ухваленого після початку повномасштабного вторгнення.
Суддя підкреслив, що найважливіший етап формування практики конституційного правосуддя воєнного часу фактично розпочинається саме зараз.
„Конституція писалася не для війни. Але вона і в часи війни не стоїть на паузі — КСУ має утримувати баланс між вірністю її цінностям і принципам та чесністю щодо реальності, в якій вона діє“, – наголосив він.
Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у своєму виступі зосередив увагу на конституційних принципах діяльності Конституційного Суду України та їхньому значенні для виконання місії Суду в умовах війни. Він наголосив, що такі принципи, як верховенство права, незалежність, обґрунтованість і обов’язковість рішень, є визначальними для захисту Конституції України та забезпечення дієвості конституційного правосуддя.
„В умовах війни принципи діяльності Конституційного Суду України – це не абстрактні засади, а практична основа його спроможності захищати Конституцію та забезпечувати дієвість конституційного правосуддя“, – підкреслив суддя.
Окрему увагу Сергій Різник приділив принципам, які, на його думку, потребують глибшого осмислення в науковій і практичній площині: 
колегіальності та гласності. Він підкреслив особливу вагу принципу колегіальності в умовах неповного складу Конституційного Суду України, коли ухвалення рішень потребує не лише фахової аргументації, а й готовності суддів до професійного діалогу, пошуку взаєморозуміння та зваженого врахування позицій колег.
Сергій Різник також звернув увагу на сучасне розуміння принципу гласності, який, на його переконання, не слід зводити лише до комунікації з медіа. Йдеться передусім про відкритість Суду до діалогу з іншими інституціями, науковими установами, правничою спільнотою, громадськістю та молоддю.
Суддя підкреслив, що сукупність принципів діяльності Конституційного Суду України безпосередньо втілюється у діяльності кожного судді та в умовах війни дала змогу Суду не лише зберегти інституційну спроможність, а й підвищити ефективність своєї роботи.
На ролі Верховного Суду та судів системи судоустрою України в утвердженні конституціоналізму в умовах війни наголосив Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний. Він зазначив, що повномасштабна російська агресія стала викликом не лише для територіальної цілісності й суверенітету України, а й для функціонування судової влади та забезпечення належного захисту прав і свобод людини. Водночас, за його словами, з перших днів повномасштабної війни українські суди продемонстрували здатність працювати за виняткових обставин, дотримуючись визначених Конституцією України засад судочинства.
Окрему увагу Сергій Погрібний приділив взаємодії Верховного Суду з Конституційним Судом України. За його словами, Верховний Суд у повсякденній практиці застосовує Конституцію України як нормотворчий акт, з повагою ставлячись до тексту й духу Основного Закону та до сфери конституційної юрисдикції.
„Фактично кожне третє конституційне подання, за яким Конституційний Суд України відкриває провадження, направляється Верховним Судом, а отже в умовах війни Верховний Суд є активним учасником процесу утвердження конституціоналізму, захисту конституційних цінностей, фундаментальних прав і свобод людини в Україні“, – підкреслив промовець.
Декан юридичного факультету державного університету Іллі, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії у 2007–2015 роках, Голова Конституційного Суду Грузії у 2006–2016 роках Георгій Папуашвілі зосередив увагу на викликах, які постають перед демократичною державою в умовах війни.
Промовець зазначив, що протидія агресії вимагає від держави сили, рішучості та здатності ефективно захищати свою незалежність і територіальну цілісність. Водночас, за його словами, навіть в умовах війни держава має залишатися в межах конституційного порядку, зберігати демократичну природу публічної влади, повагу до прав людини та верховенства права.
У цьому контексті Георгій Папуашвілі підкреслив, що справжня стійкість демократичної держави полягає не лише у здатності оборонятися, а й у здатності зберегти ті конституційні цінності, заради яких вона веде боротьбу.
„Україна має бути достатньо сильною, щоб перемогти агресію, і водночас достатньо конституційною, щоб зберегти демократичну державу, за яку вона бореться“, – наголосив він.
Міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії у 2017–2022 роках, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова у 2011–2017 роках Александру Тенасє у своєму виступі акцентував на співвідношенні європейської інтеграції та конституційної ідентичності України.
Європейський досвід засвідчує, що інтеграція може бути успішною і тривкою лише тоді, коли вона поважає конституційну ідентичність націй, зазначив промовець. Водночас, за його словами, конституційна ідентичність залишається сильною лише тоді, коли вона відкрита до діалогу, співпраці та поступу.
„Європейське майбутнє України полягає не у виборі між ідентичністю та інтеграцією. Воно полягає в їхньому поєднанні“, – підкреслив Александру Тенасє.
Він наголосив, що конституційна ідентичність України не є перешкодою на шляху до Європи. Навпаки, вона є однією з причин, чому Україна вже належить до європейської конституційної родини.
Проведення Урочистої академії з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України засвідчило важливість фахового діалогу між національними та європейськими інституціями. Учасники заходу підкреслили, що Конституція України в умовах війни залишається фундаментом державної незалежності, демократичного устрою, правової визначеності та європейського майбутнього України.
Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Національною академією правових наук України та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.
