28 липня, 2023
У четвер, 27 липня, Конституційний Суд України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105).
Під час пленарного засідання з розгляду цієї справи суддя-доповідач Віктор Кичун виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність низці статей Конституції України пункт 1 частини першої статті 40 Закону № 1105.
Згідно з оспорюваним приписом Закону № 1105 здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
Зі змісту конституційного подання та доданих до нього матеріалів убачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 25 листопада 2020 року у справі № 234/9296/17 дійшов висновку про те, що суперечить частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 25, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України припис Закону №1105 (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи), який передбачав припинення страхових виплат і надання соціальних послуг на весь час проживання потерпілого за кордоном.
Однак 1 січня 2023 року набув чинності Закон України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, яким внесено зміни до Закону №1105. Пленум Верховного Суду, здійснюючи порівняльний аналіз припису пункту 1 частини першої статті 46 Закону №1105 в попередній редакції та припису пункту 1 частини першої статті 40 Закону №1105 у чинній редакції, яким здійснено правове регулювання підстав та порядку припинення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, дійшов висновку, що таке регулювання стосовно громадян, які проживають за кордоном, змінилося в бік погіршення правового становища особи, оскільки здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняється не у разі постійного проживання громадян України за кордоном, а й у разі оформлення ними лише документів на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
Також суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було підготовлено та направлено запити до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Міністерства соціальної політики України, а також Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли та постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2023.
(зліва направо)
перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли
та постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін
(зліва направо)
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
