Заступник Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий та суддя Суду Галина Юровська 20 грудня взяли участь у ґендерному форумі «Великий діалог, ідея конституціоналізму і права жінок».
Захід організовано в межах проєкту «Підтримка захисту прав людини через покращення доступу до конституційної юстиції», що реалізується Координатором проектів ОБСЄ в Україні у співпраці з Конституційним Судом України за підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина. Співорганізаторами заходу також є Посольство Федеративної Республіки Німеччина (Київ), Урядова уповноважена з питань ґендерної політики та Асоціація жінок-юристок України ЮрФем.
Форум об’єднав провідних національних та міжнародних експертів з ґендерної проблематики, юристів і науковців для обговорення актуальних питань, пов’язаних із викликами та досягненнями в сфері ґендерної рівності в Україні, в тому числі в розрізі конституційної юриспруденції.
На відкритті форуму з вітальною промовою виступив заступник Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий. Він зазначив, що цей захід однаково є важливий і для юристів, і для широкого загалу.
У своєму виступі заступник Голови Конституційного Суду України наголосив, що у Всесвітній Декларації людських прав 1948 року сказано „аби людина не була змушена вдаватися до повстання як останнього засобу порятунку від тиранії і гніту“, „людські права мають бути захищені правовладдям“.
Сергій Головатий розповів про практику Конституційного Суду в аспекті ґендерних питань.
Зокрема, як приклад захисту прав жінок у судовій практиці він навів Рішення Конституційного Суду України від 4 червня 2019 року.
Зазначеним рішенням Конституційний Суд указав, що „встановлення меншого порівняно з чоловіками пенсійного віку для жінок, які зайняті на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, є спеціальною гарантією щодо охорони праці і здоров’я жінок“.
Довідково.
* Згідно зі статтею 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788–ХІІ зі змінами право на пенсію за вислугу років мали:
„а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, – за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи:
чоловіки – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
жінки – після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі;
б) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах:
чоловіки – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
жінки – після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку – за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах – відповідно до статті 61 цього Закону;
в) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, – за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України:
чоловіки – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
жінки – після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі;
г) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на
вантажно-розвантажувальних роботах у портах:
чоловіки – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
жінки – після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту,
службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення).
Проте внесеними змінами до зазначеного Закону України було підвищено на п’ять років загальний стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугу років вищезгаданих категорій працівників. Наслідком стало зрівняння віку виходу на пенсію для чоловіків і жінок.
Конституційний Суд України під час розгляду цієї справи вказав, що „фізіологічні зміни, які відбуваються в організмах жінок внаслідок виконання ними вищезазначених робіт… призводять до того, що жінки, зайняті на цих роботах, не можуть виконувати в повному обсязі свої професійні та функціональні обов’язки, у зв’язку з чим вони вимушені залишити свою основну діяльність або продовжувати працювати і тим самим погіршувати стан свого здоров’я, що матиме наслідком створення небезпеки для життя та здоров’я не лише таких жінок, а й інших осіб (споживачів робіт, послуг). Подальше працевлаштування таких жінок ускладнюється у зв’язку, зокрема, з фізіологічними змінами, специфікою та вузькопрофільністю їх основної діяльності“.
Таким чином, законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.*
„Фізіологічні відмінності в цьому випадку потребували особливого захисту жінок з боку Конституційного Суду України. Ми встановили, що не завжди рівність – це добре і справедливо. Що жінки потребують особливого захисту і перебування в рівних умовах не завжди є досягненням тої рівності, яка мається на увазі у загальному значенні“, - наголосив Сергій Головатий.
Суддя Конституційного Суду Галина Юровська зауважила, що ґендерна рівність - це не про жінок та чоловіків, а про владу, і додала, що „це саме про те, як в законах відображається це питання“. За її словами, практика Конституційного Суду України щодо людської гідності безпосередньо пов’язана з ґендерною рівністю.
У своєму виступі Галина Юровська коротко охарактеризувала окремі показники Індексу ґендерної нерівності ООН, розповіла, як змінювався ґендерний склад Конституційного Суду України упродовж 25 років. На прикладі доступу жінок до професії юриста в минулому і тепер.
Під час цього заходу учасники обмінялися досвідом та обговорили найкращі міжнародні практики з питань ґендерної рівності в конституційному судочинстві.
Трансляція форуму: https://bit.ly/30MouGp.
20.12.2021
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
