У Конституційному Суді України стартував цикл фахових зустрічей з конституційно-правової проблематики (оновлюється)
10.12.2018
10 грудня 2018 року в Конституційному Суді України відбулася перша зустріч з циклу фахових зустрічей з конституційно-правової проблематики. Символічно, що даний захід співпав з відзначенням Міжнародного дня прав людини. Тож у рамках фахової зустрічі відбулася низка заходів, зокрема, презентація україномовного видання «Верховенство права в реальному світі» американського професора Пола Гаудера, проекту «Конституційний календар», а також нагородження переможців конкурсу на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики, проведеного у рамках Всеукраїнського тижня права.
У заході взяли участь судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, представники фахових громадських організацій, наукових установ, навчальних закладів.
Привітав учасників фахової зустрічі Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. Він наголосив на тому, що цей день є видатним, оскільки саме 10 грудня 1948 року в Парижі на 183 пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН була прийнята Загальна декларація прав людини. «Унікальність цього документа в тому, що формули, які були записані в ньому, стали загальними і почали застосуватися через правові системи тих країн, які підписали Загальну декларацію прав людини», – відзначив Голова Суду.
Починаючи із Загальної декларації прав людини, підкреслив Станіслав Шевчук, був позначений авторитет фундаментальних прав, які лежать в основі конституційної державності.
У цьому аспекті, підкреслив він, важливо, що фахова зустріч і Всеукраїнський тиждень права, який починається сьогодні, співпали. «Тож ми зібралися тут, аби засвідчити ще раз свою відданість верховенству права і правам людини», – зауважив Станіслав Шевчук.
Голова Суду нагадав, що в основі Загальної декларації прав людини лежать ідеї нашого земляка Герша Лаутерпахта, який започаткував ідею суб’єктності людини в міжнародному праві. Таким чином, як писав вчений, людина із об’єкта міжнародного співчуття, перетворилася на суб’єкта міжнародного права. За словами Станіслава Шевчука, для Конституційного Суду України це важливо в контексті реалізації повноважень Суду щодо конституційної скарги, оскільки Суд не може тлумачити зміст, закладений в Основному Законі щодо прав людини, відокремлено від міжнародного права і усталеної практики Європейського суду з прав людини.
«Розуміння принципу верховенства права є універсальним. Безумовно, нам потрібно ще вдосконалюватися, аби втілити його повною мірою у рішення Конституційного Суду, які мають колосальний вплив на правову систему країни», – підкреслив Станіслав Шевчук.
До присутніх також звернувся голова громадської організації «Асоціація суддів Конституційного Суду України», суддя Конституційного Суду України у відставці Іван Домбровський. Він привітав присутніх з Міжнародним днем прав людини та зазначив, що кожен присутній, в міру своїх повноважень, повинен захищати права людини.
«Сьогоднішня фахова зустріч зібрала правників, членів громадських організацій, молодь та старше покоління, – наголосив Іван Домбровський, –спільно ми шукатимемо відповіді на важливі питання, обміняємося досвідом та знаннями».
Під час заходу було нагороджено переможців конкурсу на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики. Голова Суду Станіслав Шевчук привітав переможців та вручив їм дипломи і пам’ятні подарунки.
Продовжено захід презентацією україномовного видання книги «Верховенство права в реальному світі» американського професора Пола Гаудера, яку представив голова громадської організації «Європейський центр верховенства права» Дмитро Лученко. Він акцентував увагу присутніх на тому, що очолювана ним організація опікується проблематикою верховенства права; її пріоритетними напрямами є освіта, наука, благодійність. За його словами, Україна посідає 77 місце у рейтингу верховенства права зі 113 країн. «Це не робить роботу правників такою, що не має сенсу, а навпаки – ставить перед нами більш високі завдання», – наголосив він.
Дмитро Лученко повідомив, що переклад книги було зроблено на благодійних засадах. Дослідження Пола Гаудера стосується багатьох проблемних питань верховенства права, починаючи з філософського осмислення категорії «верховенство права», продовжуючи нормативним його закріпленням, а також пропонує інструментарій для вимірювання верховенства права в конкретному суспільстві.
«Це дослідження, на нашу думку, є вчасним та актуальним: англомовне видання побачило світ у 2016 році, а переклад книги української мовою є посильним внеском у розбудову справедливої держави», – підкреслив голова громадської організації.
Під час фахової зустрічі з конституційно-правової проблематики обговорювалися питання конституційного права та процесу, зокрема: сучасний конституціоналізм крізь призму філософії права, конституційна демократія як європейська спільна конституційна цінність, засади формування правової культури, захист конституційних прав і свобод людини і громадянина, законодавчі та практичні аспекти функціонування конституційної скарги в Україні та інші актуальні питання.
Наукова дискусія розпочалася із виступу судді Конституційного Суду України у відставці, доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України Михайла Костицького на тему «Методологічні проблеми сучасного конституціоналізму крізь призму філософії права».
Розповідаючи про витоки походження конституціоналізму, промовець підкреслив, що в юридичній науці поняття конституціоналізму трактується як певні ідеї, політико-правова ідеологія і суспільно-політичний режим. Проте, на його переконання, конституціоналізм є набагато ширшим поняттям, ніж його трактує юридична наука сьогодні. «Конституціоналізм бере витоки із правової свідомості, – наголосив науковець, – а отже, джерела конституціоналізму в правосвідомості народу».
Михайло Костицький також зупинився на методологічних підходах – юснатуралістичному та позитивістському. «Позитивізм молиться на норму та базується на етатизмі», – зауважив промовець. Акцентуючи увагу на ролі держави, доповідач підкреслив, що в суспільстві податки сплачують люди, держава з цього живе, вона має зовнішні та внутрішні функції, які повинні забезпечувати громадянам нормальний спосіб життя. «Держава громадян повинна охороняти, від ворога остерігати, забезпечувати освіту, науку, охорону здоров’я», – наголосив він.
Про конституційну демократію в Україні йшлося у доповіді судді Конституційного Суду України у відставці, кандидата юридичних наук, доцента Володимира Кампа. «Конституційна демократія є однією з трьох основних європейський спільних демократичних цінностей, поряд із гідністю, правами людини та верховенством права», – наголосив промовець. На його переконання, головною цінністю є конституційна демократія, оскільки демократія виступає гарантією як прав людини, так і верховенства права. Доповідач виокремив засади, на яких базується конституційна демократія, зокрема, верховенство конституції або повсюдність конституції, народний суверенітет, поділ влади, політична конкуренція, політична відповідальність, конституційна просвіта. Він також розповів про етапи становлення конституційної демократії у нашій країні.
На думку Володимира Кампа, нова модель конституційної демократії, яка поступово впроваджується, передбачає розвиток конституційної просвіти. І на сьогодні залишається важливим підвищення конституційної культури народу, – додав промовець. Крім того, на переконання Володимира Кампа, питання конституційної просвіти повинно бути врегульовано в конституційному законі. Він висловив ідеї щодо створення Всеукраїнського товариства конституційної просвіти, а також створення Кодексу України про конституційні правопорушення. «Конституційна демократія має стати наріжним каменем у розвитку української держави», – підсумував Володимир Кампо.
Суддя попередньої каденції Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Михайло Колос виступив із доповіддю на тему «Гідність людини як конституційна цінність та її кримінально-правова охорона».
Промовець зазначив, що в юридичній науці категорія «гідність» є поняттям багатоаспектним і має чимало ознак та значень. «На сучасному етапі розвитку українського суспільства національні лінгвісти пояснюють слово «гідність» як сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості, честь, достойність, повагу, а вчені-конституціоналісти стверджують, що в об’єктивному сенсі гідність особи – це сукупність моральних рис людини, що відповідають загальноприйнятим моральним цінностям, і визначається її поведінкою, інтелектуальним і освітнім рівнем, способом життя, ставленням до оточення та іншими чинниками», – підкреслив доповідач. У суб’єктивному сенсі «гідність – це усвідомлення людиною своєю суспільної ваги, самоповага, на їх думку, кожна людина як індивідуальність є самоцінністю», – зазначив він. На думку Михайла Колоса, з названими визначеннями не можна не погодитися. Проте, підкреслив промовець, не можна сказати, що це є тверда формула.
Михайло Колос також охарактеризував особливості формування і розвитку ідеї людської гідності у філософсько-правовій думці, починаючи з часів середньовіччя й до сучасності. Розповідаючи про найдавніший законодавчий Кодекс стародавнього Вавилону – Звід законів Хаммурапі, – він підкреслив, що саме в ньому були закладені основи гідності.
Згадуючи вчення древньогрецького філософа, мислителя Платона, промовець зазначив, що він неодноразово звертався до проблем посягання на гідність людини, а також приділяв особливу увагу проблемі лихослів’я, заявляючи, що воно має бути заборонене, як таке, що ображає людину, і крім образи слова він виділив ще один її вид – образу дією, яка вважається насиллям.
Завершив наукову дискусію суддя Конституційного Суду України у відставці, голова громадської організації «Асоціація суддів Конституційного Суду України» Іван Домбровський з доповіддю, в якій проаналізував правові та практичні аспекти конституційної скарги.
У своєму виступі доповідач наголосив на важливості, особливо для молодих правників, вміти правильно складати конституційну скаргу. Він детально розповів про суб’єктів права на конституційну скаргу, підстави для звернення до Конституційного Суду України, вимоги до форми конституційної скарги, а також наголосив на важливості обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини зазнало порушення внаслідок застосування закону.
Крім того, у межах зустрічі Перший заступник керівника Секретаріату Конституційного Суду України – керівник Департаменту організаційної роботи Лариса Бірюк презентувала проект «Конституційний календар», у якому передбачається за певною датою відображати найголовніші події, які стосуються історії становлення конституціоналізму в Україні, а також інформацію про історичні постаті, які вплинули на розвиток конституційної думки. Впровадження «Конституційного календаря» буде розраховано на аудиторію, яка цікавиться конституційним правом та діяльністю органу конституційної юрисдикції.
Ідея запровадження такого календаря належить судді Конституційного Суду України у відставці Володимиру Кампу. За його словами, така ідея в нього зародилася, коли він працював у Конституційному Суді України. На його переконання, «Конституційний календар» стане потрібним і зручним для людей, які сповідують конституційну ідеологію, конституційну культуру, оскільки матиме велику кількість дат, прізвищ та подій, а також стане в нагоді при впровадженні конституційної демократії.
Під час фахової зустрічі учасники жваво обговорили порушені питання з конституційно-правової проблематики.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
